Деяких в’язнів у Києві та Одесі випускають гуляти на волю — розслідування

Арештантам двох слідчих ізоляторів дозволяють вільно пересуватися на свободі без кайданків і належної охорони, а також — проводити незаконні зустрічі. 

Про це йдеться в новому фільмі Слідства.Інфо «Тюрма можливостей». Журналісти дізналися, що такі привілеї доступні в’язням, які мають особливий статус. Ідеться про так званих «смотрящих» в Одеському та Київському СІЗО. 

В’язня одеської тюрми, який отримує незаконні блага від адміністрації установи, звати Теймураз Пейкрішвілі. Наша редакція отримала від джерела запис із камер спостереження однієї з одеських клінік, на якому видно, що чоловік, схожий на нього, вільно пересувається в стоматології та поза її межами. Цей чоловік є обвинуваченим в особливо тяжкому злочині й уже п’ять років сидить в одеському слідчому ізоляторі. 

На записі також видно, що конвоїр, який доставив на лікування арештанта, дозволяє йому зустрічатися з близькими та іншими, невідомими людьми. 

Серед в’язнів Київського СІЗО, які вільно пересуваються на свободі, журналісти ідентифікували людину на ім’я Альберт Хуснуллін. За ним закріпився статус неформального лідера серед арештантів столичної тюрми. Колишній очільник пенітенціарної служби України називав його «смотрящим» слідчого ізолятора. 

Серед в’язнів Київського СІЗО, які вільно пересуваються на свободі, журналісти ідентифікували людину на ім’я Альберт Хуснуллін

Знімальна група Слідства.Інфо зафіксувала біля одного з приміщень суду, як цей чоловік та інші арештанти залишали заґратоване приміщення й ходили вулицею без кайданків і супроводу конвою. Також їм дозволяли зустрічатися з людьми, які мають кримінальне минуле й приймати незаконні пакунки. Ці в’язні — фігуранти одного кримінального провадження й обвинувачуються в розбійному нападі. 

Знімальна група Слідства.Інфо зафіксувала біля одного з приміщень суду, як цей чоловік та інші арештанти залишали заґратоване приміщення й ходили вулицею без кайданків і супроводу конвою

Зазначимо, що режим СІЗО значно суворіший від більшості колоній, в яких в’язні вже відбувають покарання за скоєні злочини. Там арештанти 23 години на добу сидять під замком у камерах. І лише годину на день їм дозволяють прогулянку в закритому дворику. Такі умови існують для того, щоб вони не могли спілкуватися зі спільниками чи залякувати жертв і свідків злочину.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Смерть у СІЗО: історія одного підвищення 

ми в соцмережах

напишіть нам