Вплив Росії чи плановане нищення антикорупційних інституцій. Що насправді відбувалося зі скандальним законом про НАБУ та САП

Пізно ввечері 22 липня президент Володимир Зеленський підписав закон, що обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Документ офіційно набув чинності з 23 липня.

Очільника держави не спинили ні численні порушення під час внесення правок у ще законопроєкт, ні протести українців, які попри воєнний стан вийшли на вулиці багатьох міст, ні застереження активістів та міжнародної спільноти.

У своєму нічному зверненні Володимир Зеленський аргументував свої рішення тим, що хоче уникнути «російського впливу» в антикорупційних інституціях. А нардепи у коментарях «Слідству.Інфо», які голосували за, або відмовлялися коментувати своє рішення, або говорили, що не бачили фінального документа. 

Що ж насправді відбувалося зі скандальним вже законом №12414 та як він вплине на життя цілої країни. 

Про це йдеться у матеріалі «Слідства.Інфо».

ВІД ЗНИКЛИХ БЕЗВІСТИ ДО УЗУРПАЦІЇ АНТИКОРУПЦІЙНИХ ОРГАНІВ

Від початку метою закону №12414 було зробити правосуддя ближчим до людей, які втратили рідних через війну. У першій редакції документ мав покращити доступ родичів зниклих безвісти до правосуддя. Його суть — дозволити прокурору переносити розслідування таких справ у воєнний час до того регіону, де живе родич зниклої людини. Це мало б полегшити подачу заяв, спілкування зі слідством і участь у провадженні. 

Однак законотворці використали цей законопроєкт, щоб втрутитися у роботу найважливіших органів держави, значно розширити повноваження Генпрокуратури та підпорядкувати їй інші органи, зокрема антикорупційні. Ці правки не проходили публічного обговорення та першого читання, що прямо порушує регламент Верховної Ради України.

Фото: телеграм-канал Яросалава Железняка

Після першого читання, коли закон був схвалений «за основу», Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності підготував текст до другого читання з численними доповненнями, яких не було в початковій версії.

Зокрема, на цьому етапі нардепи надали Генпрокурору повноваження втручатися у справи незалежних антикорупційних органів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Ці органи покликані притягувати до відповідальності корупціонерів найвищого рівня — міністрів, суддів, депутатів, керівників держпідприємств тощо. 

НАБУ збирає докази, проводить обшуки, прослуховування, затримання й інші слідчі дії. Але НАБУ не може саме висунути обвинувачення чи піти до суду — для цього є САП. Прокурори САП вирішують, чи достатньо доказів, щоб оголосити підозру, затвердити обвинувальний акт і передати справу до суду. Також саме прокурори САП представляють сторону обвинувачення в антикорупційних процесах у Вищому антикорупційному суді.

НАБУ і САП були створені саме так, щоб бути незалежними від Генпрокуратури. 

Тобто замість важливої початкової мети закон перетворився на інструмент перерозподілу влади в системі кримінальної юстиції. 

Якщо хочете бачити більше викриттів корупціонерів на нашому сайті, підтримайте нашу роботу одноразово або щомісяця. Також ви можете підписатися на щомісячний донат на Монобазі!

«Ну, по перше, цинічність ситуації в тому, що закон, який руйнує незалежність НАБУ, називається «Вдосконалення процедури розслідування справ, пов’язаних з зниклими безвісти». Тобто насправді прикрилися дуже чутливим питанням і порушуючи будь-які норми в останній день, фактично за 2 години до засідання внесли правки, які повністю нівелюють незалежність НАБУ та САП, даючи можливість Генпрокурору вручну витребувати цікаві справи і передавати не за підслідністю будь-яким іншим органам — БЕБ, ДБР, Нацполіції. Відповідно все те, за що боролися, починаючи зі справ по Насірову (НАБУ підозрювало ексголову Державної фіскальної служби України Романа Насірова в отриманні 722 млн грн хабаря, — ред.), щоб дали антикорупційній інфраструктурі працювати, зараз зводиться в нуль. Буде одна людина, Генпрокурор, якого рекомендує президент особисто, вирішувати — розслідувати чи не розслідувати справи. Звісно, що на це не може погодитися суспільство. Звісно, проти цього протестують наші міжнародні партнери», — коментує «Слідству.Інфо» голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

Ярослав Юрчишин.

Більшість правок, які узалежнюють НАБУ і САП вніс Максим Бужанський, про що вказано на сайті ВРУ у хронології розгляду законопроєкту.

У висновках Головного юридичного управління вказано, що їм бракувало часу для оцінки та що цей законопроєкт суперечить своїй назві і регламенту: «Порівняльну таблицю в паперовому виді отримано 22 липня 2025 року об 11:00… Також звертаємо увагу, що назва законопроєкту не відображає змісту тексту законопроєкту, підготовленого до другого читання».

