Школа без зловживань: як ініціатива «Батьки SOS» робить освіту прозорішою

«Хіба у поліклініці пацієнти скидаються на ремонти? Чи в суді адвокати скидаються на ремонти? Чому ж у школи батьки мають нести гроші на ремонти?», — іронічно запитує Олена Бондаренко, співзасновниця ініціативи «Батьки SOS». Це — спільнота у Фейсбуці, яка налічує понад 200 тисяч учасників і де батьки вирішують проблеми, з якими щодня стикаються у системі освіти вони та їхні діти.

У межах проєкту «Історії успіху» «Слідство.Інфо» вирішило розповісти про ініціативу «Батьки SOS» та про один з багатьох напрямків їхньої роботи — боротьбу з незаконними ремонтами у закладах освіти. До речі, усі ремонти, зроблені батьками чи найнятими ними компаніями — незаконні. Хоч за багато років українські батьки і звикли нести гроші на черговий ремонт даху чи заміну унітазів у школі чи садочку.

Батьки першокласників — завжди готові

Новини про аварії у школах після ремонтів — явище, на жаль, не поодиноке.

Коли у Чернігові завалився шкільний спортзал, Міністерство надзвичайних ситуацій назвало причиною порушення правил робіт будівельною компанією, що ремонтувала спортзал. На Львівщині у школі обвалилася стіна, постраждали двоє людей, які розбирали або монтували стіну. А після обвалу школи у Василькові на Київщині батьки школярів розповідали репортерам, що у школі регулярно збирали гроші на ремонти.

Нерідко таким аваріям передують ремонтні роботи, зроблені коштом батьків вихованців навчального закладу або навіть їхніми ж зусиллями. Керівництво школи або батьківський комітет кажуть їм, що треба щось полагодити, а грошей у школи немає. Тому пропонують скинутися або ж навіть поремонтувати власноруч.

Співзасновниця ініціативи Батьки SOS Олена Бондаренко розповідає, що найпоширеніші ситуації, коли батьки роблять ремонти, — це коли їхні діти йдуть у перший клас: «Батькам показують класи і кажуть: «Оце бачите, ваші діти будуть тут вчитися, ай-ай-ай». І батьки швидко несуть гроші. Вартість цього ремонту з кожним днем може зростати, бо кошторисів ніхто не робить».

Ініціатива «Батьки SOS» утворилася майже сім років тому як група у Фейсбуці. Сюди батьки школярів та вихованців дитячих садочків пишуть про проблеми, з якими стикаються у системі освіти. Учасники групи, яких зараз понад 210 тисяч, допомагають одне одному вирішити проблеми. Одна з ключових — вимагання грошей у закладах освіти адміністрацією чи об’єднаннями батьків.

Олена Бондаренко, співзасновниця Батьки SOS

Іноді Олені Бондаренко та її колегам за їхню активну позицію і допомогу погрожують.

«Наприклад, дзвонять і кричать, що приберіть оцей допис, — каже Олена і додає, що погрожують звернутися до суду, у поліцію чи прокуратуру. — Але ми завжди раді пояснити правоохоронцям, чому робити ремонти в школах батькам — це погано. Чому здавати гроші — це погано. Тому що вони, найчастіше, самі цього не знають».

Вступні внески — на майбутні ремонти

Системно за проблему ремонтів «Батьки SOS» взялися у 2017 році, після звернення мами учня столичної гімназії «Академія» Тетяни Глускіної.

«Почалося з того, що я прийшла на батьківські збори, на яких звітувала директорка школи, вона показувала такі смішні слайди», — згадує Тетяна Глускіна. За її словами, директорка демонструвала фотографії відремонтованих приміщень школи, щоб заохотити батьків першокласників здавати гроші до шкільного фонду. Тетяна каже, що тоді з усіх батьків «першачків» у школі збирали по 1000 доларів вступного внеску, адміністрація пояснювала це потребою у ремонтах.

Мама учня столичної гімназії «Академія» Тетяна Глускіна

Тоді ж у школі сталася аварія — затопило приміщення з підручниками. Тетяна має інженерну освіту і добре розуміється на будівельних нормах, тому вона вирішила розібратися з ремонтами у школі свого сина.

