Відколи маленька пострадянська Грузія приєдналася до Ради Європи, минуло вже двадцять років, і тридцять — відколи радянська армія невиправдано жорстоко розігнала мітингарів у Тбілісі.
Країна досягла значного прогресу в зміцнені демократії, але їй потрібні конституційні реформи, й покращення, зокрема, у сфері захисту прав людини та верховенства права, йдеться в матеріалі OCCRP.
Минулого тижня країна відзначила тридцяту річницю антирадянських демонстрацій 9 квітня 1989 року, коли мітингувальників у центрі Тбілісі жорстоко розігнали сили радянської армії. Тоді загинуло 20 людей, 17 із них — жінки. За два роки після протестів Грузія здобула незалежність.
З цієї нагоди до Парламентської асамблеї Ради Європи в Страсбурзі звернувся прем’єр-міністр Грузії Мамука Бахтадзе. Він назвав події 9 квітня доказом «відданості грузинського народу європейському лібералізму перед лицем радянського тиску». А сучасну Грузію — «еталоном демократії», яка пережила «вражаючі зміни».
Однак результати дослідження суспільної думки, яке провів грузинський підрозділ Transparency International, засвідчили, що довіри до судової влади майже немає. Хоча, за словами Бахтадзе, саме в судовій системі вдалося досягти особливих успіхів.
Дослідження, яке провели весною Caucasus Research Resource Centers (CRRC), так само показало, що насправді судовим органам у Грузії довіряють найменше.
50% опитаних сказали, що «повністю довіряють» церкві та іншим релігійним установам (вони лідирують у дослідженні), але всього 18% респондентів повністю довіряють або радше довіряють судовій системі. 36% опитаних сказали, що взагалі не довіряють судам.
Загалом респондентів, які висловили недовіру до виборчих органів, прем’єр-міністру, судам, парламенту тощо було більше, ніж людей, що довіряють їм.
На думку більш ніж половини опитаних, судова влада підпорядковується керівній партії «Грузинська мрія», а половина людей вважає, що суди несправедливі.
Понад 80% респондентів вважають, що судді, які раніше ухвалювали «несправедливі рішення через тиск», повинні піти у відставку. Майже половина опитаних вважає, що перший крок до зміцнення довіри до судів — нові судді.
