0

Інтерв’ю з херсонським політиком, якого підозрюють у замовленні нападу на Гандзюк, записане одразу після смерті активістки

Владислав Мангер — голова Херсонської обласної ради, якого офіційне слідство підозрює у замовленні нападу на активістку Катерину Гандзюк. У вівторок правоохоронці доставили Мангера з Херсона до Києва, де суд обере йому запобіжний захід.

Катерину Гандзюк облили сірчаною кислотою біля її будинку влітку 2018 року. Через три місяці активістка померла в лікарні. Незадовго до цього «Слідство.Інфо» записало інтерв’ю з Гандзюк, де вона назвала Владислава Мангера, а також Олексія Левіна замовниками нападу на неї.

Одразу після смерті активістки журналісти нашої агенції зустрілися на двогодинне інтерв’ю з Владиславом Мангером, де, зокрема, дали йому послухати частину запису розмови з Гандзюк. Частково це інтерв’ю ввійшло до фільму-розслідування «Гандзюк: системне вбивство», але повністю досі не публікувалося.

Через затримання херсонського політика ми вирішили опублікувати цю розмову, записану в листопаді 2018 року. На нашу думку, деякі відповіді підозрюваного можуть становити інтерес для суспільства та офіційного слідства.

Для зручнішого читання в інтерв’ю внесено незначні стилістичні правки.

Про стосунки з Гандзюк

— Скажіть, будь ласка, чи були ви знайомі з Катериною Гандзюк і якими були  ваші стосунки? 

— Я особисто не був з цією дівчинкою знайомий. Скажу своє бачення: це велике горе для її батьків. Це взагалі велике горе, коли молода людина в 33 роки йде з життя.
Я знав — ми живемо в одному місті — що така людина є. Знав, де вона працює, чим займається. Але робота обласної ради ніде не перетинається з роботою міської ради. Ми були знайомі, скажемо так, заочно. Особисто ж — ні.

— Ви можете згадати день, коли відбулась атака на Катю Гандзюк? Що ви тоді робили? 

— Я був на робочому місці. Моя помічниця зателефонувала й сказала, що така подія відбулась. Я одразу набрав пана Клименка, це головний лікар нашої обласної лікарні, бо її повезли в обласну лікарню. Попросив про всіляку підтримку з боку лікарів, сказав: «Якщо щось буде треба, впритул до якихось навіть фінансових ресурсів — будь ласка, звертайтесь, поставтесь, ну… на 100 відсотків і більше, щоб зберегти людину». Це було в той день.

— Чи були у вас конфлікти з нею?

— От зараз усі вирішили, що Катерина конфліктувала зі мною, з Андрієм Гордєєвим (на той момент головою Херсонської облдержадміністрації — Ред.), ще там із кимось… Я не бачив цього конфлікту. Чесно вам скажу: не бачив, у чому був цей конфлікт. Якщо я з вами поконфліктую — то мені треба з вами посваритись, правда? Очі в очі. Мені потрібно робити якісь ганебні статті на вас у пресі, писати, там, я не знаю, в газетах. Цього не відбувалось. Ну, може, у фейсбуці десь там щось сказав. При цьому в мене нема Катерини у друзях, вона в мене два роки вже забанена.

— Чому ви заблокували Катерину? 

— А я коли йшов на вибори 14-го року, там були деякі моменти. Я цю людину взагалі не знав, ще навіть фотографії не бачив — але матюкання йшло постійне… А я не хочу чути матюки навіть в інтернеті. Стараюсь сам взагалі не матюкатись. І тому я не читав навіть… Ну, Фейсбук — це така, знаєте… «Помийка» не скажеш — але пишуть там всі, хто що хоче.

Тут і далі — кадр із документального фільму «Гандзюк: системне вбивство»

Про причетність до нападу

(Під час інтерв’ю журналісти включили аудіозапис розмови «Слідства.Інфо» із Катериною Гандзюк незадовго до її смерті, у якому вона каже, що до замаху на неї причетні Владислав Мангер та Олексій Левін. Вона також припускала, що кримінальне оточення Мангера могло зробити йому такий «подарунок».)

