Стаття

«Це шлях до комсомолу»: аналіз проєкту нового Цивільного кодексу, який викликав шквал критики у мережі

Зображення для публікації '«Це шлях до комсомолу»: аналіз проєкту нового Цивільного кодексу, який викликав шквал критики у мережі'

Руслан Стефанчук / Фото з відкритих джерел

У кінці січня на сайті Верховної ради опублікували проєкт №14394 новий Цивільний кодекс України. Ініціатори позиціонують його, як «оновлену редакцію з урахуванням усіх європейських практик». Втім, юристка Оксана Гузь каже, що окремі пункти цього проєкту не просто не відповідають нормам ЄС, а ще й «відкидають» Україну на 20 років назад за певними нормами.

Проєкт викликав обурення у громадськості, зокрема через норму про дозвіл шлюбу у 14 років через вагітність. Після спілкування з журналістами ініціатор законопроєкту Руслан Стефанчук офіційно заявив у соцмережах, що цю норму скасовують. 

«Слідство.Інфо» поспілкувалося з низкою юристів та самим Стефанчуком про новий проєкт, пояснюємо основне далі. 

Проєкт нового Цивільного кодексу складається з понад 800 сторінок та охоплює весь період життя людини — від народження до заповіту, так «Слідству.Інфо» пояснили у благодійній організації «Марш жінок». 

Адвокат Станіслав Ліфлянчик додає, перші дві глави нового Кодексу взагалі не мають жодного сенсу: «Це набір лозунгів, за все хороше і проти всього поганого. Там йдеться, що погане робити не можна, а хороше робити треба. Я не розумію, для чого це потрібно, але воно нешкідливе». 

Юрист звертає увагу на те, що в цьому Кодексі використовують поняття, які не мають жодної правової визначеності та створюють плацдарм для маніпуляцій. 

«Тобто вводяться якісь моралізаторські норми і їх порушення нібито буде мати якісь правові наслідки для людей. А ви ж розумієте, що де норми моралі, там є місце для зловживань», — пояснив Ліфлянчик. 

Він підкреслив, що через це можуть бути проблеми з трактуванням норм, запроваджених цим Кодексом. 

«Я не можу зрозуміти, для чого нам приймати новий Кодекс, коли ми можемо імплементувати нові норми просто в старий… Тобто, якщо ми скасовуємо старий кодекс, приймаємо новий, то ми обнуляємо судову практику, яка будувалася вже 22 роки. І все почнеться заново. У адвокатів звідси буде багато роботи, нам буде дуже цікаво, але у людей з’явиться дуже багато проблем, пов’язаних з цим», — підсумував юрист.

Дві громадські організації — «Марш жінок» та «Інсайт» — одними з перших вийшли з критикою цього законопроєкту. Зокрема, «неприпустимою» вони назвали норму про дозвіл шлюбу у 14 років через вагітність. 

І хоч адвокат Станіслав Ліфлянчик зазначав, що Цивільний кодекс не скасовує Кримінальний, зокрема, відповідальності за статеві дії з дитиною, адвокатка та експертка БО «Марш жінок» Оксана Гузь має іншу думку. 

За її словами, запропонована норма створює ситуацію, коли шлюб фактично стає механізмом уникнення кримінальної відповідальності.

Оксана Гузь підкреслила, що, за статистикою судова практика вже знає випадки, коли неповнолітня дівчина завагітніла від чоловіка, і вони починають проживати однією сім’єю, після чого його звільняють від відповідальності, тому що нібито «змінилася обстановка». Хоча насправді нічого не змінилося.

«Тобто це фактично легалізує, точніше дасть можливість уникнути покарання для дорослого чоловіка. І це ставить дівчину 14 років у ситуацію, коли вона буде жити з чоловіком, який вчинив кримінально-караний злочин. Тобто можна говорити про педофілію, але я просто не люблю це визначення», — додала Оксана Гузь.

За статистикою, оприлюдненою експерткою Оксаною Гузь, кількість випадків вагітностей 14-річних в Україні з роками не зменшується. Так, у 2024 році прийнято пологів у дівчат до 14 років — 91, а в 2023 році — 98. 

