Профспілка ПриватБанку, яку в медіа прозвали «профспілкою Коломойського», звернулася з позовом до Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК), у якому вимагає від Нацбанку звільнити голову правління Петра Крумханзла та голову наглядової ради ПриватБанку Шерон Іскі.

Про це «Слідство.Інфо» довідалося із повідомлення на сайті Окружного адмінсуду Києва, оприлюдненого 18 листопада.

Як ідеться в повідомленні, позивач просить ОАСК зобов’язати Нацбанк направити до ПриватБанку вимогу звільнити згаданих керівників — оскільки ті, на думку позивача, неналежно виконують свої посадові обов’язки, що нібито призвело до порушення банком вимог законодавства.

Станом на 18 листопада в ОАСКу зазначали, що наразі вирішують, чи відкривати провадження за цим позовом. Водночас, як свідчить офіційний портал «Судова влада України», станом на 19 листопада провадження відкрито. Відповідно до автоматизованого розподілу цю справу розглядатиме суддя Євгеній Аблов.

Знімок з порталу «Судова влада України»

Як ми з’ясували, це вже не перша судова справа щодо банку, ініційована «Первинною профспілковою організацією співробітників АТ КБ «Приватбанк». Як повідомляло видання «НВ.Бізнес», у червні цього року профспілка подала позов проти правління держбанку з метою розірвати договір із юридичною компанією «Астерс», яка захищає банк від колишніх власників в Україні.

Також у лютому цього року, за даними видання Finbalance, ОАСК відкрив справу нібито «за недотримання вимог закону про бездоганну ділову репутацію» головою правління ПриватБанку та ще двома співробітниками установи. Кінцевого рішення у цій справі наразі не оприлюднено.

Ще, за даними Finbalance, у грудні минулого року Печерський райсуд Києва відкрив провадження нібито через «бездіяльність наглядової ради», яка відмовлялася звільняти голову правління банку на вимогу профспілки. У травні 2020 року суд відхилив заяву профспілки, а апеляція залишила це рішення в силі.

Профспілка Коломойського

Зауважимо, що новини на підтримку профспілки ПриватБанку та її керівника Максима Шевченка публікували на особистому сайті Олександра Дубінського — народного депутата «Слуги народу» й ведучого телеканалу Ігоря Коломойського, якого також вважають лідером неофіційної групи Коломойського у Верховній Раді.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Олександр Дубінський через суддю Вовка «закривав» кордони політикам

Із Дубінським та лідером профспілки пов’язано ще один епізод. У листопаді минулого року Максимові Шевченку оголосили догану через витік конфіденційної інформації. Перед цим Олександр Дубінський опублікував на своїй Facebook-сторінці знімок екрану ноутбука, на якому було відкрито документ службової перевірки. Він начебто свідчив про те, що одна зі співробітниць банку могла отримувати «відкати» від замовлень реклами. Цю ситуацію описувало видання «Судовий репортер».

Як свідчить ухвала Жовтневого районного суду Дніпра від 29 квітня 2020 року, цей знімок було зроблено з ноутбука, яким користувався заступник Максима Шевченка. В межах службового розслідування власник ноутбука розповів, що коли виходив з кабінету, то в приміщенні залишався його керівник, а коли повернувся — то застав Шевченка за його комп’ютером. Той нібито читав документ службової перевірки. Утім, на запитання, хто зробив фото, заступник Шевченка так і не відповів. Врешті суд скасував догану лідеру профспілки.

Видання «НВ.Бізнес» прозвало очолювану Шевченком організацію «профспілкою Коломойського» через інформаційну підтримку Олександра Дубінського, а також ініціювання профспілкою судових справ щодо ПриватБанку майже синхронно з колишніми акціонерами банку та пов’язаними зі старими власниками компаніями. За даними видання, лише за грудень 2019-го і початок січня 2020 року пов’язані з Коломойським структури у справах щодо державного ПриватБанку подали 285 позовів. Із них 20 припадає на профспілку.

Лідер профспілки

Очолювану Максимом Шевченком профспілку було створено півтора роки тому. Шевченко працює в структурі ПриватБанку з 2003 року, із 2012-го — на посаді керівника напрямку стягнення кредитів.

У 2017 році Шевченко отримав адвокатське посвідчення. Із цим пов’язане кримінальне провадження, яке 2018 року розслідувала дніпровська поліція. За версією слідчих, для отримання цього посвідчення Максим Шевченко подав підроблені документи. Правоохоронці вважали, що цей документ був йому потрібен для створення передумов до виведення коштів ПриватБанку шляхом кредитування підконтрольних підприємств. Про це йдеться в ухвалі Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 4 жовтня 2018 року.

Як сказано в судовому документі, Максим Шевченко нібито подав колегії адвокатів підроблені виписки з трудових наказів ПриватБанку, які підтверджували, що він очолював юридичний напрямок банку, а не стягнення кредитів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Приватна математика. Хто, як та для чого оцінив у мільярди гривень нафтобази, які ПриватБанк тепер намагається продати в десятки разів дешевше — і, зазвичай, безуспішно

Згодом Шевченко звернувся до суду з вимогою закрити справу проти нього. Він пояснював, що факт нібито підробки ним документів правоохоронці досліджували раніше в межах іншої кримінальної справи. За словами Максима Шевченка, порушень із його боку поліцейські не виявили й закрили справу. Врешті було закрито й другу справу проти нинішнього керівника профспілки.

Крім того, як ми довідалися, в червні минулого року Максима Шевченка відсторонили від виконання обов’язків — утім, на початку 2020 року Жовтневий районний суд Дніпропетровська скасував наказ голови правління ПриватБанку про його відсторонення. Суди апеляційної та касаційної інстанцій залишили це рішення в силі.

Зараз Шевченко намагається стягнути з ПриватБанку зарплату, яку йому не виплатили за час відсторонення. Судове засідання в цій справі має відбутися 11 грудня у Жовтневому районному суді Дніпра.

Суд особливого значення

Окружний адмінсуд Києва займає особливе місце в українській владі, оскільки вирішує суперечки, що стосуються центральних її органів. До ОАСК звертаються і топ-посадовці, й впливові бізнесмени. На суддів та голову ОАСК не раз надходили скарги до Вищої раду правосуддя — органу суддівського самоврядування, який виконує також функції дисциплінарного контролю. Суддя Євгеній Аблов навіть був відсторонений від посади — однак невдовзі повернувся до справ.

Торік і цього літа Національне антикорупційне бюро України оприлюднило аудіозаписи, де голоси, схожі на голоси Вовка, Аблова та ще одного судді Ігоря Погрібніченка й інших співрозмовників вирішують, як вплинути на кадровий склад Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, як приймати рішення в інтересах потрібних людей в обмін на «спонсорство» і які справи порушувати самотужки — щоб здійснювати вплив на державу. Детально ці процеси описано в нашій статті «За вовчими правилами. Що НАБУ розповіло про Окружний адмінсуд Києва».

В українському суспільстві вже неодноразово піднімалось питання про ліквідацію чи реформування ОАСКу. Петиція із закликом розпустити скандальний суд набрала на сайті Президента України необхідні для розгляду ним 25 тисяч голосів. Президент у відповідь «доручив розпочати відповідні консультації з Вищою радою правосуддя».

Нагадаємо, що «Слідство.Інфо» презентувало документальний фільм-розслідування у двох частинах «Нарадча кімната» — про домовленості суддів Окружного адмінсуду Києва з високопоставленими політиками і правоохоронцями. Автори фільму проаналізували майже дві тисячі годин записів із кабінету голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка.

Фото з сайту epravda.com.ua