Хто з кандидатів до Антикорупційного суду розглядав справи проти Майдану

Поділитися

Марія Горбань, Слідство.Інфо

Конкурс до Вищого антикорупційного суду має завершитися у березні 2019 року. Нові судді вирішуватимуть долю топ-посадовців, які є підозрюваними у справах Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Зараз усіх кандидатів у Антикорсуду перевіряють члени кваліфікаційної комісії та представники громадських організацій, зокрема, з фундації DEJURE.

Раніше Слідство.Інфо розповідало, що приховують у своїх деклараціях кандидати до Антикорсуду, як вони використовують плагіат у мотиваційних листах, та про адвокатів серед учасників конкурсу, які задекларували сумнівно низькі статки. Цього разу у матеріалі Слідства.Інфо — короткі досьє на п’ятьох кандидатів до Антикорсуду, які були причетні до «справ Майдану».

Суддя Шевченківського райсуду Києва Оксана Голуб у січні 2014-го заборонила учаснику Євромайдану керувати автомобілем впродовж чотирьох місяців. Активіст, нібито, “не зупинився” на вимогу міліції. Згодом Апеляційний суд Києва скасував це рішення. Сама Оксана Голуб не повідомила про цей випадок у своїй декларації доброчесності, хоч цього вимагає закон.

Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Інна Білоус 3 грудня 2013-го заборонила декільком опозиційним партіям збиратися біля держустанов Тернополя на мітинги. Згодом цю постанову скасував Львівський апеляційний суд. Інна Білоус так само не згадала у своїй декларації доброчесності про цей “прикрий” епізод часів Майдану.

Ще один кандидат до Антикорсуду Тарас Заєць, який зараз працює у Святошинському райсуді Києва, “забув” вказати у своїй декларації доброчесності про арешт майданівця. У лютому 2014-го Заєць вирішив узяти під варту на два місяці активіста Євромайдану. У своєму рішенні суддя послався на “диктаторські” закони 16 січня про заборону мирних зібрань. Окрім цього, Заєць, працюючи до 2014-го помічником судді, придбав Audi Q7. Зараз ціна такої машини стартує від 21,5 тисяч доларів.

Суддя Полтавського окружного адмінсуду Сергій Іваненко у своїй декларації двічі змінював відповіді на питання, чи судив він активістів Майдану. У 2016 році він не вказав, що приймав рішення проти активістів, але в декларації за 2017 рік його відповідь змінилася. У ній вже суддя підтвердив, що приймав рішення проти активістів Євромайдану.

Також Іваненко був оштрафований за те, що у 2011 році поєднував роботу судді з підприємницькою діяльністю у компанії «Торговий дім «Молочний стандарт». Місцеві медіа називали Сергія Іваненка «найбагатшим суддею Полтавської області». У своїй декларації за 2016 рік він із сім’єю задекларував 1,3 мільйона гривень і 50 тисяч доларів готівкою. Ще 500 тисяч гривень його дружина позичила третім особам.

Рівненський суддя Андрій Сало у лютому 2014 року визнав протиправним і відкликав звернення депутатів Володимирецької районної ради до президента й парламенту. У ньому місцеві чиновники закликали припинити політичні репресії проти учасників Євромайдану та скасувати “диктаторські” закони 16 січня.

Також у 2016 році суддю запідозрили у приховуванні майна. Місцеві медіа у травні повідомили про викрадення автомобіля BMW X5 2005 року випуску, яким суддя Сало користувався, але не вказав у своїй декларації. Право власності на автівку, ймовірно, належить батькові судді Богданові Салу. Згідно закону, суддя був зобов’язаний вказати позашляховик у своїй декларації.

Під час Революції Гідності суддя Подільського райсуду Києва Олександр Сингаївський позбавив на три місяці водійських прав групу активістів, бо вони, нібито, не зупинилися на вимогу міліціонерів. Як повідомили аналітики DEJURE, ці рішення досі не внесені до судового реєстру.

У своїй декларації доброчесності за 2016 рік суддя Києво-Святошинського райсуду Юрій Бурбела також не вказав, що ухвалював рішення проти активістів Майдану. Окрім цього, у 2011 році Бурбела заборонив висвітлювати справу так званих “васильківських терористів” і зробив засідання закритим. Причиною він назвав те, що «ЗМІ приділяють надто велику увагу судовому процесу». Тоді Сергія Бевзу, Володимира Шпару та Ігоря Мосійчука засудили до 6 років позбавлення волі. Згодом цей вирок скасували.

(Головне фото: Центр інформації про права людини)

Поділитися

Не менш важливі розслідування