Журналісти «Слідства.Інфо» зʼясували, що серед депутатів, які проголосували за скандальний законопроєкт №12414, 19 мають підозри від НАБУ та САП. Справи більшості з них суд розглядає і досі. Попри це, народні обранці продовжують займатися депутатською діяльністю, їздити у відрядження і декларувати нове майно та кількамільйонні доходи.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо».
Законопроєкт №12414, який Володимир Зеленський підписав вночі 22 липня попри масові протести українців, обмежив повноваження Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
За прийняття змін до Кримінального кодексу України проголосувало 263 народні депутати, серед них по партіях: «Слуга Народу» — 185, «Європейська Солідарність» — 3, «Батьківщина» — 15, «Платформа за життя та мир» — 1, «Голос» — 1, «Відновлення України» — 9, «За майбутнє» — 10, «Довіра» — 17.
Це рішення викликало широкий резонанс: по всій країні відбулися акції протесту, учасники яких вимагали зберегти незалежність антикорупційних структур. Пізніше Зеленський подав до парламенту новий законопроєкт, за який Рада має проголосувати 31 липня.
Якщо хочете бачити більше викриттів корупціонерів на нашому сайті, підтримайте нашу роботу одноразово або щомісяця. Також ви можете підписатися на щомісячний донат на Монобазі!
Журналісти «Слідства.Інфо» дослідили декларації народних депутатів, які мають підозри від НАБУ і САП та голосували проти автономії цих антикорупційних органів.
Так, нардеп від «Платформи за життя та мир» (створена колишніми членами проросійської політичної партії «Опозиційна платформа — За життя») Сергій Львочкін цьогоріч отримав понад 18 млн грн від компанії «Brove Holdings Limited», зареєстрованої на Кіпрі.
Загалом у своїй декларації за 2024 рік народний обранець також вказав, що його мати володіє двома іноземними компаніями — на Кіпрі та у Франції. При цьому, раніше журналісти повідомляли, що Льовочкін оформив опікунство над матір’ю за станом здоров’я.
Серед іншого — Сергій Льовочкін задекларував рушницю та два пістолети, понад кілька десятків картин, скульптур та ікон, а також золоті годинники та інші ювелірні вироби. Такі статки він поєднав з депутатським мандатом та розслідуванням від САП, яке розпочали ще у 2017 році. У 2016 році Льовочкін задекларував 8 млн грн доходів.
У Міністерстві внутрішніх справ раніше коментували, що Льовочкін мав у власності акції ПрАТ «Телеканал Інтер» на суму, що у понад сім тисяч разів перевищувала офіційно задекларовані доходи нардепа за попередні три роки.
Сергій Льовочкін / Фото: ukranews
Роберт Горват, нардеп з партії «Довіра», також проголосував за скандальний законопроєкт. У 2024 році його донька Агнеса придбала 11 земельних ділянок в Закарпатській області, дві з них вартістю до 2 тис. грн.
Зазначимо, у 2023 році НАБУ та САП повідомили Роберту Горвату про підозру в заволодінні державними землями. За даними слідства, у 2016-2019 роках нардеп розробив схему заволодіння земельними ділянками загальною площею 323 га, які перебували у постійному користуванні державного підприємства. У 2024 році правоохоронці встановили, що дії нардепа завдали збитків державі на суму понад 126 млн грн. ВАКС обрав запобіжний захід Горвату у вигляді застави в розмірі 26,8 млн грн.
Роберт Горват / Фото: depo.ua
Нардеп «Слуги Народу» Володимир Гевко задекларував у 2024 році дохід від підприємницької діяльності дружини у розмірі майже 8 млн грн. А сам народний обранець зберігає понад 11 млн грн готівкою.
НАБУ та САП повідомляли про підозру Володимиру Гевку в декларуванні недостовірних відомостей. Відомості в декларації за 2020 рік нардепа відрізнялися від достовірних на понад 3,75 млн грн. Однак у 2023 році ВАКС звільнив Гевка від відповідальності у зв‘язку з його «дійовим каяттям».
Володимир Гевко
Сергій Кузьміних від «Слуги Народу» у 2024 році отримав від держави понад 700 тис. грн відшкодування витрат, «пов’язаних з виконанням депутатських повноважень», ще 90 тис. грн за проїзд та понад 120 тис. грн — за оренду житла. Разом з тим, уже три роки суд розглядає справу нардепа після його затримання НАБУ за хабар у розмірі 500 тис. грн.
