28 квітня депутати Верховної Ради проголосували за оновлений проєкт Цивільного кодексу №15150 — документ, який його автори називають «доопрацьованою версією» попередньої редакції, що раніше спричинила хвилю критики через суперечливі норми, зокрема можливість шлюбу з 14 років.
Втім, як заявила «Слідству.Інфо» адвокатка та експертка БО «Марш жінок» Оксана Гузь, «особливо нічого не змінилося», а «одностатеві пари фактично повністю викинули за борт». Натомість ініціатор законопроєкту Руслан Стефанчук запевнив, що думку громадськості врахували повністю, а ті, хто не долучився до обговорення, «самі не захотіли».
Про це повідомляє «Слідство.Інфо».
№15150 — це оновлена версія нового Цивільного кодексу №14394, про яке раніше писало «Слідство.Інфо». Саме цей документ викликав шквал критики взимку, зокрема, через норму про дозвіл шлюбу у 14 років через вагітність.
«Ви чули слово “магія”? Приблизно так зʼявився новий проєкт кодексу», — коментує двокатка та експертка БО «Марш жінок» Оксана Гузь.
За її словами, проєкт Цивільного кодексу та клони до нього зареєстрували ще у лютому — «це те, про що тоді говорили, обурювалися, писали і піднімали всі ці критичні питання». Далі — 9 квітня — на сайті Верховної Ради зареєстрували проект 15150 з редакцією нового Цивільного кодексу.
«Сказати, що він дуже відрізняється від своїх трьох попередників, не можна. Вони (ініціатори — ред.) прибрали норму про шлюб з 14 років, ще якісь дуже кричущі штуки, за які, скоріше за все, дуже боляче прилітало від європейських партнерів і від суспільства», — додала Гузь.
Але, за її словами, звуження прав жінок та відсутність згадки про одностатеві сім’ї залишилися.
27 квітня законопроєкт №15150 схвалив профільний комітет, а вже наступного дня його включили до порядку денного Верховної Ради. У підсумку документ підтримали 254 народні депутати, тоді як проти проголосували лише двоє — і нардепки партії «Голос» — Інна Совсун та Наталія Піпа.
«Вітаю нас усіх з поверненням до CPCP. Я з командою, звісно, буду подавати поправки до другого читання. Але реакція суспільства зараз буде визначальною. Поіменне голосування просто підриває залишки моєї віри в колег по парламенту», — написала Інна Совсун у своїх соцмережах.
За її словами, питання є до низки норм нового Цивільного кодексу. Зокрема, те, що суд може вживати заходів для примирення подружжя, а, «якщо у шлюбі є діти, то вжиття заходів примирення пари — обов’язкове і спрямоване на досягнення між ними домовленості щодо питань батьківської відповідальності». Крім того, Совсун згадала і про те, що, «якщо, на думку колишнього чоловіка, дружина поводилася «негідно», то після розлучення він може змусити її повернути дівоче прізвище. «Негідно» включає аморальний вчинок та зраду».
«Слідство.Інфо» також поспілкувалося і з ініціатором законопроєкту Русланом Стефанчуком. Він сказав, що всі книги Цивільного кодексу були виставлені на громадські обговорення: «Тому оці всі якісь міфи, які розганяються людьми, які ніколи не читали тексту цього кодексу, я просто не сприймаю, тому що я вважаю, що це взагалі був один з найінклюзивніших проєктів».
За його словами, робоча група працювала над проєктом Цивільного кодексу сім років і всі зауваження були враховані, — «це кращі представники всіх цивілістичних шкіл України: Київ, Харків, Одеса, Львів і інші».
Стефанчук також заявив, що всі охочі могли долучитися до обговорення, а ті, хто цього не зробив — самі не захотіли.
«Я нормально ставлюся до критики. Але це найбільший нормативно-правовий акт, який є, і він пройшов повну процедуру обговорення. Інша справа, що хтось, може, не хотів брати участь у громадському обговоренні, а в останні дні вирішив, що хоче долучитися. Таке теж буває, але це вже питання не до мене і не до Верховної Ради», — додав Стефанчук.
Він також пояснив, що до другого читання законопроєкт дійде лише у випадку «повного порозуміння з громадськістю».
Юристка Оксана Гузь каже, що нічого не чула про громадські обговорення: «Те, що говорить пан Стефанчук, я чую, я читаю, але про те, що були громадські обговорення, мої колеги і я не знаємо».
Вона також зауважує, що розуміє: до другого читання законопроєкт ще мають доопрацювати. Втім, «враховуючи турборежим, у якому проєкт Цивільного кодексу проходив голосування у Верховній Раді, і те, що з уст пана Стефанчука звучало: “Ми дуже хочемо ввійти в історію незалежності України, бо проводимо таку глобальну рекодифікацію”, — це означає, що документ і далі рухатиметься в такому режимі».
У соцмережах нардепка Совсун також написала: «автори постійно апелюють до того, що його писали найкращі юристи країни. Є в цьому аргументі одна проблема: жити за ним будуть не тільки найкращі юристи, а й усі громадяни й громадянки України».