З самого початку законопроєкт не допомагав вирішити питання рідних зниклих безвісти, а в кінці перетворився на зовсім інший законопроєкт з просто старою назвою. 

«У пояснювальній записці до законопроєкту доцільність внесення запропонованих змін до КПК пояснюється зокрема необхідністю «забезпечення прав заявників і потерпілих у кримінальних провадженнях, що стосуються зниклих осіб, з урахуванням їхнього місця проживання (перебування)» (див. абз. 3 розд. 2). Однак, зі змісту законопроекту не вбачається, в чому полягатиме «забезпечення прав заявників та потерпілих», а також чим воно суттєво покращиться порівняно з тим станом дотримання їх прав, який існує на сьогоднішній день», — йдеться у висновку Головного науково-експертного управління щодо першочергового законопроєкту.

ЧЕКАЙТЕ ОБШУКІВ БЕЗ РІШЕННЯ СУДУ

Ярослав Юрчишин каже, що такий закон влада вирішила ухвалити саме зараз через гучні розслідування НАБУ, які стосуються близького оточення Володимира Зеленського.

«НАБУ почало розслідувати ряд справ до дуже близьких до оточення президента людей. Це Олексій Чернишов (НАБУ оголосило підозру міністру національної єдності Чернишову за участь у корупційній схемі, — ред.) і я переконаний, що йому дали певні гарантії, коли він повернувся з відрядження, бо була інформація, що він не мав повернутися. Є інформація, що бізнеспартнером «95 кварталу» Тимуру Міндічу готують підозру», — говорить Ярослав Юрчишин.

Загроза цього закону очевидно більша, аніж залежність НАБУ та САП від Генпрокурора, кандидатуру якого обирає сам Зеленський. Тепер правоохоронці можуть робити обшуки в оселях українців без рішення суду. 

«Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла… у разі необхідності невідкладного вилучення чи збереження доказів, що стосуються таких злочинів» — йдеться у законі.

Це охоплює десятки статей — від вбивств до корупції. Тобто «невідкладність» може стати приводом для обшуку без суду, лише на розсуд силовиків.

Також закон дає Генпрокурору контроль над тим, хто веде справи, в тому числі антикорупційні. Він отримує право передавати провадження з НАБУ до інших органів — що прямо суперечить закону про НАБУ.

Виконання всіх вказівок прокурора — обов’язкове: «Слідчий зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора […] Їх невиконання тягне відповідальність та є підставою для відсторонення». Тобто відтепер усе під прямим тиском прокурорської вертикалі. 

Навіть після закриття справи проти когось — слідство може тривати: «Рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування». Це дає можливість тримати людину «під слідством» роками, без конкретного обвинувачення.

ПОЯСНЕННЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО ПРО «ВПЛИВ РОСІЇ»

У вівторок, 22 липня, тисячі українців у різних містах не погодилися з рішенням нардепів і вперше за час великої війни масово вийшли на протести.

У соцмережах з’явилися сотні дописів, у яких користувачі говорять про відчуття дежавю з 2013 роком і проводять паралелі з «диктаторськими законами» від 16 січня (ці закони суттєво обмежили права та свободи громадян, — прим.).

Пізно ввечері у вівторок, 22 липня, президент Володимир Зеленський все ж підписав закон №12414, попри протести та заклики до його вето. Про це свідчать дані на сайті Верховної Ради у картці законопроєкту. Водночас підпис президента кілька разів з’являвся та зникав із системи.

Сам Зеленський виправдав свій підпис «російськими впливами», через які нібито антикорупційна інфраструктура не працювала без цього закону. Про це він повідомив під час свого нічного звернення, 23 липня.

«Антикорупційна інфраструктура працюватиме. Тільки без російських впливів — від цього треба все очистити. І справедливості має стати більше. Звісно, що НАБУ і САП будуть працювати. І важливо, що Генеральний прокурор налаштований на те, щоб в Україні реально забезпечувалася невідворотність покарання для тих, хто йде проти закону», — заявив Зеленський.

Зеленський сказав, що антикорупційні розслідування мають проводити зокрема щодо посадовців-втікачів.

Володимир Зеленський під час звернення до українців

«Роками посадовці, які втекли з України, чомусь спокійно живуть за кордоном — в дуже приємних країнах і без юридичних наслідків. Це ненормально. Немає жодного раціонального пояснення, чому кримінальні провадження на мільярди «висять» роками. І немає жодного пояснення, чому росіяни досі можуть отримувати інформацію, яка їм необхідна. Важливо, щоб без росіян», — сказав Зеленський.