«Це означає, що мова йде не про добровільний «ранній сімейний вибір», а про масову вразливість, насильство, примус, відсутність доступу до захисту, освіти та репродуктивних прав. Надання права на шлюб з 14 років у разі вагітності фактично зсуває фокус з відповідальності дорослих і системи захисту дітей на «оформлення» ситуації, яка є наслідком сексуального насильства, примусу або залежності», — каже Гузь. 

«Слідство.Інфо» звернулося за коментарем до ініціатора законопроєкту та голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука. Він повідомив, що наразі знаходиться в США, тому не може говорити. Втім, посадовець зазначив, що новий Цивільний кодекс «кардинально відрізняється від чинного. Оновлена редакція з урахуванням усіх європейських практик… Це фундаментальний проєкт». 

Його колега, депутат від партії «Слуга Народу» та співавтор законопроєкту Іван Калаур теж прокоментував цей проєкт журналістці. 

«Я не вважаю, що цей суспільний резонанс, який підняли декілька людей, є великою проблемою та питанням, яке потрібно зараз обговорювати. Ми, якщо сьогодні відмовимося від шлюбу з 14 років, завтра ці самі люди будуть наполягати на тому, щоб ввести цивільне партнерство, як соціальний інститут в Цивільний кодекс», — додав він.

Після розмови з журналісткою «Слідства.Інфо» у соцмережах Руслан Стефанчук написав допис, де зазначив, що норму про дозвіл шлюбу з 14 років у разі вагітності та з дозволом суду приберуть з Кодексу. Втім, за інші статті запропонованого документа там не йшлося, а до них, каже експертка «Маршу жінок» Оксана Гузь, теж є запитання. 

Наприклад, юристка звернула увагу на статтю 1512 «Право на предʼявлення позову про розірвання шлюбу», яка повертає виключену в 2024 році норму, у якій шлюб не може бути розірвано протягом вагітності дружини та протягом року після народження дитини. 

Гузь каже, що заборона розірвання шлюбу під час вагітності та протягом року після народження дитини фактично позбавляє жінку права самостійно вирішувати свою життєву ситуацію у найбільш уразливий період. «Норма виходить із припущення, що шлюб потрібно зберігати будь-якою ціною, навіть проти волі одного з подружжя», — додала вона. 

Адвокат Станіслав Ліфлянчик підтвердив, що цю норму з деякими уточненнями дійсно хочуть повернути новим Цивільним кодексом, для чого і чиї інтереси це захищає — незрозуміло. 

Крім того, запропонована редакція статті 1488 «Заручини» вводить здійснення обов’язку компенсації моральної шкоди особою, яка відмовилася від шлюбу після заручин. Фактично, каже Гузь, це збільшення тиску на добровільність рішення вступу у шлюб. Це може призвести до того, що жінки, які хотіли б вийти з токсичних стосунків, через фінансовий тиск будуть змушені залишатися з чоловіком-кривдником.

Оксана Гузь також розповіла, що у цьому Кодексі є статті, які стосуються допоміжних репродуктивних технологій і ембріонів зокрема. Пів року тому «Слідство.Інфо» вже писало про справу, коли батьки померлого чоловіка відсудили в жінки половину ембріонів зачатих подружжям, хоча вона була проти. Тоді це повʼязували з прогалинами у законодавстві. «Слідство.Інфо» звернулося до адвокатки у цій справі Людмили Кириленко, аби запитати, чи регулює це питання новий Кодекс. Вона відповіла, що змін щодо плоду немає взагалі — «як було, так і є». 

Оксана Гузь також підсумувала, що сам проєкт пропонує об’єднати в одному акті норми чинного Цивільного та Сімейного кодексів, а також положення Господарського кодексу, який уже втратив чинність. Така необхідність не є негативною — питання радше в доцільності цього зараз, з огляду на ситуацію в країні. 

Водночас є серйозні питання до окремих положень і статей, які в ньому пропонуються, бо вони відкидають Україну на 20 років назад. 

На думку адвоката Станіслава Ліфлянчика, шанси, що депутати проголосують за цей кодекс, мінімальні, адже навколо нього точиться багато дискусій, і тема виглядає непопулярною. Руслан Стефанчук також розповів «Слідству.Інфо», що поки не знає, коли цей проєкт внесуть до порядку денного Ради, і вони з депутатами ще обдумують це. Він додав, що на критику «завжди реагували і планують реагувати». Стефанчук анонсував брифінг щодо проєкту нового Кодексу вже наступного тижня.

Читайте також