16 липня Верховна Рада України підтримала у другому читанні законопроєкт №12320 про гарантії адвокатської діяльності та введення адміністративної відповідальності за їх порушення. За проголосували 262 народні депутати.
Одним з його авторів є експартієць нині забороненої «ОПЗЖ» Григорій Мамка, з яким поспілкувалися журналісти «Слідства.Інфо». За його словами, процедури третього читання в цьому законопроєкті не передбачено. Верховна Рада уже проголосувала за нього в цілому і зобовʼязала голову Верховної Ради терміново підписати законопроєкт і направити президенту України.
Активісти та журналісти вважають це прямим обмеженням свободи слова і побоюються, що це стане інструментом цензури.
Такої ж думки й правозахисники, зокрема медіаюристка та адвокатка Оксана Максименюк, яка пояснила «Слідству.Інфо», чому законопроєкт потребує допрацювання.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо».
Ініціатором законопроєкту №12320 виступила Національна асоціація адвокатів України (НААУ), а подали його до парламенту народні депутати Григорій Мамка, В’ячеслав Медяник, Максим Бужанський, Сергій Іонушас, Сергій Мінько і Володимир Захарченко.
Законопроєкт №12320 підтримали 262 народні депутати: голосів «проти» не було, 33 — утрималися. Найбільше голосів «за» дала фракція «Слуга Народу» — 191 депутат. Також документ підтримали депутати з фракцій «Батьківщина» (10 голосів), «Платформа за життя та мир» (12), «Голос» (4), «Довіра» (15), «За майбутнє» (15), а також «Відновлення України» і позафракційні (по 9 голосів).
Фракція «Європейська Солідарність» у голосуванні участі не брала — її представники були відсутні.
Голова комітету із питань антикорупційної політики у Верховній Раді України Анастасія Радіна заявила, що через законопроєкт медійників можна буде притягнути до адміністративної відповідальності за згадку того, що адвокат мав «недоброчесних» клієнтів.
«Сьогодні парламент підтримав у другому читанні законопроєкт №12320 з абсолютною ганебною можливістю тиску на журналістів. Тепер медійників можна буде притягнути до адміністративної відповідальності просто за згадку того, що певний адвокат представляв чи представляє інтереси певної особи. Це не має нічого спільного зі свободою слова та преси, і виглядає як новий інструмент тиску на неугодних журналістів», — написала Радіна.
Ви можете підтримати нашу роботу з викриття недоброчесних посадовців і підписатися на щомісячний донат на Монобазі!
Водночас ініціатор законопроєкту та заступник голови комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Григорій Мамка, колишній член нині забороненої в Україні партії «ОПЗЖ», у коментарі «Слідству.Інфо» спростовує це.
За його словами, законопроєкт стосується ототожнення адвоката з його клієнтом, а не самої згадки захисника.
У коментарі журналістці Григорій Мамка зазначив, що під час захисту свого клієнта адвокат лише виконує свою професійну діяльність. Тож, на його думку, це не правильно, якщо адвокат має публічно нести «політичні порки» за свого клієнта. Адже це «просто його робота і він того клієнта може в житті не бачив».
«Якщо клієнт-негідник, то й адвокат теж негідник — так не повинно бути. У всьому світі це заборонено робити…», — наголосив Григорій Мамка.
Він запевнив, що журналісти матимуть можливість «без жодних штрафів» і надалі писати про адвоката підсудного.
«Штраф (від 3400 грн до 5100 грн, а якщо це «порушення» відбудеться повторно впродовж року, то від 10 200 до 13 600 грн, — ред.) буде тоді, коли журналісти чи спільнота будуть говорити, що адвокат негідник, тому що захищає такого-то негідника», — підкреслив посадовець.
За словами Григорія Мамки, процедури третього читання в цьому законопроєкті не передбачено. Верховна Рада уже проголосувала за нього в цілому і зобовʼязала голову Верховної Ради терміново підписати законопроєкт і направити президенту України.
Зазначимо, що Анастасія Радіна у своєму пості у соцмережах подає інше трактування цього законопроєкту, коли журналістів штрафуватимуть просто за згадку адвоката. Вона назвала це «новим інструментом тиску на неугодних журналістів».
Депутатка також зазначила, що Антикорупційний комітет вже готує блокуючу постанову до цього законопроєкту.
«Слідство.Інфо» звернулося за коментарем до медіаюристки та адвокатки Оксана Максименюк.
Юристка каже, що цей законопроєкт можливий, але не в такому формулюванні, адже фактична заборона оцінювати дії адвоката — це тиск на свободу слова.
«Виглядає так, що законодавець забороняє будь-яку згадку про діяльність адвоката в негативному руслі, в тому числі не можна надавати оцінку діям адвоката, якщо це створить упереджене ставлення або вчинить негативний тиск на адвоката. Це явно є наступом на свободу слова. Тобто, якщо медіа опублікує згадку про адвоката, який представляє інтереси обвинуваченого і під цим дописом чи статтею будуть негативні коментарі про адвоката, то це вже може бути адміністративним правопорушенням, оскільки ця інформація свідчитиме про упереджене ставлення до адвоката або чинити на нього негативний тиск. Я думаю, що теоретично така норма можлива, однак, не у такому формулюванні», — пояснює Оксана Максименюк.
У примітці до вказаної статті, говорить медіаюристка, надається визначення поняттю «ототожнення адвоката з клієнтом». Зокрема, законодавець визначає, що під ототожненням адвоката з клієнтом слід розуміти будь-яку асоціацію адвоката з клієнтом — з його діяльністю чи вчинками. А це створює упереджене ставлення до адвоката, вказує на його особисту причетність до справи клієнта, впливає на незалежний статус, може чинити негативний тиск під час роботи.
«Дійсно, серед гарантій адвокатської діяльності є заборона ототожнення адвоката з клієнтом, тому таке ототожнення є не припустимим. Однак, запропонована редакція визначення поняття «ототожнення» прописана недосконало та не містить правової визначеності», — додає Максименюк.
За словами юристки, під час написання законопроєкту потрібно дотримуватися правової визначеності, бо це гарантія того, що закон або будь-який правовий акт має бути чітким, передбачуваним та зрозумілим для того, щоб люди могли розуміти свої права та обов’язки, а також передбачати наслідки своїх дій.
«Слідство.Інфо» продовжує слідкувати за тим, чи підпише Голова ВР і Президент законопроєкт в такому вигляді.