Сергій Кузьміних
Нардеп від партії «За майбутнє» Сергій Лобазюк у 2025 році також зазначив дохід у розмірі понад 1 млн грн від власної компанії ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ “ВІТАГРО”». Цього ж року посадовець витратив понад 400 тис. грн на подарунок.
Лобазюк відомий тим, що у 2023 році НАБУ викрило його на спробі підкупу колишнього віцепрем’єра Олександра Кубракова та ексочільника Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафи Найєма. Нардеп хотів отримати підряди на 1 млрд грн і обіцяв «відкат» 3–5%. ВАКС відправив Лабазюка до СІЗО, але згодом його звільнили під заставу 40 млн грн. У травні 2024 року справу нардепа НАБУ передало до суду, де вона розглядається дотепер.
Сергій Лобазюк / Фото фейсбук-сторінка нардепа
Ще один депутат від партії «Слуга Народу» Андрій Клочко у 2025 році придбав Ford Focus 2019 року випуску за 403 900 грн, ринкова вартість якого — від 600 тисяч грн. А з декларації за 2024 рік стало відомо, що його дружина Неля Клочко сплатила 399 999 грн, а сам Андрій Клочко 510 тис. грн — як заставу, згідно з рішенням ВАКСу. Ймовірно, це частина з усієї призначеної застави, що загалом склала 12 млн грн.
У травні 2024 року НАБУ повідомило про підозру Андрію Клочку, йому інкримінують незаконне збагачення на суму 11 млн грн. Йдеться про набуття у власність трьох земельних ділянок на Київщині, п’яти квартир у столиці, двох нежитлових приміщень, а також автівок Tesla та Mersedes-Benz. Аби приховати наявність цього майна, нардеп, за інформацією правоохоронців, оформив його переважну частину на близьких родичів.
Андрій Клочко / Фото: УНІАН
Журналісти також зʼясували, що ще 13 нардепів, які підтримали законопроєкт №12414 мали підозри від НАБУ та САП.
Проти нардепа від партії «Платформа за життя та мир» Суто Мамояна у 2019 році НАБУ розпочало розслідування за підозрою у декларуванні неправдивих відомостей. Народний обранець занизив на понад 8,5 млн грн вартості придбаних автомобілів Toyota Land Cruiser 200, а також двох квартир площею 124 та 125 квадратних метри.
Суто Мамоян / Фото: УНІАН
У 2023 році Маргариту Шол (партія «Слуга Народу») НАБУ оголосило у розшук через недостовірне декларування. Народна депутатка не вказала у декларації за 2020 рік відомості про оренду квартири на Печерську в Києві, вартість якої становить близько 5 млн грн.
Маргарита Шол / Фото: фейсбук-сторінка нардепки
У 2022 році НАБУ також оголосило в розшук Михайла Волинця (партія «Батьківщина») через неправдиві дані у декларації за 2020 рік на суму майже 1,79 млн грн. У 2023 році ВАКС закрив справу НАБУ через закінчення строків давності.
Михайло Волинець
У 2023 році Ольга Саладуха (партія «Слуга Народу») також отримала підозру від НАБУ та САП. Нардепка у 2020-му незадекларувала недобудований будинок на земельній ділянці під Києвом вартістю 1,8 млн грн. У депутатки була можливість усунути неточність, проте восени 2021 року вона подала виправлену декларацію без даних про будинок.
Ольга Саладуха
У 2022 році НАБУ та САП повідомили про підозру ще одному народному депутату від «Слуги Народу» Максиму Пашковському через внесення недостовірних даних до декларації за 2020 рік. За даними слідства, нардеп не вніс відомості про житло в Печерському районі Києва, яким користувався на підставі договору оренди. У 2023 році ВАКС визнав народного обранця невинуватим. Сам нардеп на суді пояснював, що доручив заповнити декларацію брату, а потім сам підписав її, не перевіряючи.
Максим Пашковський
У 2023 році Сергію Нагорняку («Слуга Народу») НАБУ оголосило підозру через незадеклароване авто Lexus 2020 року випуску вартістю майже 1,9 млн грн. За даними слідства, авто хоч і належала його батькові, але від моменту купівлі ним користувався сам Нагорняк разом із дружиною. У квітні того ж року ВАКС закрив справу через закінчення строків давності.
Сергій Нагорняк
У 2019 році САП відкрила провадження на Вʼячеслава Медяника з партії «Слуга Народу». Це сталося після того, як журналісти оприлюднили листування нардепа під час проведення засідання Верховної Ради, на якому він пообіцяв вирішити потрібне для співрозмовника питання із заступником генпрокурора Віктором Трепаком.
