6

Міністерство юстиції хоче перевести оплату праці засуджених у електронний формат, а також — перейняти закордонний досвід, де арештанти можуть працювати в ІТ-сфері.

Про це заступниця міністра юстиції Олена Висоцька сказала в інтерв’ю “Слідству.Інфо”.

За її словами, переведення оплати праці в’язнів в електронний формат потрібне для того, щоб арештанти могли насправді отримувати ці кошти. Оскільки часто ці гроші можуть опинятися в адміністрації закладів. 

“Є домовленість між підприємствами, що вони (адміністрація закладів, — РЕД.) фактично як рабів віддають людей на підприємство, і самі отримують за це якісь гроші. У них оплата праці нараховується бухгалтером установи на картки картонні, якісь зошити. Я хочу, щоб кожен в’язень мав паспорт, ідентифікаційний код і рахунок в банку, на який буде нараховуватися заробітна плата”, — зазначила вона.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Тюрми і коронавірус: інтерв’ю із заступницею міністра юстиції

Також, як пояснила Олена Висоцька, Мін’юст намагатиметься домовлятися з підприємствами, щоб ті працевлаштовували засуджених. Адже частина з них відмовляються залучати арештантів до виробництва через необхідність сплачувати за них податки, а також — віддавати частину оплати в’язня у спецфонд установи.

“Вони кажуть про те, що крім заробітної плати засудженому, вони 50 відсотків мають сплатити установі у спецфонд. Для нас це корисно, це ж — наповнення спецфонду. Я не готова зараз говорити про те, що ми від цього відмовимося. Але ось цю фінансову модель і складову маємо розібрати з усіх сторін”, — сказала заступниця міністра.

Також, за словами Висоцької, Мін’юст хоче долучати інші сфери бізнесу, де можуть працювати в’язні. Зокрема, йдеться про закордонний досвід долучення арештантів до ІТ-сфери.

“Як правило, в’язнів долучають до типу робіт, які не є тонкою професійною справою.  Маємо розширювати види робіт. За кордоном використовується досвід, що засуджені виконують нескладні IT-операції, які потребують багато вільного часу. Але в Україні, де в установах нема техніки та інтернету, це — важко. Ми зараз маємо попрацювати, щоб і інформаційно наблизити їх до соціуму, і, можливо, зробити частиною бізнесу, який зайде в тюрму”, — розповіла вона.

Нагадаємо, “Слідство.Інфо” вже раніше розповідало про арештанток Покровського виправного центру, які, працюючи на швейному виробництві, виявлялися винними тюремному керівництву гроші. Згодом місцева прокуратура знайшла грубі порушення у роботі центру — із засудженими не укладали трудові договори та не виплачували зарплати, а також не дотримувалися техніки безпеки.