Управління справами Верховної Ради у 2016-2019 роках закупило робіт, товарів та послуг на суму майже 349 мільйонів гривень. Із них угоди на 49,3 мільйона гривень уклали із двома фірмами, які на той час фігурували в кримінальних провадженнях.
Про це «Слідство.Інфо» довідалося зі звіту Рахункової палати про результати аудиту Верховної Ради, порталу публічних закупівель Prozorro та судового реєстру.
Ідеться про компанії «Софтліст» та «Фірма “Валтек”». Із першою, за даними аудиту, Верховна Рада упродовж 2016-2019 років підписала низку договорів на купівлю програмного забезпечення на суму 29,35 мільйона гривень. Із другою — на купівлю техніки й програмного забезпечення на майже 20 мільйонів гривень.
Щодо першої фірми, то, як з’ясувало «Слідство.Інфо», ще в 2015 році харківські слідчі просили через суд доступ до її документів. Вони пояснювали це можливою розтратою коштів на суму понад 140 тисяч гривень при купівлі в «Софтлісту» програмного забезпечення одним із департаментів харківської мерії. Ленінський райсуд Харкова у жовтні 2015-го надав їм такий доступ.
Також «Софтліст» фігурувала в розслідуванні податківців на Донеччині від 2016 року. Як з’ясували слідчі, Краматорська міськрада начебто закупила у фірми ліцензійне програмне забезпечення на майже 2 мільйони гривень. Утім, за версією слідства, навчальні заклади Краматорська згодом не отримували цих програм. У листопаді 2016-го Краматорський міський суд арештував вилучені в мерії документи щодо цієї справи.
Крім того, як свідчить ухвала Печерського райсуду Києва від 16 січня 2020 року, правоохоронці проводили обшук у офісі компанії «Софтліст» у межах розслідування ймовірної розтрати коштів київським комунальним підприємством «Інформатика».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: VIP-квартиранти: як депутати живуть у столиці за рахунок держави
Друга компанія, «Фірма “Валтек”», фігурувала в кримінальному провадженні від 2014 року. На думку слідчих, угоди, укладені між Міністерством юстиції та «Фірмою “Валтек”» договори мали ознаки фіктивності й були підписані з метою заволодіння державними грошима. Про це ми довідалися з ухвали Печерського райсуду Києва від 30 травня 2016 року.
А на думку слідчих Держбюро розслідувань, які з 2019 року розслідують іншу справу, посадовці Держспецзв’язку у змові з представниками «Фірми “Валтек”» нанесли збитків держбюджету на суму в майже 100 тисяч гривень.
Як ми довідалися з аудиторського звіту Рахункової палати, майже 62% із 349 мільйонів гривень, які Верховна Рада розіграла на тендерах впродовж 2016-2019 років, припадає на 12 компаній. Тоді як решта суми — на 192 фірми. Аудитори зауважують, що у парламенті не забезпечили конкурентного середовища, адже реальна кількість учасників на торгах не перевищувала 1,8.
Як раніше розповідало «Слідство.Інфо», народні депутати дев’ятого скликання трохи більше ніж за 11 місяців роботи у парламенті отримали 28 мільйонів гривень компенсації з держбюджету на проїзд територією України. Загалом відшкодування в розмірі 7,5 тисяч гривень на місяць отримували понад 80% депутатського складу Верховної Ради.