Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила кримінальне провадження у справі так званої формули «Роттердам+», через яку, за версією НАБУ, українські громадяни зазнали збитків на майже 19 мільярдів гривень.
Про це «Слідству.Інфо» заявив виконував обов’язків голови САП Максим Грищук.
«Старшим групи було прийнято таке рішення. Сьогодні він мені про це доповів», — сказав Грищук.
За його словами, кримінальне провадження було закрите на підставі ч.3 ст 284 Кримінального процесуального кодексу. «Не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати», ідеться в цій частині статті. Також у САП повідомили, що підставою стала частина 2 цієї ж статті КПК — «Встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення». Постанову про закриття справи було прийнято вчора, 27 серпня.
Керівник САП додає, що призначена НАБУ експертиза не підтвердила нанесення збитків від формули «Роттердам+».
Також повідомлення про закриття справи з’явилось на офіційній фейсбук-сторінці САП. «У квітні 2020 року призначена комісійна судово-економічна експертиза. Експерти у своєму висновку від 11.08.2020 не змогли підтвердити завдання збитків, понесених покупцями (споживачами) електричної енергії станом на 01.06.2019 внаслідок завищення фактичної вартості відпущеної (проданої) ДП “Енергоринок” електричної енергії з Оптового ринку електричної енергії України, — ідеться в ньому. — У зв’язку з тривалістю досудового розслідування, фактичним обмеженням строків досудового розслідування, визначених п. 3 ч. 4 ст. 219 КПК України, та відсутністю інших процесуальних джерел доказів, вичерпано можливості отримати достатні докази для доведення винуватості підозрюваних та інших осіб в суді».
Зауважимо, що «Роттердам+» — це формула обрахунку вартості вугілля, яке закуповували для теплових електростанцій України. Її в березні 2016-го затвердила українська енергетична комісія — НКРЕКП.
За офіційною версією, Україна закуповувала тверде паливо за цінами біржі в Нідерландах. У формулу закладали й вартість доставки з голландського порту Роттердам. У Нацкомісії пояснювали, що європейське вугілля нібито мало стати альтернативою паливу з окупованих територій.
Однак виявилося, що з Нідерландів не було жодної доставки. За версією слідства, необґрунтовані розрахунки призвели до зростання тарифів у країні на електроенергію.
Розслідування справи «Роттердам+» триває з 2017 року. За версією НАБУ, через запровадження цієї формули українські громадяни зазнали збитків на майже 19 мільярдів гривень.
В серпні минулого року НАБУ повідомило про підозри шістьом посадовцям, які фігурують у справі. Ідеться, зокрема, про ексголову НКРЕКП Дмитра Вовка, колишнього її члена та директора держпідприємства «Оператор ринку» Володимира Євдокімова, а також двох топменеджерів корпорації Ахметова ДТЕК.
Раніше керівник бюро Артем Ситник заявляв, що справа буде пріоритетною для детективів. Але, за його словами, на слідство тисли й блокували розслідування.
Також Ситник повідомляв про ймовірний тиск на фахівців, які проводять експертизи у межах провадження.
За даними НАБУ, у 2015 році представники компанії ДТЕК почали тиснути на членів НКРЕКП, щоб вони змінили формулу розрахунку вартості теплової електроенергії й додали до неї вартість на транспортування вугілля з порту Роттердаму до України.
Загальну суму збитків оцінюють у 18,8 мільярда гривень. З них майже 15 мільярдів начебто отримали компанії, які ініціювали запровадження формули.
Офіційне слідство начебто зібрало докази про негативні наслідки запровадження «Роттердам+» з травня 2016-го до грудня 2017 року.
Також у липні минулого року Антикорупційне бюро провело обшуки в інвестиційній компанії ICU, яку пов’язують з п’ятим президентом України Петром Порошенком. Саме ця компанія у 2016 році придбала євробонди ДТЕК. Згодом, після запровадження «Роттердам+», їхня вартість зросла на понад 60%. За версією НАБУ, це дозволило «невстановленим особам» отримати значні прибутки після запровадження формули.
Раніше в групі ICU працював ексголова Нацкомісії Дмитро Вовк й колишня очільниця НБУ Валерія Гонтарева, а нині одним з топменеджерів є Макар Пасенюк, який був фінансовим партнером Порошенка.
