Совські ставки: як кияни відстояли зелену зону біля дому

Це літо запам’яталося низкою сутичок активних киян із забудовниками, які по-варварськи знищують парки, сквери та історичні будівлі. Люди самотужки зупиняли важку техніку, билися з будівельниками, бо не бачили інших способів припинити знищення їхнього району. У деяких випадках активісти перемогли — переважно, коли об’єдналися, розробили план дій і чітко за ним рухалися. Про одну з таких успішних історій, а саме боротьбу за Совські ставки, ми вам розповімо.

Совські ставки — це величезна територія посеред Києва, вкрита водоймами, яка займає близько 20 гектарів. Колись тут вирощували рибу, а кияни приїздили звідусіль, щоб покупатися і позасмагати. Нині ця територія дещо занепала. Щоправда, вона стала прихистком для різних видів тварин. Тут є птахи, комахи, ящірки і навіть черепахи. Деякі з них занесені до Червоної книги України.

У 2000-х скандальний ексмер Києва Леонід Черновецький віддав цю землю в оренду приватній фірмі, яка планувала побудувати тут торговий центр. Попри те, що вона практично повністю вкрита водоймами. Тож будівництво тут, імовірно, передбачало б знищення ставків.

Як згодом з’ясувалося, за фірмою-орендарем стоїть доларовий мільйонер і нинішній депутат Київміськради від «Європейської Солідарності» Ігор Баленко.

Втім, досі Совські ставки залишилися недоторканими. Передусім через спротив місцевих мешканців, які відстоюють збереження зеленої зони.

Графіка «Слідства.Інфо»

«Це ж наша земля»

Місцевий мешканець Віктор Кобелєв часто буває на ставках: косить траву, обрізає сухі гілля. «Це ж наша земля. Ми всі повинні відповідати за це. Всі повинні дивитися», — пояснює він, чому вирішив доглядати за цією територією.

Віктор розповів «Слідству.Інфо», що бореться проти забудови Совських ставків уже багато років. У 2008 році цю ділянку навіть обгородили металевим парканом, але мешканці швидко його розібрали. Учасником цієї акції був також і Віктор. На деякий час спроби побудувати щось на Совських ставках припинилися. Але все змінилося кілька років тому.

Віктор Кобелєв часто буває на ставках: косить траву, обрізає сухі гілля

У 2018 році знову заговорили про будівництво. Але тепер, окрім торгового центру, ще й житлових багатоповерхівок. Для Вікторії Сироти, яка мешкає неподалік, це стало останньою краплею.

Вона каже, що саме тоді зрозуміла: одній в такій ситуації важко щось вдіяти, а тому потрібно об’єднуватися з іншими мешканцями.

«Коли громада збереться разом, то щось можна добитися. Поодинці ми нічого не доб’ємося», — розмірковує Вікторія. Зрештою, навколо ідеї збереження Совських ставків об’єдналися сотні активних людей.

В арсеналі активістів були мирні акції протесту під міськрадою, судами, участь в депутатських комісіях, перекриття доріг. Також на території ставків періодично траплялися пожежі, які місцеві вважають навмисними підпалами. Мешканці мусили оперативно реагувати, щоб запобігти поширенню вогню.

«Все не так просто»

Ще один місцевий мешканець і журналіст Андрій Яніцький пригадує, як у 2018-му вдалося відстояти натиск забудовника і вони розслабилися. Це була помилка.

«Ми якось відбилися наче в той момент, не проголосований був план забудови депутатами. Ми всі якось розслабилися і кожен пішов своєю справою займатися: дітьми, роботою, особистим життям. І всі забули про ці ставки: на рік, може, на два роки. І ось несподівано пройшли місцеві вибори і вже на якомусь, там, черговому засіданні земельної комісії несподівано я бачу по ютуб-трансляції, що виносяться питання 18-го року в 21-му році про забудову Совських ставків. Знов. І земельна комісія голосує майже одностайно. І я був шокований, тому що мені здавалося, що ми вже перемогли в 18-му році, а виявилося, що все не так просто», — пригадує Яніцький.

