Право на рівні дороги: як організація CoST Ukraine допомагає владі і громадянам побороти корупцію на ремонтах автошляхів

В Україні майже 170 тисяч кілометрів доріг різного значення. Щороку на їхнє будівництво, ремонти та утримання витрачаються мільярди гривень. Наприклад, на розвиток мережі автомобільних доріг у 2022 році у державному бюджеті заплановані кошти в обсязі понад 124 мільярди гривень. За умов забезпечення вибірки кредитів міжнародних фінансових організацій обсяг фінансування може бути збільшено. Чи означає це, що дороги справді стануть значно кращими? 

Кілька років тому в Україні пройшла реформа децентралізації, у тому числі й на дорогах. З 1 січня 2018 року 120 тисяч кілометрів доріг перейшли на баланси місцевих автодорів — тобто отримувати гроші та ремонтувати шляхи мали уже на місцях.

Це мало спростити ситуацію із утриманням доріг, адже тепер рішення про те, де латати ями першочергово, ухвалювалися не на загальнонаціональному рівні, а більш точково. Тож враховуючи те, що за даними Міністерства інфраструктури, станом на 2019-й 95% доріг потребували ремонту, ситуація мала змінитися.

Першим кроком до покращення роботи із дорожнім господарством стало створення Дорожнього фонду у 2018 році. Він мав вирішити дві задачі: забезпечити гроші на ремонт доріг та покращити фінансування цих ремонтів на місцях.

Гроші до фонду надходять із податків від продажів автомобілів та палива — бензину і «дизелю». Понад третина цих грошей (35%) передбачена на ремонти місцевих доріг, які перейшли на баланс муніципальної влади після децентралізації, ще 60% — на дороги національного значення, а 5% — на безпеку на дорогах. Саме фонд мав розподіляти гроші між автодорами. Але залишалося питання ефективності — щоби гроші платників податків були не вкрадені, а обʼєкти справді будувалися та ремонтувалися.

За даними звіту Мінцифри та проєкту щодо відкритих даних TAPAS, у 2019 році правоохоронні органи оцінили корупційну складову, що закладена у вартість ремонту та утримання автомобільних доріг, на рівні 10-15%. Враховуючи, що у 2021 році на дороги виділили понад 116 мільярдів гривень, корупція може «зʼїсти» 12-17 мільярдів з них. 

Контролювати усі витрати на утримання доріг мали б власне автодори, відомства, відповідальні за ремонти та будівництво автошляхів. Але не завжди це спрацьовує відповідним чином. То ж чи можуть громадяни самотужки впливати на те, щоб отримати якісні дороги та ще й мінімізувати при цьому корупцію?

Відповіддю став проєкт CoST Ukraine, який виник у 2016 році. CoST — це міжнародна ініціатива з моніторингу будівництва та ремонту доріг, які фінансуються державою. Її фахівці аналізували всі ремонти доріг і визначали, де вони обходяться найдорожче. Завдяки такому аналізу в останні роки виявлені порушення під час ремонту доріг ліквідовували коштом виконавця робіт, а не з бюджету. 

Саме завдяки діяльності CoST вдалося проаналізувати і середню вартість ремонту кілометра українських доріг (до слова, згідно із дослідженнями, вона удвічі більша, ніж у сусідній Словаччині), і зрозуміти, чи ефективно було витрачене фінансування на утримання того чи іншого шляху. 

«Щонайменше ми тепер точно знаємо, в тому числі і завдяки CoST, скільки реально коштує кілометр тої чи іншої дороги, бо вони всі є різні в Україні. Раніше це була таємниця за сімома печатками. Тобто ви просто отримували (інформацію — ред.), що держава витратила 500 трильйонів мільярдів і збудувала 2000 кілометрів доріг. Де, скільки, хто, як, як, коли — ніхто не знав», — розповідає ексміністр інфраструктури Володимир Омелян, який тісно співпрацював із ініціативою за роки на посаді. Та самим аналізом у CoST не обмежились.

«CoST є інструментом, який допомагає владі, допомагає громадськості розвинути інфраструктуру і розвинути економіку у громаді», — розповідає Катерина Басова, виконавча директорка організації. 

Після децентралізації та впровадження Дорожнього фонду місцеві адміністрації просто не знали, що їм робити із дорогами, які вони отримали у розпорядження.Тому фахівці проєкту розпочали рух із двох боків — вчили чиновників, як розпоряджатися коштами, а громадян — як правильно вимагати у влади якісні дороги. Що, безумовно, позитивно впливає на розвиток громад. 

