1

В НАБУ запевняють, що рішення Конституційного суду, в якому визнаються неконституційними окремі положення Закону «Про НАБУ», є черговою спробою заблокувати боротьбу з політичною корупцією та очищення судової гілки влади.

Про це йдеться в офіційній заяві НАБУ, опублікованій на сайті відомства.

Це вже третя спроба Конституційного суду обмежити повноваження НАБУ, йдеться в повідомленні. Першою в НАБУ називають визнанням у 2019 році неконституційною статтю щодо незаконного збагачення, що, вважають у відомстві, дало посадовцям більше можливостей для зловживань. Другий крок — позбавлення бюро права анулювати через суд незаконні угоди державних підприємств, після чого різко скоротився обсяг повернених зусиллями бюро грошей у державний бюджет. «Кожне з цих рішень, за дивним збігом обставин, з’являлось у відповідь на ефективну роботу НАБУ за кожним зі згаданих напрямків», — ідеться в заяві.

Що ж стосується останнього рішення, то в бюро стурбовані намірами окремих політсил (насамперед тих, які, зазначають у заяві, пов’язані з фігурантами розслідувань НАБУ) під приводом рішення КСУ переглянути закон і позбавити бюро інституційної незалежності. Втім, ані конкретні політичні сили, ані прецеденти у зверненні НАБУ не називають.

Нагадаємо, 28 серпня КСУ визнав неконституційним призначення президентом Петром Порошенком Артема Ситника на посаду голови НАБУ. Як визначили судді, президент не мав на це права, оскільки вичерпний перелік осіб, які він може призначати особисто, наведено в Конституції й голови НАБУ серед них немає.

Детально цю ситуацію ми описали в матеріалі «Рішення Конституційного Суду щодо директора НАБУ: 10 запитань і відповідей». На поточну роботу НАБУ, за словами одного з суддів, який брав участь у розгляді справи, це рішення не впливає — а слугує скоріше застереженням на майбутнє. Те ж стосується нового рішення щодо закону «Про НАБУ» — це відзначено безпосередньо в документі від Конституційного суду.

Національне антикорупційне бюро працює вже понад 5 років. Найрезонансніші його справи стосуються, зокрема, екскерівника ДФС Романа Насірова, екснардепа Борислава Розенблата, виведення за кордон десятків мільярдів гривень колишніми бенефіціарами ПриватБанку та незаконних оборудок у компанії «Укрнафта». Одна з найрезонансніших справ за останній час — так звана «Справа ОАСК» про нібито злочинну організацію за участі голови та суддів Окружного адміністративного суду Києва, створену з метою захоплення влади в судовій системі України.