На території Совських ставків періодично траплялися пожежі, які місцеві вважають навмисними підпалами

Активісти зробили висновки і тепер вони значно відповідальніше ставляться до захисту ставків — робота стала спланованою та системною. Зараз на етапі реєстрації їхня громадська організація.

«Ми почали наші зустрічі протоколювати, ми почали розподіляти обов’язки. Знаєте, це почало давати свої результати. Я сам не повірив, але доволі швидко, з березня я активно включився в цю боротьбу, а вже в червні 21-го року апеляційний суд розірвав договір оренди Совських ставків», — розповідає Андрій Яніцький.

Дійсно, кілька місяців тому за рішенням суду ставки повернули в користування місту. Ініціатором розірвання договору оренди була прокуратура. Зрештою, і влада стала на бік активістів.

Влада на боці активістів

«Ми за парк без забудови», — каже у коментарі «Слідству.Інфо» начальник управління екології Київської міської держадміністрації Олександр Возний.

«Сьогодні це досить занедбаний об’єкт. Я думаю, що кожна людина може в цьому пересвідчитися. Тому що близько 20 років там ніхто нічого не робив. І зрозуміло, що природа потрошки відвойовує своє. Це все заростає очеретом. Дерева десь падають. Об’єкт не схожий на парк або на зону відпочинку мешканців міста. Моя особиста думка, що цей об’єкт може бути такою перлиною для Голосіївського району при розробленні нормального проєкту, у якому будуть передбачені всі необхідні проєктні рішення. Де ми збережемо, і природу, і надамо людям можливість комфортно проводити свій час», — додає він.

Сьогодні парк не в найкращому стані і потребує очищення

Наступним важливим кроком, як вбачають активісти, є надання Совським ставкам статусу парку. Це дозволить взагалі зняти питання забудови цієї території. Активісти уже розробили свою концепцію парку на території ставків і оцінили його реалізацію приблизно у 80 мільйонів гривень. Мер міста заявив, що це не велика сума і вони знайдуть такі гроші.

«Ці ставки — дуже перспективна зона відпочинку. Що стосується рекреації, коли у нас будуть всі підстави, ми будемо розробляти проєкт, концепт щоб влаштувати там парк. Його вартість оцінюють у 80 мільйонів гривень. Я переконаний, що ці гроші місто знайде, щоб зробити там рекреаційну зону. Це — не великі гроші», — заявив Віталій Кличко у коментарі виданню «Українська правда».

Активісти уже розробили свою концепцію парку на території ставків і оцінили його приблизно у 80 мільйонів гривень

Місцевий мешканець Віктор Кобелєв, щоправда, вважає, що зупинятися і святкувати перемогу ще рано.

«Я не вірю, що влада просто так віддасть народу цю землю. Але все одно, ми свою боротьбу не припинимо. Залишити зелену зону — це те, що рятує наші життя тут», — каже він.

Майбутні плани

Бізнесмен Ігор Баленко до ініціативи мешканців ставиться скептично. Він переконаний, що проєкт забудови був потрібен місту і не вірить, що на Совських ставках вдасться облаштувати парк силами міста.

«Це був, напевно, найкращий проєкт. Коли природу відновлюють і роблять комерційну якусь складову і залучаються комерсанти. Тому що у всьому світі це заохочується. У нас всі думають зовсім по-іншому. Лише б комусь щось не було добре. Собі не буде добре, буде смердіти ще там років так 10, нічого. 30-40 років смерділо — ще 10 буде смердіти. Може 15, може 20», — вважає Баленко.

Пов’язана з ним компанія не полишає спроб повернути в користування Совські ставки, а тому оскаржує розірвання з нею договору в касаційному суді.

Водночас у місцевих мешканців є вже довгострокові плани на Совські ставки. Нині там організовують різноманітні культурні заходи: музичні виступи, уроки малювання. Андрій Яніцький ділиться планами зробити там парк міжнародного рівня.

