Фірми з ознаками фіктивності внесли понад 100 млн грн застав за фігурантів справи «Мідас». Пояснюємо, чому це спрацювало

Станом на 31 грудня четверо з п’яти учасників злочинного угруповання, яке, за даними слідства, відмило близько 100 мільйонів доларів США в енергетичній сфері, вийшли з СІЗО під заставу. Про це «Слідству.Інфо» повідомили у Вищому антикорупційному суді.

Вийшов з-під варти і Олексій Чернишов — колишній віцепрем’єр-міністр та міністр національної єдності України. Хоча він формально не є членом злочинної організації, фігуранти схеми, за матеріалами справи НАБУ, обговорювали передачу йому коштів.

Походження грошей для застав уже викликало резонанс у суспільстві: у медіа з’явилася інформація, що компанії-заставодавці мають ознаки фіктивності, а в НАБУ кажуть, що фігуранти справи готувалися до внесення застав заздалегідь та очікували ще більші суми.

«Слідство.Інфо» вирішило розібратися з тим, як суд призначає застави у корупційних злочинах, наскільки цей запобіжний захід є ефективним і хто саме має перевіряти походження багатомільйонних внесків. І чи відбувається така перевірка насправді?

Запобіжний захід — це тимчасові обмеження, які суд застосовує до підозрюваного, щоб забезпечити нормальне розслідування справи. Його обирає слідчий суддя за клопотанням прокурора або детектива. Запобіжний захід потрібний, щоб людина не втекла, не впливала на свідків, не знищувала докази та виконувала вимоги суду. До запобіжних заходів належать, зокрема, особисте зобов’язання, застава, домашній арешт або тримання під вартою.

Юрист Центру протидії корупції Роман Вербовський пояснює, що в корупційних злочинах суддя зобов’язаний застосувати заставу при обранні запобіжного заходу для підозрюваного, принаймні, як альтернативу. Це, за його словами, передбачено всіма європейськими конвенціями і рішеннями Європейського суду з прав людини. 

Суддя має право призначати підозрюваному безальтернативне тримання під вартою тільки в тих випадках, коли особа підозрюється в злочинах, повʼязаних з державною зрадою чи вбивством.

Від чого залежить сума застави? 

Юрист пояснює, що основним критерієм для визначення застави є майновий стан підозрюваного, часто суд також враховує суму збитків, яку, на думку слідства, він завдав.

Але, тут набагато важливіше розуміти, для чого призначається застава. «Це робиться, щоб людині, коли вона виходить із СІЗО [під заставу], втратити ці гроші було настільки болісно, щоб в неї навіть не виникало бажання порушувати обов’язки, які на неї покладе суд. Зазвичай це перешкоджати слідству, спілкуватися зі свідками, впливати на свідків і так далі», — каже Роман Вербовський.  

Іншими словами, сума повинна бути настільки істотною для обвинуваченого, що якщо він порушить процесуальні обов’язки, то пошкодує про те, що втратить і оцей стримувальний ефект застави буде працювати. Але в той же час ця застава повинна бути помірною для обвинуваченого чи підозрюваного, пояснив старший юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук. 

Як це спрацювало у справі «Мідас»? 

«Слідству.Інфо» у ВАКС повідомили, що станом на 31 грудня четверо фігурантів операції «Мідас» вийшли з СІЗО під застави. Загалом за них сплатили 172 млн грн. Крім того, ще 51 млн грн застави внесли за колишнього віцепрем’єр-міністра та міністра національної єдності України Олексія Чернишова. Хоча він формально не є членом злочинної організації, фігуранти схеми, за матеріалами справи НАБУ, обговорювали передачу йому коштів.

Так, за даними журналістів «Схем», 37 млн грн за підозрюваних в участі в злочинній організації Людмилу Зоріну та Лесю Устименко внесла київська компанія «Вангар» зі статутним капіталом у 1000 гривень. Компанію створили у травні 2025 року і станом на зараз в неї у власності немає нерухомого майна чи автомобілів. Також не вдалося знайти дані, які можуть свідчити про здійснення нею господарської діяльності. 

А ще 95 млн грн застави за Ігоря Фурсенка, який підозрюється в участі у злочинній організації під головуванням Тимура Міндіча, а також легалізації отриманих злочинним шляхом грошей, внесла компанія «Варус Сінерджі» зі статутним капіталом у 100 тисяч гривень. Її власником є Богдан Фуркевич з Камʼянець-Подільського. У сервісі Getcontact його номер телефону підписаний як «Богдан Рішало Від Андрія», «Богдан Поліція» та «Богдан Воїнкомат Кам’янець».

