0

У Національному антикорупційному бюро (НАБУ) вважають, що рішення про закриття справи «Роттердам+» суперечить засадам верховенства права і планують оскаржити його до Генерального прокурора та керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Про це «Слідство.Інфо» довідалося із повідомлення НАБУ на офіційній сторінці у Facebook.

У НАБУ переконують, що розслідування цієї справи було на завершальній стадії і детективи начебто зібрали необхідні докази для скерування її до суду.

Водночас у правоохоронному органі додають, що збитки в сумі майже 19 мільярдів гривень підтверджує експертиза. Натомість виконувач обов’язків голови САП Максим Грищук у коментарі «Слідству.Інфо» зазначав, що призначена антикорупційним бюро експертиза начебто не підтвердила нанесення збитків від формули «Роттердам+».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила справу щодо «Роттердам+»

У НАБУ, своєю чергою, стверджують, що прокурор САП — процесуальний керівник у справі — за весь час розслідування жодного разу не витребовував матеріали провадження для вивчення і не запитував у слідства, чи дійсно вичерпані можливості доказування.

«Замість того, щоб скерувати її до суду, з незрозумілих детективам причин, він несподівано ухвалив рішення про закриття справи нібито на підставі відсутності достатніх доказів та можливостей їх здобути, відтак, унеможливив покарання винних осіб», — зауважують в антикорупційному бюро.

Зауважимо, що «Роттердам+» — це формула обрахунку вартості вугілля, яке закуповували для теплових електростанцій України. Її в березні 2016-го затвердила українська енергетична комісія — НКРЕКП. 

За офіційною версією, Україна закуповувала тверде паливо за цінами біржі в Нідерландах. У формулу закладали й вартість доставки з голландського порту Роттердам. У Нацкомісії пояснювали, що європейське вугілля нібито мало стати альтернативою паливу з окупованих територій. 

Однак виявилося, що з Нідерландів не було жодної доставки. За версією слідства, необґрунтовані розрахунки призвели до зростання тарифів у країні на електроенергію.

НАБУ розслідувало справу «Роттердам+» з 2017 року. За версією детективів, через запровадження цієї формули українські громадяни  зазнали збитків на майже 19 мільярдів гривень.

В серпні минулого року НАБУ повідомило про підозри шістьом посадовцям, які фігурують у справі. Ідеться, зокрема, про ексголову НКРЕКП Дмитра Вовка, колишнього її члена та директора держпідприємства «Оператор ринку» Володимира Євдокімова, а також двох топменеджерів корпорації Ахметова ДТЕК. 

Раніше керівник бюро Артем Ситник заявляв, що на слідство у цій справі тисли й блокували розслідування. Також Ситник повідомляв про ймовірний тиск на фахівців, які проводять експертизи у межах провадження.

За даними НАБУ, у 2015 році представники компанії ДТЕК почали тиснути на членів НКРЕКП, щоб вони змінили формулу розрахунку вартості теплової електроенергії й додали до неї вартість на транспортування вугілля з порту Роттердаму до України. 

Загальну суму збитків оцінюють у 18,8 мільярда гривень. З них майже 15 мільярдів начебто отримали компанії, які ініціювали запровадження формули.

Офіційне слідство нібито зібрало докази про негативні наслідки запровадження «Роттердам+» з травня 2016-го до грудня 2017 року.

Також у липні минулого року Антикорупційне бюро провело обшуки в інвестиційній компанії ICU, яку пов’язують з п’ятим президентом України Петром Порошенком. Саме ця компанія у 2016 році придбала євробонди ДТЕК. Згодом, після запровадження «Роттердам+», їхня вартість зросла на понад 60%. За версією НАБУ, це дозволило «невстановленим особам» отримати значні прибутки після запровадження формули.

Раніше в групі ICU працював ексголова Нацкомісії Дмитро Вовк й колишня очільниця НБУ Валерія Гонтарева, а нині одним з топменеджерів є Макар Пасенюк, який був фінансовим партнером Порошенка.