Розгляд питання щодо відкриття дисциплінарної справи не включили до порядку денного Першої Дисциплінарної палати ВРП 19 травня 2025 року (ВИПРАВЛЕНО 20.05.2025).
Вища рада правосуддя відкрила дисциплінарну справу на суддю ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Тетяну Скочок. Служителька Феміди разом з колегами під керівництвом Павла Вовка намагалась зірвати кваліфікаційне оцінювання, ухвалювала політичні рішення під впливом Вовка, скасовувала висновки Громадської ради доброчесності та підтримувала приховування публічної інформації.
Окрім цього, Тетяна Скочок подала заяву до поліції щодо дій члена ВРП Романа Маселка. У декларації за 2024 рік суддя зазначає дохід від ліквідованого суду у понад 1,5 млн грн, дві квартири у Києві та автомобіль Toyota RAV4 2008 року випуску.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо».
Перша Дисциплінарна палата відкрила дисциплінарну справу на суддю ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Тетяну Скочок. Таке рішення члени ВРП ухвалили на основі висновку дисциплінарної інспекторки Олени Тегляєвої. Скарги на дії судді подав один із членів Вищої ради правосуддя Роман Маселко.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вирішила не включати розгляд висновку дисциплінарної інспекторки до порядку денного 19 травня 2025 року (ВИПРАВЛЕНО 20.05.2025).
Служба дисциплінарних інспекторів (СДІ) — незалежний орган у складі Вищої ради правосуддя, який займається розглядом дисциплінарних скарг та перевіркою суддів.
Ви можете підтримати нашу роботу з викриття недоброчесних суддів і підписатися на щомісячний донат на Монобазі!
Тетяна Скочок — суддя Окружного адмінсуду з 2010 року. У 2006-2010 роках Тетяна Скочок була помічницею на громадських засадах народного депутата 5-го та 6-го скликань від Блоку Юлії Тимошенко Андрія Портнова.
Суддя Тетяна Скочок
У 2019 році суддя розглядала позов до Нацполіції, СБУ та Державної прикордонної служби, у якому Олександр Дубінський просив вжити заходів щодо заборони виїзду за кордон посадовцям категорії «А» та «Б» та особам, які обіймають політичні посади, протягом одного року після проведення парламентських та президентських виборів та протягом одного року після звільнення без виїзної візи.
Тоді Тетяна Скочок скаржилась голові суду на розподіл цієї справи, Павло Вовк запропонував їй альтернативу у вигляді розгляду справи «про заборону Порошенку» (Андрій Портнов звинувачував колишнього президента у захопленні влади, фіктивному продажі «Кузні на Рибальському», купівлі телеканалу «Прямий», незаконному призначенні Кабінету Міністрів та злочинах проти правосуддя) або справу «про звільнення Супрун» (народний депутат Ігор Мосійчук подавав позов щодо припинення повноважень міністерки охорони здоров’я Уляні Супрун).
При цьому Вовк був упевнений в ухваленні в цій справі необхідного йому рішення, попри незаконні позовні вимоги, оскільки забороною виїзду за кордон топпосадовців часів Порошенка судді хотіли продемонструвати свою могутність.
У квітні 2019 року разом з колегами служителька Феміди намагалась зірвати кваліфікаційне оцінювання. Тоді одночасно 30 суддів не з’явились на іспит у ВККС. Із оприлюднених записів з кабінету голови ОАСК випливає, що така неявка була узгоджена серед суддів за рекомендацією Павла Вовка з метою зриву кваліфікаційного оцінювання суддів цього суду.
Тетяна Скочок також скасувала висновки Громадської ради доброчесності про невідповідність критеріям доброчесності і професійної етики суддів Сергія Могила, Олени Ганечко та Павла Горбасенка. Суддя не взяла до уваги, що ГРД не може бути відповідачем у справі, а висновки не підлягають оскарженню. Скочок зробила висновок, що ГРД взагалі не мала права перевіряти декларації суддів та їх майновий стан.