— Я зрозумів усе. Знаєте, на жаль, це брехня.

— Що саме?

— Від першого до останнього слова. На жаль, от те, що я зараз чую… Ну, мені боляче як людині чути про себе такі речі… Я готовий з вами зараз піти в церкву, стати перед іконою — я ходжу до Церкви всіх святих — перехреститись і сказати, що я ніякого стосунку до цього не маю. І не можу мати. Бо в мене є діти.

— Ну, Гандзюк чомусь вказує саме на ваше прізвище. Вона не називає якихось інших прізвищ. Чому вона так каже, як ви думаєте?

— На жаль, її зараз не можна спитати. І я дуже засмучений, що її немає. Якби вона залишилась живою, я сам запитав би, чому так. Із чого так вона вирішила.

— Ну, а ви як думаєте: чому? Тисячі людей, а вона називає саме ваше прізвище. 

— Ще раз кажу: в мене не було з нею особистого конфлікту. Ну, не було його.

Про знайомство з Левіним

— На записі вона назвала ім’я Олексія Москаленка. Сказала, що ви пов’язані. Нині його прізвище — Левін (Олексія Левіна підозрюють у організації нападу на Гандзюк. У березні його екстрадували з Болгарії в Україну, він у СІЗО — Ред).

— Є така людина.

— Ви знайомі з цією людиною?

— Знайомий.

— Як добре ви з ним знайомі?

— Ну, знайомі. Колись спілкувались. На жаль. Тому що після цього були деякі події, які нас із ним віддалили, він став помічником депутата (Херсонської облради — Ред.) Миколи Ставицького, займався з ним волонтерською діяльністю. Вони в одній машині їздили, там спілкувались. Ну а те, що я з ним знайомий — так.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фігурант справи Гандзюк Левін змінив зовнішність — болгарська поліція

— Розкажіть детальніше про ваше знайомство. Коли ви познайомилися?

— Sportlife (посміхається).

— Ви в залі разом…

— А він така людина, як вам сказати… Він до вас підійде, познайомиться. «Располагает», якщо російською.

— Ви разом займались і зараз продовжуєте разом займатись у спортзалі?

— Ні. Ми перестали спілкуватися з ним десь навесні (2018-го року — Ред). Але зв’язок підтримували, бачились. У нас, на жаль, невелике місто дуже, є три-чотири заклади, де ми можемо поснідати й пообідати. І перетинаємось там усі.

— А як ви познайомились? Який це був рік, які обставини?

— Може, минулий рік.

— А як?

— В мережі Sportlife підійшла людина… Знаєте, як там: «ти подай мені те, подай мені те». Слово за слово: «А ти хто?», «А я той…», «А я той…». Так і почали спілкуватись.

— Чи вам було відомо, що пан Левін має кримінальний бекграунд?

— Коли ми знайомились, ми не так [близько] знайомились. Але пізніше стовідсотково дізнався. Нічого секретного в тому не було. Але він запевняв, що повністю виправданий, що невинний, що все було наклепом. Так він усім казав, не тільки мені. Коло його оточення дуже велике.

Про грошовий конфлікт із Левіним

— Вказуючи на ваше кримінальне оточення, Катерина мала на увазі саме Олексія Левіна. Наскільки близько ви спілкуєтесь чи спілкувались, як часто зідзвонюєтесь? Можливо, ви знаєте, де він зараз? 

— Я з ним не спілкуюсь. Останній раз бачив його, мабуть, у вересні (2018-го року — Ред.). Можливо, в серпні. Але я знаю, що, наприклад, Микола Ставицький з ним спілкується.

— Де він зараз, не знаєте?

— Ні. Я знаю, що коли ми востаннє спілкувались, він збирався їхати кудись на відпочинок. Але [з його боку] були вчинки щодо мене, які я не хочу коментувати. Дуже неприємні — і щодо мене, й щодо моєї сім’ї. А я людина неконфліктна, і з ним тим паче не хотів би конфліктувати.

— Тобто, ви хочете сказати, що близькими ці стосунки назвати не можна?

