Колишній радник Януковича і заступник голови Адміністрації часів Януковича Андрій Портнов неодноразово позивався на українських чиновників. Судився він навіть з Радою ЄС, при чому виграв суд і отримав значну компенсацію.

Цього року Портнов також виграв суд проти Генпрокуратури та Міністерства закордонних справ України, які в листуванні з іноземними колегами поширили про нього недостовірну інформацію та завдали шкоди його репутації. Тепер Портнов підготував новий позов і хоче відшкодування. Шкоду Портнов оцінив майже в сім мільйонів гривень.

Відповідачем у позові є не окремі люди, які вели листування, а держава Україна — в особі Міністерства юстиції та Держказначейства. Останні повинні будуть заплатити за заподіяну Портнову шкоду у випадку його перемоги. Коштами з державного бюджету, тобто з кишені українців.

Позов розглядає Печерський райсуд Києва, і вже 12 липня провів підготовче судове засідання. Адвокатка Портнова — його рідна сестра Олена Ісаєвська, колишня суддя цього суду.

Хто і яку шкоду заподіяв Портнову і чому це може коштувати Україні мільйони гривень — розбиралося Слідство.Інфо.

«ФОРМУВАННЯ НЕДОВІРИ» 

У рішеннях Печерського райсуду Києва йдеться, що честі, гідності та діловій репутації Портнова нашкодили листи, які українські держслужбовці — тодішні заступники генпрокурора та посол України в Канаді — відправляли канадському уряду у 2016-2018 роках. У цьому листуванні вони нібито поширили недостовірну інформацію про Портнова, називаючи його «підозрюваним». А на той час він не був підозрюваним у жодному провадженні.

Портнов каже, що через ці листи його внесли в санкційний список Канади. Хоча, за його словами, він не мав ніяких коштів у Канаді й навіть ніколи не був там, поява його імені в санкційному списку негативно вплинула на репутацію. Це призвело до «формування недовіри» та «обмеження соціальних зв’язків».

Українські держслужбовці в листуванні з іноземними колегами називали його «підозрюваним». А на той час він не був підозрюваним у жодному провадженні. Портнов каже, що ці листи його внесли в санкційний список Канади. На фото — тодішній радник Януковича під час брифінгу в Києві, 31 жовтня 2013 року. Михайло Марків / POOL / УНІАН

ЦІНА МОРАЛЬНОЇ І МАТЕРІАЛЬНОЇ ШКОДИ

За це Портнов вимагає відшкодувати йому понад 6,8 мільйона гривень. Матеріальну шкоду радник Януковича обґрунтовує витратами на адвокатів, зокрема в Канаді, які підтверджує платіжками, а моральну — проведеним психологічним дослідженням.

Однак, за словами Портнова, ці гроші він хотів би відшкодувати в конкретних чиновників та установ — Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ, посольства України в Канаді, заступників генпрокурора Євгенія Єніна (з квітня 2019-го — прокурор Генпрокуратури) та Анжели Стрижевської й посла України в Канаді Андрія Шевченка.

«У зв’язку з тим, що, згідно із законом, я не можу подавати позов про відшкодування шкоди до чиновників, які винні безпосередньо, закон зобов’язує мене подавати позови про відшкодування шкоди тільки до держави Україна, тобто до Державного казначейства», — прокоментував Портнов Слідству.Інфо.

Портнов також сказав, що забере ці кошти тільки у випадку, якщо після перемоги в суді Держказначейська служба витребує їх у винних службовців. Каже, що гроші хоче передати на благодійність.

«Закон передбачає, що спочатку людина подає позов до казначейства, а потім казначейство повинне в порядку регресу відшкодувати шкоду з цих осіб. Тому, якщо я виграю, то не буду проводити жодних процедур з реальним відшкодуванням коштів, навіть не відкриватиму виконавче провадження, — сказав Портнов та додав. — Я не хочу нести грошові витрати й платити за протиправні дії українських чиновників. Усі вони мають понести ці витрати».

ЧИЯ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ? 

Згідно з позовною заявою, недостовірну інформацію про статус Портнова в кримінальних провадженнях у 2016-2018 роках канадському уряду надав посол України в Канаді Андрій Шевченко. Однак Шевченко скористався інформацією, отриманою від Генпрокуратури. Тож у позові Портнов посилається ще й на листи Генпрокуратури до МЗС, написані в той же період. Їх підписували заступники Луценка — заступник генпрокурора з міжнародно-правової співпраці Євгеній Єнін (до квітня 2019 року, нині — прокурор Генпрокуратури) та ще одна заступниця Анжела Стрижевська.

Євгеній Єнін сказав Слідству.Інфо, що про позов нічого не знає. А листи, які він підписував у 2016-2018 роки, «не несуть ніякої доданої вартості».

