Три співробітники Одеського СІЗО, які фігурували в розслідуванні журналістів, покинули посади

Міністерство юстиції повідомило про звільнення трьох посадовців Одеського слідчого ізолятора, про яких “Слідство.Інфо” розповідало у фільмі “Тюрма можливостей”. Серед тих, хто покинув установу, зокрема, й очільник СІЗО. 

Про це у коментарі “Слідству.Інфо” розповів заступник міністра юстиції Віталій Василик. Він зазначив, що посадовці звільнилися за наполягання Мін’юсту. 

Ідеться про начальника Одеського СІЗО Володимира Шевченка, його заступника Валентина Слабінського, а також співробітника оперативного відділу Олександра Торзюка. Усі троє були фігурантами розслідування журналістів про привілейовані умови утримання для окремих арештантів і корупцію у слідчому ізоляторі. 

Як зауважив заступник міністра, з часу виходу фільму-розслідування щодо цих посадовців СІЗО почала працювати внутрішня безпека, утім, згаданих осіб не вдавалося звільнити, оскільки вони перебували на лікарняних.

“Два місяці вони ховалися на лікарняних, і от в січні місяці почали активно проводити з ними роботу, вони зрозуміли і написали рапорти на звільнення”, — розповів “Слідству.Інфо” Василик.

Як розповідало “Слідство.Інфо”, співробітник СІЗО Олександр Торзюк дозволяв в’язню, обвинуваченому в особливо тяжкому злочині, вільно пересуватися на волі, зустрічатися із невідомими поза межами ізолятора, користуватися мобільним телефоном та отримувати незаконні передачі. У минулому році Державна кримінально-виконавча служба, яка керує всіма тюрмами України, повідомляла про звільнення Торзюка за результатами службового розслідування.

Також наша редакція розповідала про діяльність заступника начальника Валентина Слабінського, який працював начальником оперативного відділу. За даними журналістів, Слабінський є офіційно підозрюваним у вимаганні грошей від в’язнів. У березні минулого року його затримали співробітники СБУ. За версією правоохоронців, він безпідставно посадив одного із в’язнів до карцеру, а потім вимагав від нього дві тисячі доларів за те, щоби вийти звідти. За час досудового розслідування його неодноразово усували від посади, а у вересні 2019 року обвинувачення щодо нього скерували до суду. Утім, Слабінський до останнього продовжував працювати у СІЗО.

Крім того, провадження щодо Слабінського нещодавно відкрило Державне бюро розслідувань. Йому приписують зловживання службовим становищем. За даними слідства, Валентин Слабінський допустив побиття одного з в’язнів, внаслідок чого той помер.

Начальника СІЗО Володимира Шевченка, за керівництва якого відбулися події, про які розповідало “Слідство.Інфо”, також підозрюють у корупції. Його обвинувачують у тому, що п’ять років тому, коли Шевченко був начальником Ізмаїльського СІЗО, він вимагав від ув’язненого тисячу доларів. Справа Шевченка наразі слухається в суді. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тюрма можливостей: які привілеї доступні в’язням в українських СІЗО

Як повідомляло “Слідство.Інфо”, арештантам двох слідчих ізоляторів дозволяють вільно пересуватися на свободі без кайданків і належної охорони, а також — проводити незаконні зустрічі. Ідеться про так званих “смотрящих” в одеському та київському СІЗО.

Зокрема, наша редакція отримала запис із камер спостереження однієї з одеських клінік, на якому видно, що чоловік, схожий на в’язня одеської тюрми Теймураза Пейкрішвілі, вільно пересувається в стоматології та поза її межами. Цей чоловік є обвинуваченим в особливо тяжкому злочині й уже п’ять років сидить в СІЗО.

На записі також видно, що конвоїр, який доставив на лікування арештанта, дозволяє йому зустрічатися з близькими та іншими невідомими людьми. 

Серед в’язнів Київського СІЗО, які вільно пересуваються на свободі, журналісти ідентифікували людину на ім’я Альберт Хуснуллін. За ним закріпився статус неформального лідера серед арештантів столичної тюрми. Колишній очільник пенітенціарної служби України називав його “смотрящим” слідчого ізолятора. 

Знімальна група “Слідства.Інфо” зафіксувала біля одного з приміщень суду, як цей чоловік та інші арештанти залишали заґратоване приміщення й ходили вулицею без кайданків і супроводу конвою. Також їм дозволяли зустрічатися з людьми, які мають кримінальне минуле й приймати незаконні пакунки. Ці в’язні — фігуранти одного кримінального провадження й обвинувачуються в розбійному нападі. 

Крім того, журналісти виявили, що арештанти найбільшого в Україні Київського слідчого ізолятора мають доступ до заборонених режимом речей. Їм дозволяють розпивати алкоголь і надають можливість вільно ходити по коридорах і камерах тюремної установи.

Невдовзі після публікації фільму “Тюрма можливостей” Державне бюро розслідувань відкрило два кримінальні провадження щодо ймовірного порушення закону працівниками обох слідчих ізоляторів.