Влітку 2014-го на навчаннях батальйону «Шахтарськ» майбутній командир міліцейського спецпідрозділу «Торнадо» Руслан Оніщенко демонстрував бійцям навички стрільби з різних видів зброї. Через рік після цього він уже був за ґратами за звинуваченням у незаконному утриманні людей, катуваннях і вбивствах.
«Зібрана доказова база, яка дає підстави беззаперечно підозрювати командира роти Руслана Оніщенка, а також значну кількість його підлеглих, які організувалися навколо нього, як кримінальний елемент у погонах працівників міліції», — стверджує головний військовий прокурор Анатолій Матіос.
Бійці батальйону «Торнадо» кажуть, що свого командира не зрадять. Багато з них завдячують йому життям.
«Коли хлопці-військові повернули на сепаратистський блок-пост, більшість командирів сказали “та злопці вже все”. Їх, мабуть, вже розбили. На це наш комбат відповів, що “це наші хлопці і якщо ви боїтеся йти з нами, ми підемо самі», — розповідає боєць батальйону «Торнадо» Артем із позивним «Заєць»
«Торнадо» геройськи пройшов Іловайськ, Піски, Мар’янку і Лисичанськ. Та після оприлюдненого військовою прокуратурою відео із розповіддю про тортури підрозділ став ізгоєм.
Невже у розташуванні роти регулярно катували і ґвалтували людей, а про це ніхто не знав? Розпитати про це самих торнадівців виявилося не просто. Підрозділ зник із місця дислокації в зоні АТО.
«Торнадо» носить по всій території України. Після корупційного скандалу батальйон відвели зі Станиці Луганської, у тил, до Слов’янська, а тепер він опинився на околицях Києва. Серед бійців — тільки й розмов про звинувачення у тортурах. Кажуть, що не розуміють, де могли катувати людей. Приховати таке було неможливо.
«Це нереально було. Постійно всі на базі і всі все бачать», — розповідає боєць батальйону «Торнадо» Вікторія Ковальчук із позивним «Аква».
Вікторія служить із комбатом Русланом Оніщенком ще з часів створення батальйону «Шахтарськ» — пройшла з ним усі гарячі точки. Розповіді про тортури у підвалі називає нісенітницями.
«Чесно кажучи, я такого не бачила. Я знаю, в нас в підвалі було продукти. Там були продукти харчування через те, що там постійно холодно», — говорить Вікторія.
До війни Вікторія працювала помічницею стоматолога. Коли на Донбас прийшла війна, вирішила захищати Україну. Те, що останнім часом відбувається із підрозділом, вважає помстою за принципову позицію
«Відкрито високопосадовці почали обливати брудом всіх бійців і весь батальйон. Складається враження, що ми стали непотрібні і просто нас хочуть знищити», — говорить військова.
На новому місці розташування, у тилу, підрозділ визначив для себе нове бойове завдання. Бійці «Торнадо» понад рік воювали у зоні Антитерористичної операції. А тепер воюють у Києві. За власну гідність і майбутнє.
Комбат Руслан Оніщенко за ґратами відмовляється визнавати себе винним у тортурах.
«Навіщо піддавати тортурам, кого піддавати тортурам? Смислу немає. Якщо людина неправильно себе веде або ще щось, можна дати йому копняка, щоб утихомирити — все», — говорить комбат Оніщенко.
У той же час адвокат Руслана Оніщенка звинувачує у тортурах самих правоохоронців, які жорстоко побили десятьох торнадівців під час їхнього затримання.
«Одномоментно в чотирьох містах України — Львові, Дніпропетровську, Києві, Сєвєродонецьку — було затримано вісім осіб. Філігранно захоплено працівниками “Соколу”», — заявив після затримання бійців «Торнадо» головний військовий прокурор Анатолій Матіос.
Про філігранне захоплення розповідає свідок Іван Князько, який разом із командиром «Торнадо» лікувався після поранення у лікарні імені Мечникова в Дніпропетровську.
«Випихати мене з машини. Випхали, кинули на підлогу, наділи чорний мішок на голову. Вони бачили, що у мене поранення, але кайданки натагнули на мене по повній», — розповідає Іван Князько.
Командир «Торнадо» попросив бійця підвезти його до обласного управління міліції на запрошення генерала. Військовий Князько лишився чекати в машині, коли на нього філігранно напали бійці «Соколу». Та дісталося не лише від них.
Поранений Іван Князько встиг послужити лише півтора місяці. У міліції зрозуміли, що помилилися, і відпустили хлопця.
«При цьому у нього забрали всі особисті речі, у нього забради мобільний телефон, гроші, ключі від машини, поаспорт і водійське посвідчення. Тобто, ніяких документів складено не було. У зв’язку з цим ми подали заяву про злочини на тих, хто затримував», — говорить адвокат затриманих бійців «Торнадо» Віталій Погосян.
Адвокати вважають, що Івана Князька катували. Постраждали й командир і п’ятеро бійців, яких затримали у Сєвєродонецьку. Вони теж прийшли до слідчого добровільно.