— Ще раз кажу: ми спілкувались, навіть сиділи за столом, їли-пили. Була можливість багато про що говорити. Але коли ви спілкуєтесь, а потім людина щось вас просить, а потім обманює вас — тоді ви розумієте, що з цією людиною спілкуватись не треба. Я залишу це от у такому руслі, щоб далі не поглиблюватись. На цьому крапка. Нема тісного зв’язку.

— Коли ви востаннє йому дзвонили, чи він вам?

— Дуже давно.

— Ну, коли?

— Я не згадаю. Дуже давно, чесно кажу. Останній раз я випадково його побачив у «Сандро» (ресторан у Херсоні — Ред.). Я під’їхав, він був там з однією людиною, з якою вони мене трохи надурили. Я поздоровкався, пішов собі за окремий стіл. Він хворів на той час — кажу: «Щось погано виглядаєш».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Справа Гандзюк: Нові свідчення ймовірного організатора злочину

— Тобто, це літо чи осінь?

— Чи літо, чи осінь.

— У вас є його телефон?

— Ні, немає.

— Видалили, чи як?

— Я видалив, чесно. Ну, слухайте, коли вас обманюють за гроші — ви не хочете спілкуватись з людьми, правда? Правда. Ну, що я буду вам казати? Якщо у вас взяли гроші, обманули й ви не можете їх повернути — [спілкуватись далі] вже, знаєте, буде зайвим.

 

Про напад як «подарунок»

— Гандзюк також говорила про ваше кримінальне оточення. Можливо, ви його так не називаєте, але той же Левін…

— Скажемо так: я познайомився з ним, ми поспілкувалися — й перестали. У вас у житті не було людей, з якими ви спілкувалися, а в них є якесь там кримінальне минуле?.. Ще раз кажу: я зараз його зустріну, скажу йому: «Доброго дня». Але собі маю на увазі, що справ із ним мати не можу.

— Гандзюк каже, що, можливо, ви навіть не були в курсі. Що для вас це могли як подарунок зробити.

Ви чуєте себе?

— Це не наші слова.

— Це її слова?

— Так. Чи є у вашому оточенні хтось, хто гіпотетично міг би облити кислотою людину…

— Нє. Я б руки повідрубав би. Нє. Зразу. Я не хочу навіть чути.

— Гіпотетично.

— Ні гіпотетично, ніяк. Послухайте, ви, чесно кажучи, чуєте себе? Що хтось міг для мене «зробити подарунок». В чому «подарунок»? У мене не було конфлікту з цією людиною. Я нікому про це не міг навіть казати. Чесно вам кажу. Ну, що, я прийду й скажу: «Діма, у мене конфлікт…» або «Хтось на мене щось у фейсбуці написав»? Не писала Катерина про мене нічого поганого. Не було в мене з нею конфлікту.

— Левін міг би таке зробити?

— (заперечувально хитає головою) Я не настільки добре знайомий з його вчинками, [щоб сказати], міг він чи не міг.

Про затримання замовника

— Ви вірите в те, що цю справу буде розкрито? Що буде названо ім’я замовника.

— Думаю, так.

— Наскільки швидко цю справу можуть розкрити?

— Я не правоохоронець. Якби був оперативним працівником, міг би проаналізувати, що відбувається, на якому етапі зараз слідство — і сказати вам. А що я можу сказати зараз? Я дуже вірю, що це буде розкрито. Дуже вірю. І тоді знімуться всі питання.

— Як ви думаєте, вас можуть по цій справі затримати? 

— (Здивовано) Мене? Думаю, ні. Ну-у-у, думаю, ні. Від тюрми й суми не зарікайся, знаєте, кажуть. Але ще раз кажу: я чистий перед Богом, перед людьми й перед покійною. Ще раз кажу: я готовий зараз піти з вами до храму, куди я ходжу, і там поклястись. Це для мене дуже важливо, повірте. Я хожу в церкву, в мене є діти — і якщо таку єрєсь, вибачте, як ви кажете, що там «подарунки» хтось робить… Хай він здохне з цими «подарунками».