Лиска на Совських ставках

«Є таке поняття як «Urban wetlands» — міські водно-болотяні парки. Для того, щоб нам отримати такий міжнародний статус, треба щоб цей парк мав повний захист на місцевому рівні у всіх містобудівних документах. Після чого ми можемо отримати міжнародний статус. Це нам дає популярність у всьому світі. Тобто, сюди будуть приїжджати люди, для яких екологія є цінною. «Бірдвочери», наприклад, які подорожують світом і по таких парках фотографують пташок. Київ на цій карті світу вперше з’явиться. Зараз лише 18 міст в світі мають такий статус, в яких є ці «Urban wetlands». Київ може стати 19-м таким містом», — говорить Андрій Яніцький.

Що робити, якщо зелену зону біля вас хочуть забудувати?

Іншим активістам, які опинилися у схожій ситуації і прагнуть зберегти зелену зону біля дому, Андрій Яніцький вирішив дати кілька порад.

Перше — визначитися з концепцією

«Дуже часто активісти проти забудови, але вони не знають, чого вони хочуть в альтернативному варіанті. Нам довелося збирати багато різних груп, між собою домовлятися і виходити на якусь спільну концепцію. Не детальний план ще, але концепція, яка всіх задовільнила», — розповідає Яніцький.

Друге — обрати спікерів

«Треба громадським активістами об’єднатися і обрати одного, двох, трьох спікерів, які можуть говорити від їхнього імені. А цим спікерам треба бути відповідальними і не казати від імені громади нічого, що не було з громадою погоджене», — ділиться активіст.

Третє — створити бренд

«Якщо у вас є якийсь безіменний сквер, безіменна зона, вигадайте для неї назву, назвіть її, можливо, якимось влучним іменем. Щоб депутати, наприклад, до яких ви звертаєтеся або інші ваші сусіди розуміли, про що йдеться і дуже швидко вхоплювали», — зауважує Андрій Яніцький.

Черепаха на Совських ставках

Четверте — поділити обов’язки між активістами

«Одна людина може бути лобістом, ходити в органи влади і спілкуватися з чиновниками і депутатами. Інша людина може писати статті, третя — проводити толоки. Четверта — якісь заходи організовувати. Таким чином, коли є багато відповідальних за різні напрямки, то досягається успіх і є якась синергія від цього», — пояснює він.

П’яте — не вигоріти

«Краще не три дні поспіль працювати і захищати свій зелений сквер, а кожного дня по годині виділяти цій справі. Так ви не вигорите з часом, а зможете системно тривалий час цим займатися. І це важливо, бо, наприклад, забудовники, вони мають якісь довготривалі плани і в них є люди на зарплатах, які цим займаються постійно і тому вам треба якось їм протистояти», — каже активіст.

Шосте — мати юриста

«Якщо ви не можете знайти юриста серед своїх активістів, шукайте допомоги у великих юридичних фірм, які іноді частину свого часу дають на благодійні роботи», — підсумовує він.

Якщо зелену зону біля вас хочуть забудувати. План дій

Слідкуйте за новинами в соціальних мережах
Підпишіться на розсилку «Слідство.Інфо»

СХОЖІ МАТЕРІАЛИ

Проти «фуфломіцинів» та корумпованих лікарів: із чим бореться спільнота «Доказові батьки»

Дві матері створили спільноту, яка щоденно допомагає тисячам людей отримати доказове лікування, попри нечесний вплив фармкомпаній.

Совські ставки: як кияни відстояли зелену зону біля дому

Для інвестора — смердюче болото з нечистотами, яке потрібно забудувати, а для людей — унікальна екосистема, яку треба зберегти. Розповідаємо як киянам вдалося зберегти майже 20 гектарів унікальної екосистеми

Surikat

Розкажи свою історію

Боротьби з корупцією



    Як передати інформацію «Слідство.Інфо» анонімно?