«Виявилося, що ми платили наші внески безпосередньо на компанію, яка робила ремонти. Ми з’ясували, що вона зареєстрована в звичайній 2-кімнатній квартирі у… Питань стало більше, — розповідає Тетяна Глускіна. — Найбільше ж мене вразило, хто підписував ці акти. Це був голова батьківського комітету… Не маючи спеціальної кваліфікації, не маючи договору, не маючи належних знань для того».

Олена Бондаренко та заснована нею спільнота «Батьки SOS» взялися допомогти Тетяні з’ясувати, як саме робилися ремонти у школі, де вчився її син.

«У гімназії «Академія» зробили врізки (крани, як я розумію), у систему водогону і опалення. У якийсь момент труба тріснула, і залило підвальне приміщення, де вже був зроблений ремонт. Там зберігалися підручники, і просто це все залило. Батькам запропонували знову скинутися і знову зробити ремонт», — розповідає Олена Бондаренко.

Тоді почалися перевірки, на які представники ініціативи «Батьки SOS» приходили разом з представниками управління освіти. Вони перевірили документацію, з’ясовували, чи вимагали гроші з батьків.

«Під час однієї з перевірок мене намагалися побити. Просто батьки в коридорі, коли нас всіх попросили вийти і почекати, що вони там порадяться, батьки почали хапати мене за руки, тягати…», — згадує Олена.

Гроші на ремонти є у бюджеті

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов розповів «Слідству.Інфо», що проблема з незаконними ремонтами — досить поширена.

«Такі ремонти — абсолютно незаконні. Будь-які роботи в школі не можуть робитися людьми чи організаціями, які не мають ліцензії. Бо врешті-решт за все відповідає директор школи, — каже Сергій Горбачов. — Коли я працював директором школи, у нас теж були такі ситуації — батьки зверталися, був фонд батьківський, у який я просив не здавати готівку. Я два роки вмовляв батьків припинити нести готівку, вони не могли повірити, що директор не вимагає грошей. Я діяв у законний спосіб, писав багато запитів».

Сергій Горбачов, Освітній омбудсмен

Ремонт садочків та шкіл – пряма відповідальність місцевих управлінь освіти. Саме до них має подати заяву директор освітнього закладу, щоб вони зробили ремонт. Чому мало хто це робить, Олена Бондаренко пояснює тим, що директори просто не хочуть турбувати своє керівництво, щоб не створювати їм клопіт з ремонтними роботами — набагато легше звернутися до батьків дітей, які завжди готові нести гроші у школу чи садок.

Відсутність бюджету на ремонти у школах пані Олена називає міфом. У групі «Батьки SOS» регулярно публікують інформацію про те, скільки грошей не використовують місцеві бюджети на освіту. Мільярди гривень залишків щороку. Ці кошти цілком могли би піти на ремонти шкіл.

Спільна боротьба Тетяни та «Батьків SOS» із ремонтними поборами в «Академії» тривала понад три роки. І хоча ніхто зрештою так і не був притягнутий до відповідальності, а директорка школи відбулася доганою, жінки не вважають свої зусилля марними.

«До нас долучилися юристи, помічники депутатів з юридичною освітою, судді, адвокати, правозахисники, — каже Тетяна Глускіна. — Як результат, кожен із батьків може зараз зайти на сайт «Батьки SOS», де чітко зазначено, щоб батьки не робили ці самочинні ремонти».

Столична гімназія «Академія»

Всю інформацію, яку «Батьки SOS» із однодумцями зібрали під час роботи над випадком із гімназією «Академія», вони передавали київським чиновникам. І це мало результат.

«Ми ходили, всім показували і розказували. Врешті-решт, листом Київської міської влади було написано до всіх шкіл роз’яснення, що просимо звернути увагу на недопустимість ремонтів батьками в закладах освіти. На той момент це був перший якийсь офіційний лист, де написано, що батьки не повинні робити ремонти», — каже Олена Бондаренко.

