2

Ухвалені Верховною Радою на минулому тижні зміни до законів, що стосуються покарання за недостовірні дані в деклараціях статків та доходів, передбачають м’якші покарання, ніж були раніше: штрафи й обмеження волі. За словами директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Артема Ситника, через м’якше покарання обмежуються й строки розслідування й суду за можливе незаконне збагачення. Тепер детективи мають на це два роки. І якщо для відшукування активів в Україні цього достатньо, виявити майно, «сховане» за кордоном, за цей час нерідко не встигають.

Про це Ситник розповів у ході ефіру на 24-му телеканалі.

«Ми не виступаємо, щоб обов’язково було позбавлення волі, — заявив він. — Але м’яка санкція за ці дії дає органам досудового розслідування й суду лише два роки на притягнення до відповідальності. Тобто, за цей час треба встигнути провести розслідування, прокурор має забезпечити підтримку державного обвинувачення й має бути вирок суду».

Якщо йдеться суто про українське майно — цього зазвичай вистачає, запевняє Ситник. Однак якщо чиновник чи політик інвестував у активи за кордоном та приховав їх, двох років для доведення справи до кінця нерідко замало.

«Найбільш оптимістичний час виконання міжнародного правового доручення — 6-7 місяців, — каже керівник НАБУ. — А якщо ми говоримо, наприклад, про Панаму чи інші офшорні зони — це півтора-два роки. Тобто, [за два роки] ми доведемо, що є якісь активи, не включені в декларацію, подякуємо — і все».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НАБУ закрило справу про недостовірне декларування голови ОАСК ПАвла Вовка

“Хочу доповнити Артема, — додав під час ефіру виконувач обов’язків керівника Спеціальної антикорупційної прокуратури Максим Грищук. — Та категорія справ, де йде відповідальність за недекларування — вони працюють ефективно в парі зі статтею за незаконне збагачення. Це було добре показано до 2019 року, коли ми мали інформацію з поданих до НАЗК декларацій. Якщо ти не декларуєш майна — є за це одна відповідальність. А внаслідок інформації з сайту НАЗК ми вираховуємо, де є незаконне збагачення — й можемо працювати далі”.

Нагадаємо, Конституційний Суд скасував кримінальну відповідальність за незаконне збагачення 27 лютого минулого року. Наприкінці жовтня 2019-го парламент прийняв закон, яким кримінальну відповідальність повернув.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Контролювати суддів можуть тільки судді, а не НАЗК: про що йдеться у скандальному рішенні КСУ

27 жовтня поточного року КС визнав неконституційним електронне декларування й окремі повноваження НАЗК. Це викликало широкий розголос, перед будівлею суду відбулися протести, президент особисто закликав не виконувати рішення суду. 4 грудня Верховна Рада прийняла закон, яким повернула кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, однак істотно зросла мінімальна сума, через недекларування якої (або майна відповідної вартості) наставала кримінальна відповідальність. Якщо рашіне це було 500 тисяч гривень, зараз — 1,3 млн грн, і покаранням є лише штраф від 42,5 тисяч до 51 тисячі гривень, громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, або позбавлення права займати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3 років. Обмеження ж волі (на строк до 2 років) настає, лише якщо оцінювана вартість незадекларованого майна перевищує 9 млн грн.