Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) в межах справи «Роттердам+» оприлюднило фрагмент перехопленої розмови топменеджера ДТЕК щодо жінки-кандидатки на посаду міністра енергетики. Як зауважує представник енергетичної компанії, з цією жінкою у них «добрі відносини», а також використовує формулювання: «вона — моя остання надія». У НАБУ зауважують, що розмова відбулася у березні-квітні 2020 року. А 16 квітня виконувачкою обов’язків міністра призначили Ольгу Буславець. Нині вона обіймає посаду першого заступника керівника цього міністерства.
Про це, як повідомило видання «Економічна правда», йдеться у презентації НАБУ щодо справи «Роттердам +», яку детективи презентували під час засідання Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики 15 грудня.
На фрагменті, який опублікувало НАБУ, топменеджер каже, зокрема, що «є кандидат, жінка, з якою у нас добрі взаємини. […] Якщо за неї проголосують — це достатньо полегшить наше життя», «її остання посада була директор департаменту електроенергії», «вона — моя остання надія». Також представник ДТЕК, зокрема, каже: «нам потрібен хтось, хто може консолідувати все це, потоки та різних людей у секторі […]».
Що таке «Роттердам+»
Це формула, яку в березні 2016-го Національна комісія з регулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) затвердила для розрахунку вартості вугілля для теплових електростанцій. За офіційною версією, вугілля мали купувати на біржі в Нідерландах і везти з порту Роттердам. У формулу закладали й вартість доставки.
У Нацкомісії пояснювали, що європейське вугілля нібито мало стати альтернативою паливу з окупованих територій. І це допомогло б прив’язати український ринок електроенергії до світових цін, щоб енергопостачальні компанії змогли закуповувати вугілля за кордоном і навчитися обходитися без вугілля з окупованої частини Донбасу. На ділі ж доставка вугілля з Роттердаму системно не проводилась.
Розслідування НАБУ
Справу «Роттердам+» НАБУ розслідувало з 2017 року. За версією детективів, через запровадження цієї формули українські громадяни зазнали збитків на 39 мільярдів гривень.
У серпні минулого року НАБУ повідомило про підозри шістьом посадовцям, які фігурують у цій справі. Ідеться, зокрема, про ексголову НКРЕКП Дмитра Вовка, її колишнього члена та директора держпідприємства «Оператор ринку» Володимира Євдокімова, а також двох топменеджерів ДТЕК.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Формулу «Роттердам+» написали в офісі ДТЕК, знаючи, що вона необґрунтована
Раніше керівник бюро Артем Ситник заявляв, що на слідство в цій справі тисли, намагаючись заблокувати. Також Ситник повідомляв про ймовірний тиск на фахівців, які проводять експертизи в межах провадження.
За даними НАБУ, представники ДТЕК почали тиснути на членів НКРЕКП, щоб ті змінили формулу розрахунку вартості теплової електроенергії й додали до неї вартість транспортування вугілля з порту Роттердаму до України, ще в 2015 році.
Найбільшу вигоду з цієї схеми, за даними слідства, начебто отримала компанія ДТЕК Ріната Ахметова.
Також у липні минулого року Антикорупційне бюро провело обшуки в інвестиційній компанії ICU, яку пов’язують із п’ятим президентом України Петром Порошенком. Саме ця компанія 2016 року придбала євробонди ДТЕК. Згодом, після запровадження «Роттердам+», їхня вартість зросла на понад 60%. За версією НАБУ, це дозволило «невстановленим особам» після запровадження формули отримати значні прибутки.
Раніше в групі ICU працював ексголова Нацкомісії Дмитро Вовк та колишня очільниця НБУ Валерія Гонтарева. Нині одним із топменеджерів є Макар Пасенюк, який був фінансовим партнером Порошенка.
Закриття провадження
Наприкінці серпня стало відомо про закриття кримінального провадження щодо формули «Роттердам+». Причиною закриття прокурор САП Віталій Пономаренко вказав відсутність складу злочину. У своїй постанові він послався на одну з експертиз, за якою суму завданих збитків оцінити неможливо. В НАБУ заявили, що оскаржуватимуть постанову про закриття справи «Роттердам+».
У вересні Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив не скасовувати постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталія Пономаренка про закриття справи щодо формули «Роттердам+». Утім, вже в жовтні ВАКС задовольнив скаргу Нікопольського заводу феросплавів і поновив слідство у кримінальному провадженні.