У самій гімназії «Академія» відмовилися від коментаря щодо цієї ситуації. «Слідство.Інфо» зателефонували до навчального закладу, і секретар повідомила, що «не робиться зусиллями батьків ніяких ремонтів». Щодо випадку, із яким допомагали Батьки SOS, секретар відповіла: «Не батьки школярів, а одна мама школяра. У нас є документ поліції, що ані батьківський комітет, ані адміністрація гімназії законодавство не порушила. Ще 2015-м роком». Крім того, вона зауважила, що ці питання «стосуються батьківського комітету, і треба звертатися до них. Ремонт робив батьківський комітет. І брати треба дозвіл у нього. А батьківський комітет вже давно висловив свою позицію, що вони категорично проти».

Як не скидатися на ремонти

За словами Олени Бондаренко, батьки учнів і далі продовжують нести гроші у школу, бо так звикли і не хочуть ставити зайвих питань. «Ми маємо такий величезний шмат грошей, ніде не облікованих», — каже жінка про гроші, які батьки несуть у школи. Тетяна Глускіна ж вважає, що самочинні ремонти — це «зручна схема для певних батьків, які на цьому заробляють».

Але без дозволу директора школи батьківський комітет не зможе робити нічого у самому закладі. Більше того: у разі виявлених зловживань відповідальність нестиме саме директор школи. Залежно від наслідків таких дій директор може отримати і догану, і реальний термін ув’язнення.

Для тих, хто не знає, як діяти, коли хтось у школі вимагає скинутися на ремонт, «Батьки SOS» розробили алгоритм дій.

Якщо гроші просить вчитель чи директор — скаржтеся до місцевого управління освіти.

Якщо гроші просять інші батьки — просто відмовляйтеся.

«Якщо батьки, все-таки, дуже наполегливі і кажуть: «Ні, ми всі здали, а ви зобов’язані», ви можете написати, по-перше, попередити батьків, що «вибачте, ваша наполегливість починає втомлювати, я це розцінюю, як вимагання, стаття 189КК, буду змушений звернутися до поліції і органів управління освітою», — нагадує Олена Бондаренко.

Якщо тиск на вас продовжується — звертайтеся до директора та в поліцію. Ось тут можна знайти покрокове керівництво, як правильно подати заяву до поліції.

«Якщо вам не відповідає директор чи у відповідь нічого не відбувається, але тиск батьків продовжується, тоді ви пишете вже в управління освіти на директора, якому було повідомлено про ситуацію, що виникла, але він не вжив заходів, тому ви просите притягнути до відповідальності вже директора за його бездіяльність, яка призводить чи може призвести до булінгу дитини», — радить співзасновниця «Батьків SOS».

Якщо ані директор, ані місцеве управління освіти не реагує на ваші скарги — звертайтеся до Міністерства. Допомогти у цьому випадку також можуть і Державна служба якості освіти, Освітній омбудсмен або навіть і розголос у ЗМІ.

Якщо ж у вашій школі робиться ремонт, а ви про нього нічого не знаєте, перевірте, які саме послуги замовляла ваша школа, або які матеріали купувала.

Це можна зробити на порталі нової української школи. А також на сайті Дозорро. Крім того, у школи або дитячого садка передбачена стратегія розвитку. Її частина — план розвитку матеріально-технічної бази, де зокрема зазначаються усі планові ремонти. Перевірити інформацію щодо планового ремонту можна там. Згідно з рекомендаціями Державної служби якості освіти, навчальні заклади мають публікувати такі плани на своїх сайтах, якщо ж такого документу там не знайшлося — зверніться із запитом до керівництва закладу.

Якщо ж інформації щодо ремонтів та закупівель ви ніде не знайшли — напишіть запит до керівника школи.

«В першу чергу варто запитати, які ремонтні роботи, «прошу надати договори і кошториси до ремонтних робіт, які нині проводяться в закладі освіти», — зауважує Олена Бондаренко.

Якщо ви встановили, що ремонт проводиться нелегально, вимагайте у управління освіти чи міністерства провести перевірку та притягнути винних до відповідальності.

Отже, найголовніше — ремонти у школах чи садках, зроблені батьками або найнятими ними компаніями, — незаконні. За те, щоб заклади освіти були відремонтовані, ми вже сплатили зі своїх податків. Залишається тільки контролювати, щоб посадовці добре робили свою роботу. Як це, наприклад, роблять люди з ініціативи «Батьки SOS».

Цей матеріал став можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID). Зміст цього відео є виключною відповідальністю організації Грантоотримувача і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.