Ігор Фурсенко / Фото: «Слідство.Інфо»

За тиждень до публікації цього тексту заставу у 40 млн грн внесли ще за одного фігуранта схеми — виконавчого директора з безпеки «Енергоатому» Дмитра Басова. Зокрема 25 мільйонів гривень заплатила приватна компанія «Грін плюс компані», яка була зареєстрована у Києві два місяці тому. Коли журналісти «Схем» зателефонували за номером компанії, вказаним в офіційних реєстрах, відповіла жінка, яка не захотіла називати свого імені. Вона сказала, що їй невідома ані компанія, ані її керівництво. Ще 10 мільйонів 300 тисяч гривень застави вніс адвокат самого Дмитра Басова Віталій Наум. А інші 4 мільйони 700 тисяч гривень – адвокатське об’єднання «Національна колегія адвокатів», яке сам же Наум і очолює. Захисник Басова підтвердив факт внесення застави ним особисто та адвокатським об’єднанням і назвав це «поширеною практикою».

Дмитро Басов / Фото: «Слідство.Інфо»

Крім того, заставу внесли і за Олексія Чернишова, який також може бути повʼязаний зі злочинною організацією. За інформацією «Схем», заставу за нього внесли дві фізичні особи — 30 мільйонів гривень чоловік на ім’я Процик Андрій Ярославович та 21 мільйон 600 тисяч гривень жінка на ім’я Ірина Миколаївна Федорович. За даними журналістів, застосунок Getcontact вказує на те, що в інших абонентів Процик записаний як «Андрій Юрист Відень», «Андрей Оффшор», «Андрей Рейдер», «Андрій (Іспанія)».

Олексій Чернишов / Фото: «Слідство.Інфо»

«Практика показала, що походження коштів для застави ніяк не перевіряється в Україні», — говорить юрист ЦПК Роман Вербовський. 

10 грудня у Києві відбулося засідання Тимчасової слідчої Комісії з економічної безпеки, де представники НАБУ та САП обговорили з посадовцями результати операції «Мідас» та перешкоди від інших структур, з якими вони стикнулися.

Засідання ТСК від 10 грудня

Там очільник НАБУ Семен Кривонос заявив, що раніше Бюро отримувало інформацію з різних джерел, що «у середовищі конвертаторів (ті, хто переводить кошти у готівку, — ред.) та людей, які займаються легалізацією та збором великих застав, буквально, коли ми вручили перші підозри, почалося хвилювання, де зібрати такі великі суми коштів. Там правда фігурувало трохи більше — вони очікували близько 500 млн [грн]». Кривонос також додав, що НАБУ звернулося до Державної служби фінансового моніторингу України для перевірки походження коштів для застав, адже є побоювання, що гроші можуть бути повʼязані з самими ж фігурантами та їхнім, ймовірно, незаконним заробітком. 

Втім, у Держмоніторингу, додав Кривонос, інформацію досі не надали у повному обсязі, а походження коштів ще досліджують. 

Там це пояснили тим, що не можуть блокувати транзакції і поступово отримують потрібну інформацію у банків. Тоді у залі засідання спалахнула дискусія про те, що це можна було дослідити за кілька хвилин, а пройшов вже місяць. У результаті розмови виявилося, що підозрілу транзакцію мав би помітити фінансовий моніторинг окремого банку, через який проходила операція, і доповісти в Державну службу фінансового моніторингу України, але цього не сталося. 

За інформацією «Слідства.Інфо», транзакції проходили через Sense Bank, «Укргазбанк» та Ukrsibbank.

Очільник ТСК та нардеп Ярослав Железняк пізніше пояснив журналістці «Слідства.Інфо», що Державна служба фінансового моніторингу України — це орган, який бояться банки, як вогню. «Їхній запит, особливо на одну транзакцію, обробляється дві-три години», — сказав Железняк. 

Водночас перевірити, скільки часу насправді йде на такий моніторинг технічно неможливо, адже це дуже закрита структура, фінансова розвідка і так має бути, щоб їй довіряли, зазначив нардеп.

Під час засідання ТСК у Держфінмоніторингу також повідомили, що ця перевірка тривала, бо складається з кількох ланцюгів, наразі вони перевірили два та триває робота над третім. 

Так, перший ланцюг — це фірма, яка внесла на рахунок ВАКСу гроші. Другий — хто вніс гроші на цю фірму, з яких вона заплатила заставу. А третій — хто вніс гроші на того, хто перевів їх на фірму, яка внесла заставу. 

Ланцюги фінансового моніторингу / Графіка: «Слідство.Інфо»

Железняк також повідомив, що зараз не можна стверджувати, що це провина банків, бо триває процес зʼясування обставин. 

Так, за словами нардепа, над фінансовим моніторингом кожного окремого банку стоїть Національний банк України, а над ними — Державна служба фінансового моніторингу України. Нацбанк після засідання ТСК виявив бажання самостійно вийти на фінансову перевірку тих банків, які відповідно внесли застави. 

А як мала б працювати перевірка внесених застав? 

За словами старшого юридичного радника Transparency International Ukraine Павла Демчука, застава вноситься на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду. Втім, у самому ВАКСі її не мають перевіряти. 

«Хтось повинен принести цю суму [для застави] в банк, або хтось повинен перерахувати її через банківську операцію на рахунок ВАКСу. І на цьому етапі в нас є правило щодо повідомлення про порогові та підозрілі операції», — зазначив експерт.