Напередодні цього СБУ затримала трьох посадовців НАБУ та звинуватила їх у  роботу на Росію. Працівники СБУ, ДБР та Офісу Генпрокурора провели понад 70 обшуків у зв’язку з підозрами щодо співробітників Національного антикорупційного бюро.  

У НАБУ відреагували, що інформація про можливі ризики від цього працівника надходила ще в серпні 2023 року, але згодом сама СБУ повідомила, що доказів щодо нього не виявлено.

Голова НАБУ Семен Кривонос розповів, що його трьох  підлеглих силовики побили: «Вчора детективи після проведення обшуків, які не були затримані, до яких була застосована сила, звернулися до низки медичних закладів, їм відмовляли або не охоче йшли на те, щоб зафіксувати ступінь тілесних ушкоджень… За нашою інформацією, проводилась робота з керівниками відповідних лікувальних закладів, щоб не приймати співробітників НАБУ для фіксування тілесних ушкоджень». 

23 липня Володимир Зеленський зібрав усіх керівників правоохоронних структур, включно з директором НАБУ та керівником САП, а також покликав Генерального прокурора. Президент зауважив, що за два тижні буде план дій. 

Фото з фейсбук-сторінки Володимира Зеленського

«Дуже потрібна зустріч, відверта й корисна розмова, яка дійсно допомагає. У нас усіх спільний ворог — російські окупанти, і захист Української держави передбачає достатню силу правоохоронної та антикорупційної систем, а отже — реальне відчуття справедливості… Домовились, що наступного тижня буде глибока робоча зустріч щодо плану загальних дій. А за два тижні має бути готовий спільний план — які кроки потрібні та будуть реалізовані, щоб зміцнити Україну та зняти наявні питання, дати більше справедливості й реально захистити інтереси українського суспільства», — йдеться у дописі Зеленського.

Після зустрічі Генпрокурор Руслан Кравченко запевнив, що не забиратиме справи в НАБУ. Але хоче результатів у провадженнях, які розслідуються роками. Також додав, що Офіс Генпрокурора перевіряє можливі неправомірні дії СБУ під час обшуків у НАБУ.

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ? 

Напередодні підписання Зеленським закону журналісти «Слідства.Інфо» поспілкувалися з автором та нардепами, які віддали свій голос за фактичну залежність антикорупційних органів від Офісу Генпрокурора. За прийняття змін до Кримінального кодексу України проголосувало 263 народні депутати.

Ініціатор Олександр Бакумов каже, що сам він навіть не зміг ознайомитися з поправками до законопроєкту, а про саме голосування у другому читанні нардеп дізнався уже після початку засідання Верховної Ради. Однак голос Бакумова за цей законопроєкт є. 

Голова фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія заявив, що не має особистої думки стосовно законопроєкту: «Парламент вирішив, на погодження Верховної Ради це рішення було. Були пропозиції Комітету, який Рада потім підтримала. (…) У мене немає думки, дивіться, в мене інша трошки робота. Ви ж знаєте мою роботу».

Таміла Ташева єдина від партії «Голос» проголосувала за прийняття законопроєкту: «Так, я не коментую це питання. Мій голос «за». Це не помилка. Дякую вам».

Голова найбільшого в історії міжфракційного об’єднання «Цінності. Гідність. Родина» Святослав Юраш сказав «Слідству.Інфо»: «Ми маємо розуміння, що потрібно ставити якісь обмеження і ці обмеження були поставлені. Вони не є абсолютно знищувальними, вони є такими, що поставлять все на рамки державних політик».

Після підписання закону та протестів українців низка світових ЗМІ висвітлили події на своїх шпальтах так: «Уряд Зеленського бере на приціл борців з корупцією», «Зеленський виступає проти незалежних антикорупційних органів України», «Обурення в Україні через атаки уряду на антикорупційні органи».

Група народних депутатів 23 липня ініціює звернення до Конституційного Суду щодо відповідності Конституції України закону №12414.

«Готуємо конституційне подання… Є вже такі прецеденти, коли відміняли закон через порушення — тут якраз влада прям максимально брудно вела його через зал, тож є багато матеріалу. Далі почнемо збір 45 підписів (мінімальна кількість, необхідна для подання до Конституційного Суду, — прим.). Не думаю що буде легко, але будемо робити так, щоб кожного хто відмовиться підписати — ви знали) Хоча суд це довго, але варіант дуже надійний», — пише нардеп Ярослав Железняк.

Організатори вчорашньої акції, серед яких багато ветеранів російсько-української війни, закликали українців знову вийти сьогодні на акцію протесту.

Поки люди знову виходять на протест сьогодні вже після підпису президента, Верховна Рада відправилась на канікули на 4 тижні. 

Читайте також: «Сталося, що сталося»: автор скандального законопроєкту про НАБУ та САП відхрещується від його фінальної версії. Що кажуть нардепи, які голосували «за»