Фінансовий моніторинг України заблокував «значну суму коштів», яку намагалися внести за одного з фігурантів злочинної організації з розкрадання понад 100 млн доларів США на енергетиці. Про це повідомив очільник НАБУ Семен Кривонос під час брифінгу.
«Слідство.Інфо» з’ясувало, що йдеться про єдиного підозрюваного в участі в злочинній організації, який досі в СІЗО, — Ігоря Миронюка. Саме за нього, ймовірно, намагалися внести 117 млн грн.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо» з покликанням на власні джерела.
10 лютого очільник Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос під час брифінгу заявив, що Державна служба фінансового моніторингу України заблокувала «достатню суму коштів, яка передбачалася як застава за одного з підозрюваних у справі «Мідас» — масштабній корупційній схемі у сфері енергетики.
З джерел «Слідство.Інфо» дізналося, що йдеться про Ігоря Миронюка — фігуранта справи «Мідас» з найбільшою сумою призначеної застави. Він єдиний досі перебуває в СІЗО.
Журналістці повідомили, що йдеться про 117 млн грн, які Державна служба фінансового моніторингу заблокувала у другій половині грудня 2025 року.
Під час брифінгу Кривонос також додав, що взаємодія між НАБУ та Державною службою фінансового моніторингу України покращилася після розголосу ситуації зі внесенням застав за фігурантів справи «Мідас». Зокрема, раніше «Слідство.Інфо» писало, що чотири з пʼяти фігурантів справи змогли вийти з СІЗО внаслідок внесення застав фірмами, які мають ознаки фіктивності.
Тоді також зʼясувалося, що Державна служба фінансового моніторингу України не може блокувати транзакції і поступово отримує потрібну інформацію у банків.
За інформацією «Слідства.Інфо», транзакції проходили через Sense Bank, «Укргазбанк» та Ukrsibbank.
Очільник ТСК та нардеп Ярослав Железняк пізніше пояснив, що Державна служба фінансового моніторингу України — це орган, який бояться банки, як вогню. «Їхній запит, особливо на одну транзакцію, обробляється дві-три години», — сказав Железняк.
За словами Кривоноса, зараз Фінансовий моніторинг вже надав необхідну інформацію щодо ланцюгів і вона обробляється. Це питання обговорювалося з листопада 2025-го.
А втім, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко додав, що «співпраця Фінансового моніторингу з НАБУ та САП могла б бути значно активнішою, адже відстежувати рух коштів — це їх профіль».
Нагадаємо, у разі, якщо буде доведено неправомірність використаних для застави грошей за фігурантів, що вже вийшли з СІЗО, кошти стягуються в дохід держави. Однак підозрювані у такому разі не повернуться в СІЗО.
Ігор Миронюк — один з основних фігурантів схеми з відмивання близько 100 мільйонів доларів США на закупівлях «Енергоатому». За інформацією слідства, саме він займався легалізацією коштів, отриманих злочинним шляхом із закупівель держпідприємства — учасники схеми вимагали у приватного бізнесу за співпрацю від 10 до 15% відкату.
Як писало «Слідство.Інфо» ще у листопаді, суд відправив його під варту на 60 діб з альтернативою застави у 126 мільйонів гривень. Після засідання адвокат Миронюка заявив журналістці, що у його підзахисного таких коштів немає.
Ігор Миронюк є ексрадником колишнього міністра енергетики Германа Галущенка та колишнього помічника Андрія Деркача, проросійського політика та колишнього нардепа, який втік до Росії після початку повномасштабного вторгнення та тепер працює там сенатором.
За даними НАБУ, саме через офіс в центрі Києва, який належав родині Деркача і «відмивалися» гроші «Енерогатому». За словами детективів, йдеться про 100 мільйонів доларів США.
Гроші виводилися і за межі України, зокрема в США. На записах, які оприлюднили в Національному антикорупційному бюро, говорять також про переведення частини відмитих коштів у Москву.