В’ячеслав Медяник / Фото: dsnews.ua
У 2023 році підозру від НАБУ отримала й Людмила Марченко (на той момент нардепка від «Слуги Народу»). За даними слідства, за $5300 народна обраниця та її помічниця пообіцяли допомогти військовозобовʼязаному виїхати за кордон. НАБУ і САП опублікували відео, на якому зафіксовано, як Марченко намагається викинути хабар через паркан свого приватного будинку, напередодні того, як до неї прийшли правоохоронці з обшуками. Після розголосу Марченко виключили з партії «Слуги Народу», проте депутатський мандат у неї залишається дотепер.
Людмила Марченко / Фото: dsnews.ua
У 2023 році НАБУ і САП повідомили про підозру тодішньому очільнику Мінрегіонбуду та нардепу партії «Відновлення України» Дмитру Ісаєнку. За даними слідства, у 2020 році він захотів заволодіти ділянкою, на якій розташований «Держбудкомбінат», аби побудувати там житловий комплекс. Того ж року ВАКС обрав Ісаєнку запобіжний захід у вигляді застави у понад 6 млн грн. А люстрації Ісаєнко зміг уникнути, коли оформив собі статус УБД в АТО, стверджує Бігус.Інфо. Пізніше його позбавили цього статусу і звільнили з посади заступника міністра, однак депутатського мандату не позбавили.
Дмитро Ісаєнко
У 2022 році САП та НАБУ повідомили нардепу «Слуги Народу» Юрію Камельчуку про підозру в недостовірному декларуванні. Так, у декларації за 2020 рік нардеп не вказав квартиру у Печерському районі Києва вартістю понад 3,6 млн грн, яку він орендував. Також він не вказав непогашене кредитне зобов’язання перед банківською установою на суму понад $48,8 тисяч.
Юрій Камельчук
У серпні 2023 року СБУ та НАБУ викрили депутата «Слуги Народу» Анатолія Гунька на отриманні хабара за виділення землі. За даними слідства, він разом з двома спільниками отримав $85 тис. завдатку з $221 тис., які вимагали від агрофірми за дозвіл обробляти державні землі (по $130 за гектар). ВАКС визнав Гунька винним і призначив 7 років ув’язнення, конфіскацію майна та заборону обіймати посади. Гунько оскаржує вирок.
У 2017 році НАБУ також порушувало праву проти Сергія Дунаєва, нардепа від партії «Платформа за життя та мир». Тоді народний обранець підозрювався у тому, що не задекларував 155 млн грн статутних капіталів фірм, у яких він був бенефіціаром.
Сергій Дунаєв
У 2024 році Генпрокуратура повідомила про відкриття справи проти нардепа від «Слуги Народу» Павла Халімона через незаконне збагачення. Однак у 2025 році НАБУ закрило це кримінальне провадження через відсутність доказів, а самого нардепа повернули на посаду заступника голови фракції (раніше його звільняли з цієї посади).
Павло Халімон
22 липня народні депутати у другому читанні голосували за прийняття змін у законопроєкті 12414, який обмежує повноваження незалежних антикорупційних структур НАБУ та САП. Саме ці органи притягають до відповідальності корупціонерів найвищого рівня.
Раніше журналісти «Слідства.Інфо» поспілкувалися з автором скандального законопроєкту та нардепами, які віддали свій голос за фактичну залежність антикорупційних органів від Офісу Генпрокурора. Після резонансу деякі нардепи почали просити вибачення за це голосування.
НАБУ розслідує великі корупційні злочини. Його детективи ведуть кримінальні справи проти топпосадовців: міністрів, суддів, депутатів, керівників держпідприємств тощо. НАБУ збирає докази, проводить обшуки, прослуховування, затримання й інші слідчі дії. Але НАБУ не може саме висунути обвинувачення чи піти до суду — для цього є САП.
САП — структура, яка процесуально керує справами НАБУ. Прокурори САП вирішують, чи достатньо доказів, щоб оголосити підозру, затвердити обвинувальний акт і передати справу до суду. Також саме прокурори САП представляють сторону обвинувачення в антикорупційних процесах у Вищому антикорупційному суді.
Читайте також: «Зберегти обличчя»: Чим відрізняється новий законопроєкт Зеленського про НАБУ і САП від закону 12414, який обмежує незалежність антикорупційних інституцій та «Сталося, що сталося»: автор скандального законопроєкту про НАБУ та САП відхрещується від його фінальної версії. Що кажуть нардепи, які голосували «за»