У листопаді 2020 року Скочок розглядала справу за позовом до Печерського суду Києва, який відмовив надати на запит Романа Маселка (тодішнього активіста) інформацію про обрання тричі поспіль головою суду Руслана Козлова. Маселко просив повідомити про причини переобрання та надати йому копії рішень зборів про обрання голови суду. Попри наявність правової позиції Верховного Суду, що така інформація підлягає наданню на запити про доступ до публічної інформації, Скочок повністю відмовила у позові.
Пізніше у 2021 році Верховний Суд скасував цю постанову та зобов’язав Печерський суд надати запитувачу копію протоколу зборів суддів про обрання голови суду.
Після публікації матеріалу Тетяна Скочко надіслала лист до редакції «Слідство.Інфо», в якому суддя спростовує вплив Павла Вовка на неї та надає роз’яснення щодо розглянутих справ.
Відповідь Тетяни Скочко на публікацію матеріалу
У декларації за 2024 рік Тетяна Скочок зазначає дохід від ліквідованого суду у розмірі 1 637 683 грн, дві квартири у Києві площею 69,4 та 86,40 квадратних метрів й автомобіль Toyota RAV4 2008 року випуску.
Павло Вовк очолював ОАСК понад 10 років. Під час головування Вовка в Окружному адміністративному суді його судді ухвалили декілька резонансних рішень, зокрема і про розблокування Майдану Незалежності від мітингувальників у 2013 році, коли суд дозволив розібрати барикади активістів Євромайдану, а за два дні «Беркут» намагався розігнати Майдан.
Колишній голова ОАСКу Павло Вовк
Влітку 2019-му з’явилась справа про «плівки Вовка» – записи з кабінету голови ОАСКу. Тоді Національне антикорупційне бюро (НАБУ) спільно з Управлінням спеціальних розслідувань Генпрокуратури провели обшуки в приміщенні нині ліквідованого Окружного адмінсуду Києва. Правоохоронці повідомили про розслідування щодо голови адмінсуду Павла Вовка та його колег — суддів ОАСКу Євгенія Аблова й Ігоря Погрібніченка, а також судді Суворовського райсуду Одеси Івана Шепітка.
За даними слідства, нібито через небажання проходити оцінювання у Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС) Павло Вовк створював перешкоди в діяльності окремих її членів. Згодом усім фігурантам провадження за фактами втручання в діяльність ВККС й ухвалення неправосудних рішень оголосили підозри.
НАБУ також опублікувало записи розмов судді Вовка. Із записів стало відомо, що суддя домовлявся про покупку коштовного антикваріату й старовинних монет. У листопаді 2019-го Шевченківський райсуд Києва відмовився продовжити строки досудового розслідування у провадженні щодо «плівок НАБУ». Генпрокуратура передала справу до суду.
У липні 2020 року НАБУ опублікувало ще одну частину «плівок» з кабінету голови ОАСК. На них голоси, схожі на голоси Вовка, Аблова, Погрібніченка та інших співрозмовників вирішують, як вплинути на кадровий склад Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Також на записі чоловіки радяться, як приймати рішення в інтересах потрібних людей в обмін на «спонсорство» і які справи порушувати самотужки, щоб впливати на державу. Детально про це йдеться у матеріалі «Слідства.Інфо» «За вовчими правилами. Що НАБУ розповіло про Окружний адмінсуд Києва».
«Слідство.Інфо» отримало нові записи з кабінету голови суду, з яких дізналася про зв’язки Павла Вовка з міністром Арсеном Аваковим та заступником Генерального прокурора Романом Говдою.
Також, як дізналося «Слідство.Інфо», голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк у період президентських виборів у 2019 році міг спілкуватися з наближеним на той час до Володимира Зеленського оточенням — зокрема, Андрієм Богданом.
Читайте також: Cуддя, який домовився про закриття справи проти свого сина-водія напідпитку, отримав лише попередження
