10

Комітет Верховної Ради з питань правової політики дав старт процедурі призначення судді Конституційного Суду за парламентською квотою. Профільний комітет без обговорення запропонованих кандидатур майже одноголосно вирішив, що усі вони відповідають вимогам Конституції та Закону «Про Конституційний Суд України», та ініціював проведення щодо них спеціальної перевірки. Таке рішення парламентського комітету суперечить вимогам Конституції та останнім рекомендаціям Венеційської комісії, яка наголосила на необхідності реформи процедури відбору суддів.

Про це повідомляє видання «Центр протидії корупції».

Рішення про проведення спецперевірок комітет ухвалив 16 грудня. Як зауважує видання, на крісло судді Конституційного Суду претендують двоє чинних народних депутатів — Ольга Совгиря від «Слуги народу» та Юрій Павленко від ОПЗЖ. Також на крісло судді КСУ претендують Микола Сірий, запропонований «Європейською Солідарністю», кандидатка від «Батьківщини» Ольга Бондар-Петровська та Дмитро Журавльов — від депутатської групи «Довіра».

Як зауважує видання, не підтримав рішення комітету лише один депутат — представник фракції «Голос» Олег Макаров, який наголосив, що таке рішення комітету суперечить останнім висновкам Венеційської комісії.

У ЦПК наголошують, що такий формальний розгляд порушує вимоги Конституції, яка передбачає конкурсний відбір кандидатів та  вимагає, аби суддя КСУ мав щонайменше 15 років юридичного стажу, високі моральні якості та був правником із визнаним рівнем компетентності. «Центр протидії корупції» зауважує, що члени комітету підтримали навіть кандидата від ОПЗЖ Юрія Павленка, який отримав юридичний диплом лише у 2013 році.

«Депутати майже два місяці не можуть вивести країну з кризи конституційного правосуддя, понад рік провести судову реформу і запустити Вищу кваліфкомісію суддів, однак поспішають із призначенням суддів КСУ. Намагання протягти нового суддю КСУ за старою процедурою без конкурсу означає, що депутати хочуть залишити за собою контрольований суд», — вважає експертка ЦПК Галина Чижик.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Через рішення КС закрито справу про недостовірне декларування ексміністром та суддею Вищого адмінсуду

Юрій Павленко відомий як один із наймолодших міністрів в історії українського уряду: він очолив Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту в 2005-му році, маючи 29 років. Перед тим із 2002 року він був народним депутатом — від блоку «Наша Україна».

За президентства Віктора Януковича Юрій Павленко був дитячим омбудсменом. 27 листопада 2014 року був обраний до парламенту — за списком партії «Опозиційний блок». До Верховної Ради 9-го скликання Павленко потрапив у складі фракції «Опозиційна платформа — За життя».

За іронією, Павленко був одним із депутатів, які направили до Конституційного суду подання щодо визнання неконституційними частини повноважень Національного агентства із запобігання корупції та електронного декларування майна і доходів.

Зауважимо, що 11 грудня Венеційська комісія затвердила свій висновок щодо реформи Конституційного Суду, в якому наголосила на необхідності змін процедури відбору суддів та створенні незалежного органу з оцінювання кандидатів, який складатиметься з міжнародних експертів з прав людини та представників громадянського суспільства. Як додають в ЦПК, до запровадження таких змін «венеційка» не рекомендувала парламенту та з’їзду суддів заповнювати свої квоти в КСУ.

Нагадаємо: 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційними окремі статті закону «Про запобігання корупції», які стосуються, зокрема, обов’язку чиновників декларувати свої статки й доходи, можливості контролю за сумнівними матеріальними здобутками посадовців, а також притягнення їх до відповідальності за недостовірне декларування. Рішення КС викликало протести в суспільстві й різкі заяви антикорупційних органів щодо різкого обмеження сфери їхньої діяльності. Державне бюро розслідувань, у свою чергу, розслідуватиме ймовірний замах суддів Конституційного суду на захоплення державної влади.