Демчук пояснив: кожен банк, через який проводять транзакції, — незалежно від того,  державний він чи приватний, — повинен мати підрозділи, що перевіряють клієнтів і походження їхніх коштів. Якщо виникають підозри, то банк проводить поглиблену перевірку. Це і є фінансовий моніторинг банку. 

«Слідство.Інфо» від джерел також дізналося, що станом на 29 грудня НАБУ отримала інформацію від Державної служби моніторингу України про лише одну транзакцію. Тепер вони матимуть можливість розпочати розслідування за фактом легалізації коштів. Водночас чия саме це застава — невідомо. 

Якщо в майбутньому зʼясується, що гроші на заставу були отримані злочинним шляхом? 

За словами Романа Вербовського з ЦПК, в Україні наразі немає механізму дій на цей випадок. Щоб офіційно визнати походження коштів незаконним, потрібний  обвинувальний вирок суду. А це тривалий процес, який може зайняти роки.  

Схожу думку має і Павло Демчук з Transparency International Ukraine: «Мені поки, що складно уявити, але чому б ні, якщо дійсно буде встановлено, що кошти повинні блокуватись. Але грубо кажучи, ловити людину назад і відправляти її під варту, мені складніше уявити цей механізм. Але так, має бути кримінальне провадження».

Нардеп Ярослав Железняк також сказав, що схожих прецедентів, коли б застави скасовували, ще не було, але, на його думку, якщо виявиться, що ці гроші дійсно були неправомірними, їх треба буде арештувати і в цьому випадку це можливо. 

У правоохоронних органах також уточнюють, що НАБУ має повноваження починати розслідування за фактом легалізації коштів — це коли незаконно отримані гроші намагаються видати за чесно зароблені. Якщо для цього є підстави. 

Уточнюється, у разі, якщо буде доведено неправомірність використаних для застави грошей, вони стягуються в дохід держави. Втім, підозрювані у такому разі не повернуться в СІЗО. 

Що відомо про масштабну корупційну схему в енергетиці?

10 листопада у Національному антикорупційному бюро (НАБУ) заявили про проведення масштабної операції «Мідас» із викриття корупції у сфері енергетики, у межах якої відбулось понад 70 обшуків.

За матеріалами НАБУ, корупційна схема полягала в тому, що компанії, які хотіли надавати послуги «Енергоатому» повинні були платити 10-15% відкату. Інакше, вони не проходили через «шлагбаум». Тобто з ними не продовжували співпрацю, як з постачальниками держпідприємства.

НАБУ та САП провели обшуки у фігурантів схеми та повідомили про підозру сімом її учасникам. У схемі також фігурує ексміністр енергетики та дійсний міністр юстиції Герман Галущенко та міністерка енергетики Світлана Гринчук (станом на 31 грудня вони не мають підозр). Крім того, з цією корупційною схемою повʼязують і колишнього очільника Офісу президента Андрія Єрмака. 

Організаторами схеми «Мідас» виступили Тімур Міндіч та Олександр Цукерман, які наразі знаходяться за кордоном. 26 грудня журналісти «Української правди» знайшли та поспілкувалися з Міндічем та Цукерманом в Ізраїлі.

Тимур Міндіч (ліворуч) та Олександр Цукерман (праворуч) 

1 грудня Тимура Міндіча заочно відправили під варту. 

12 листопада уряд ухвалив рішення про відсторонення Германа Галущенка від виконання обовʼязків міністра юстиції. Після цього він вперше після викриття НАБУ корупції в енергетиці зробив заяву. Міністр юстиції зазначив, що «відсторонення на час розслідування — це цивілізований і правильний сценарій». Світлана Гринчук, у свою чергу, написала заяву про відставку з посади міністерки енергетики. Згодом прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що внесла на розгляд Верховної Ради подання про звільнення з посади Галущенка та Гринчук. 

Президент Володимир Зеленський оприлюднив відеозвернення, у якому заявив, що міністр юстиції та міністерка енергетики не можуть залишатися на посадах.

Крім того, через суспільний розголос президент України Володимир Зеленський звільнив Андрія Єрмака з посади, який, ймовірно, теж фігурує на плівках НАБУ. Після цього Єрмак у публічному просторі не з’являвся. У день указу Зеленського про його звільнення колишній очільник ОП дав єдиний коментар виданню New York Post про те, що йде на фронт: «Я готовий до будь-яких репресій… я чесна і порядна людина». «Слідство.Інфо» дізналося, що у Силах оборони Андрій Єрмак не служить. Брат ексочільника Офісу Президента Денис Єрмак сказав журналістці, що по місце служби до нього в ГУР Андрій Єрмак теж не звертався. Також чоловік проігнорував запитання про місце перебування брата.

Читайте також: Нардепи з підозрами НАБУ та САП: що декларували народні обранці, які голосували за скандальний законопроєкт.