 Удвічі швидше із дому на роботу

Олексій Новохатько — фермер у селі Трипілля на Київщині. Щодня він їздить трасою через село у поле. Цей понад 40 кілометровий відтинок шляху сполучає Обухів та Українку, міста, важливі для регіону.

Фермер розповідає, що ця дорога — важлива транспортна артерія для громади.     «Альтернативи цій дорозі немає, вона, по суті, єдина», — розповідає чоловік.

Щоправда, якість цього шляху була сумнівна. Через ями водії пошкоджували автівки, а взимку автобуси інколи не могли довезти дітей до школи. Мешканці неодноразово зверталися до місцевої влади та навіть поліції. Навіть надавали фотографії пошкоджень асфальтового покриття. Однак, після перевірки поліцейські порушень на ділянці не знайшли. 

Втім, ями на дорозі продовжували псувати майно та побут трипільцям. Ба більше, деякі з них могли призвести до дорожньо-транспортних пригод. В одному із місць яма настільки розрослася, що змушувала водіїв жертвувати власною автівкою аби не виїжджати на зустрічну смугу руху.

«Одна із фотографій, які подавалися в управління поліції, дорожніх шляхів, була зроблена тут. Тут дуже небезпечний поворот, тому що він закритий, з частим виїздом неуважних водіїв на зустрічну смугу. І от особливо в слизьку погоду, коли ожеледиця, від безвиході багато автомобілів потрапляли колесом в цю яму, отримували пошкодження гуми, підвіски. Відповідно аварійність на цій ділянці була підвищена», — розповідає Олексій.

Здавалося б, що ніщо не могло змусити місцеві автодори вирішити аварійну проблему. Тоді на допомогу трипільцям прийшли фахівці ініціативи CoST. Допомогти вирішити проблему запропонувала тоді координаторка Київщини Ольга Нос — зокрема, написати звернення до місцевої влади, аби ті полагодили дорогу.

«Звичайно, що я відгукнувся на цю пропозицію, і запитав, що саме потрібно. Треба ініціатива з місця, звернення з сільської ради з проханням провести вказаний ремонт», — розповідає мешканець Трипілля. Однак, у сільській раді з невідомих причин мешканцям відмовили. Тоді Олексій вирішив сам звернутися до «автодору» Київщини, щоб ті відремонтували аварійні ділянки. У CoST тоді порадили, як правильно оформити документи, щоб все швидко розглянули. 

«Написали листа, ми узгодили кому написати, який текст, приклали туди відповідні фотографії», — розповідає фермер. Крім документального супроводу, координатори громадської ініціативи допомогли й правильно зафіксувати пошкодження дороги — зробили фото, показали, як правильно заміряти глибину та величину ям. І вже за кілька днів по зверненню техніка приїхала і полагодила покриття на дорозі.

Цей ремонт значно покращив побут місцевих мешканців.

«Люди з вдячністю згадують, особливо ті, хто живе в Кагарлику, Ржищеві, Стайках, Витачеві. Я доволі часто навідувався до Обухова, тоді адміністративного центру. Дорога в один кінець займала близько 20 хвилин. А після ремонту на 5-10 хвилин швидше стало це робити», — розповідає Олексій Новохатько.

Фермер каже, що раніше цю дорогу регулярно ремонтували, та все одно за рік-два покриття сходило, і утворювалися великі ями. Однак цього разу все інакше.

«Як можемо переконатися, вже на сьогоднішній день ремонт був доволі якісним, два роки пройшло, а ями по новій не зʼявилися. Приємно, що технології дозволяють навіть ямковий ремонт робити», — показує він наслідки ремонту.

«Костівці» завжди на сторожі 

Зараз ініціатива підтримує мешканців у майже десятку регіонів України, допомагаючи людям контролювати місцеві автодори, а локальним адміністраціям — як працювати із дорожнім господарством. Завдяки такій обширній роботі CoST отримали популярність та авторитет на місцях.

«Наші регіональні координатори постійно нам розказують про історії успіхів в різних регіонах. Вони публікують ці історії на своїх сторінках, люди підтримують, люди звертаються. І вже їх називають «костівцями». Вони (місцева влада — ред.) кажуть: якщо ті «костівці» тут, якщо вони приїдуть кудись до нас на зустріч або на обговорення, треба знати, що казати. Тому що «костівці» тут завжди на стражі», — розповідає виконавча директорка CoST Ukraine Катерина Басова.