«Буквально через п’ять хвилин після початку допиту відкрилися двері за спиною у них. Чотири людини в балаклавах у формі, без шевронів, так само як до Оніщенка, зайшли. Їх звинувачують, що вони когось катували. Теж саме було зроблено з ними під час допиту», — говорить адвокат затриманих бійців «Торнадо» Сергій Погосян.
Це — не єдина претензія до слідства. «Копати» під «Торнадо» прокуратура розпочала ще наприкінці березня. Дозвіл на затримання суд дав ще 17 травня, але бійців взяли лише через місяць, хоча мова нібито йде про катів і вбивць. Чому?
«Чесно, з контрабандою, ми її тільки зупиняли. Там і продукти харчування, і алкоголь. Фуру. Величезну. Це ще до того, як підірвали міст. Ми буди шоковані. Виходить, що туди йшли алкоголь, продукти харчування. А звідти — вугілля і метал», — говорить боєць батальйону «Торнадо» Олексій із позивним «Борз».
Олексій своє 19-річчя відзначив на війні. Романтика розвіялася у процесі боротьби зі своїми ж контрабандистами. У тих працювала добре налагоджена система. Наприклад, вони знали, що блок-пост припиняв роботу о 17:00. Після цього через нього йшли нелегальні вантажі, каже заступник командира «Торнадо».
«З 17:00 і до 7:00 ніхто не знаходився, нікого не було. Але коли ми виїжджали, то траплялися фури з горілкою, фури з окороками», — розповідає заступник командира «Торнадо» Микола Цукур.
Микола Цукур сам місцевий, з Перевальська, що на окупованій території. Каже, місцевих селян із овочами і м’ясом пропускали завжди. Полювали на інші вантажі.
«Я зупинив два маленьких “пиріжки” з сигаретами. «Парламент», «Собраніє», «Капітан Блек». Найдорожчі. Два з половиною куби сигарет — майже мільйон гривень», — стверджує Цукур.
Ще дорожча контрабанда — метал і вугілля. Їх спочатку везли фурами, а потім цілими потягами — залізницею.
«Орієнтовний час проходу потяга 19:00-20:00. Це 2 квітня. Надходить наказ 2 квітня до 18:00 вивести увесь підрозділ зі Станиці луганської. Все», — говорить Микола Цукур.
Губернатор Луганської області Геннадій Москаль від антиконтрабандної діяльності батальйону «Торнадо» не в захваті.
«Я сьогодні запитав Генеральну прокуратуру: зведення «Торнадо» було про контрабанду? Нема. СБУ — нема. Державну фіскальну службу — нема. В антикорупційний — нема. Підніміть кримінальний кодекс України. Там такого злочину, як контрабанда, нема», — говорить Геннадій Москаль.
Коли на блок-постах з’явилося телебачення, всі одразу почали затримувати контрабанду, якої до того нібито взагалі не було. Про затримання потягу з нелегальним вугіллям і металом на 70 мільйонів торнадівці самостійно зняли фільм .
В іншому вагоні того потягу взагалі їхали люди.
«Визвали прикодонників. Видно, що їхала не одна людина. Це знадобиться. Але нікому не знадобилося. Приїхали прикордонники, побачили тротил та втекли. Приїхали СБУ — втекли. Ми залишилися самі», — розповідає Микола Цукур.
Провину затриманих бійців визначатиме суд. Слідство заявляє про наявність вагомих доказів. Та дивним чином історія міліцейського спецпідрозділу торкнулася родини київської волонтерки Світлани Саванчук. 8 липня близько шостої ранку до неї в квартиру прийшли люди, які назвалися міліцією. Коли жінка відчинила двері, до неї зайшли представники військової прокуратури з ухвалою про підозру чоловіку у скоєнні злочинів.
«Звинувачують в тому, що він з комбатом Оніщенко вчиняв розпусні дії», — говорить жінка.
«Розпусні дії щодо їхніх дітей, щодо інших малолєтніх і перелік тортур, катувань. Такі катування, що читаеш і стає ніяково», — доповнює адвокат Руслан Стоян.
Аргументи про те, що Саванчуки жодного разу не були в зоні АТО, не подіяли. Чоловік Світлани викликав адвоката, але не встиг договорити, як у нього й Світлани відібрали усі засоби зв’язку.
«На питання про те, як я буду виходити на зв’язок навіть з вами, як же я зв’яжусь, мені відповіли: «Купите собі новий телефон»… Також забрали комп’ютери. Мій комп’ютер, чоловіка комп’ютер, який йому не належить. Тобто, він працює в іноземній компанії і компанія видала йому цей комп’ютер», — розповіла Світлана Саванчук.
Весь час, поки тривав обшук, адвокат стояв під дверима. Його не допустили, як і міліцію, що приїхала за його викликом. Прокурори відмовилися назватися, навіть коли виходили. І останній штрих — ухвалу про обшук винесла сумнозвісна суддя Печерського райсуду Оксана Царевич, яку звинувачують у винесенні завідомо неправосудних рішень проти активістів Автомайдану.