«Це інформація, яка готувалася органом досудового розслідування і пересилалася нами в міністерство… Я не займався досудовим розслідуванням і не входив до групи прокурорів чи слідчих», — сказав він.

Як пояснив прокурор, інформацію про Портнова готувало Управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури. Саме там займаються розслідуваннями справ ексчиновників часів Януковича. Вони передали дані в Департамент міжнародно-правового співробітництва ГПУ. А він як заступник лише ставив підписи.

«Відповідальність за неї — на органі досудового розслідування», — сказав Єнін.

Однак керівник Управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк стверджує, що інформація, яку вони передавали Департаменту міжнародного співробітництва — правильна.

«Ми за інформацію, яку надали, відповідаємо. Якщо після нас щось змінювали, нехай навіть одне слово — це вже їхня відповідальність», — сказав він.

Горбатюк розповів, що Портнову повідомили про підозру 2014 року. Вона стосувалася заволодіння коштами двох університетів. Та у 2016-му це кримінальне провадження закрили через брак доказів після доручення заступника генпрокурора Столярчука. Тобто Портнов не є підозрюваним від 2016 року.

ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ

Слідство.Інфо також зв’язалося з послом України в Канаді Андрієм Шевченком. Позов Портнова проти посольства він називає «неадекватним та політично вмотивованим». За його словами, всю інформацію, яку посольство передавало канадській владі, вони готували виключно на підставі листів ГПУ та МЗС.

«Посольство виконувало тільки функції поштової скриньки та виключно в межах своїх повноважень. У нас немає ні повноважень, ні інструментів перевіряти достовірність інформації, яку ми отримуємо від уповноважених органів зі столиці», — пояснив Шевченко.

Він підтвердив, що Портнов досі в санкційному списку Канади, але канадський уряд керувався інформацією з інших джерел, коли вирішив внести його туди.

«Рішення щодо Портнова ухвалили ще у 2014 році, коли був інший генпрокурор та інший посол України в Канаді. Відтоді воно незмінне. Портнов оскаржував це рішення в Оттаві та програв справу у Верховному Суді Канади торік», — розповів Андрій Шевченко.

Перекладало всі листи на англійську українське посольство. Як стверджує Андрій Шевченко, в листах ніде не було використано слово «підозрюваний» в розумінні українського законодавства.

«В англійській версії посольство використовувало слово «suspected», яке на відміну від «charged» у канадському правовому полі не означає формальне висунення підозри… Канада жодного разу не ставила нам уточнювальних запитань, й у нас немає підстав думати, що це формулювання прочитано некоректно», — пояснив він.

Шевченко вважає, що такі неточності не могли вплинути на розуміння Канадою статусу Портнова.

«Відмінності в кримінальному процесі ускладнюють переклад юридичних формулювань, але не настільки, щоб не дати Канаді зрозуміти юридичну суть питання», — сказав він.

Однак Печерський суд визначив, що твердження «He is suspected» (він підозрюваний, — ред.) означає офіційну підозру. Сам Портнов вважає, що саме на цій підставі канадська влада продовжує санкції.

«Вони (посольство України в Канаді, — ред.) розшифровують це багатьма іншими словами, але кажуть, що це людина, яка не є фактично підозрюваним. Таким чином, вони сфальсифікували переклад цього дуже простого слова, яке може навіть школяр у словнику подивитися і побачити, що це саме «підозрюваний», — сказав він.

Як стверджує Андрій Шевченко, в листах ніде не було використано слово «підозрюваний» в розумінні українського законодавства. На фото — надзвичайний і повноважний посол України в Канаді Андрій Шевченко, Київ, 22 серпня 2016 року. Синиця Олександр / УНІАН

СУДДЯ ВОВК І АДВОКАТКА-СЕСТРА

Позов Портнова проти України розглядатиме в Печерському райсуді Києва скандально відомий суддя Сергій Вовк. Саме він у 2012 році засудив Юрія Луценка до чотирьох років за ґратами через нібито незаконне святкування Дня міліції в палаці «Україна». Згодом це рішення Європарламент назвав таким, що не відповідає міжнародним стандартам справедливого, прозорого та незалежного судового процесу.

Адвокатка Портнова — Олена Ісаєвська, його рідна сестра. До 2016 року вона була суддею в цьому ж Печерському райсуді Києва, де нині працює Вовк. Однак, на думку Портнова, конфлікту інтересів у цьому немає.

«Моя сестра вже 4 роки працює адвокатом. І я не бачу в цьому конфлікту інтересів. Мене може представляти інший адвокат, просто вона — одна з тих професійних людей, які спеціалізуються на захисті честі і гідності», — сказав він.

Однак на думку Генпрокуратури, Вовк може бути упередженим і необ’єктивним у цій справі. Тому й просили відводу судді. Але суддя Вовк цей відвід не прийняв.