За допомоги алгоритму дій від CoST Україна, активістами на території Тростянецької ОТГ (Львівська область) було очищено місцеву дорогу від автошроту, який досаждав місцевим громадянам вже не один рік, та відновити дорожнє покриття. «Була проблема — одна з доріг була просто завантажена металобрухтом. Неможливо було проїхати. Дорога була дуже дуже поганої якості. Потім активісти звернулися до регіональних координаторів CoST, і так потихеньку, з допомогою експертів вони зробили все можливе, щоби дорога була відновлена», — розповідає Катерина Басова.Це допомогло не лише зремонтувати дорогу, а й привабило нові інвестиції у регіон — в тому числі завдяки появі туристів.

«Інвестування почалося, було декілька проєктів на тій частині дороги… Люди, які захотіли щось вкладати, робити, інфраструктура соціальна там почала розвиватися. Є дороги — є інвестиції», — розповідає виконавча директорка організації.

У Тростянецькій ОТГ змінилася влада у 2020 році, і один з активістів, якій відстоював ремонт дороги, став навіть місцевим депутатом. Завдяки цій історії багато грантодавців підтримали місцевих активістів. В регіоні з’явилося багато велосипедистів та туристичних маршрутів до місцевого лісу, відкрилися кавʼярні та центри розваг. 

Багато роботи попереду

Попри чималий успіх у пілотних регіонах, проблема ремонтів доріг залишається. В першу чергу — через відустність належного контролю за використанням коштів з боку держави, адже контролюючі служби підпорядковані самим автодорам. І, фактично, громадськість могла б самостійно перебрати на себе функцію контролю та вирішення питань, які виникають у дорожніх господарствах. Таку позицію підтримують і у галузі.

«Фактично, як витрачаються кошти на місцеві дороги, ми не знаємо. А плюс йде ще величезне фінансування з боку інших фондів. Добре, якщо мер чи голова ОТГ порядний, він думає про свою громаду. А якщо ні? І отут, мені здається, роль CoST має бути вирішальна. При чому я б хотів, щоб вони йшли далі — не тільки обʼєктивно висвітлювали, але й пропонували рішення», — каже ексміністр Володимир Омелян.

У владі теж оптимістично дивляться на роботу із громадською ініціативою, в тому числі й у напрямку мінімізації корупції.

«Система CoST для нас найбільш цікава як та, яка доволяє ефективніше управляти дорожніми проєктами саме завдяки оцій роботі з даними і роботі з цифровими інструментами. Звісно, що це про мінімізацію корупційних ризиків. В цьому сенсі цінність CoST є в тому, що він напрацював і дані, і методології, які, в тому числі, увійшли в антикорупційний план», — розповідає Олександра Азархіна, директорка Команди підтримки реформ при «Укравтодорі». За її словами, саме такі проєкти і потрібно підтримувати, бо вони націлені на результат та системність, а не відстоювання інтересів комерційних груп.

Представники і влади, і експертної сфери одностайні — про такі проєкти потрібно більше знати.

«Вони точно будуть ефективні, якщо будуть про них знати. І вони точно будуть ефективні, якщо їх підтримувати і вдосконалювати. Якщо CoST Ukraine вдасться пояснити громаді, яким чином користуватися їхніми інструментами, і що нового вони зможуть з цього почерпнути — так, це успіх. Бо не буде корупції, або вона буде зведена до мінімумуму, і ми будемо мати якісну інфраструктуру», — каже Володимир Омелян.

Зараз на ресурсі CoST аналізується майже 12,5 тисяч договорів на суму понад 306 млрд гривень за період від 1 серпня 2016 року до сьогодні. У середньому щомісяця на порталі — чотири тисячі переглядів та близько тисячі унікальних відвідувачів.

Серед них — представники громадських організацій та активісти, які перевіряють стан та якість виконання ремонтних робіт. Як це можна зробити самотужки?

Як добитися ремонту дороги?

Перш за все, потрібно визначити відповідального за інфраструктурний обʼєкт. Дороги можуть бути національного значення, а можуть — регіонального, і тоді відповідати за них будуть різні органи влади.

Перевірити це можна на карті автошляхів, або ж поглянути на позначку на самій дорозі, якщо така наявна.

«Кожна дорога, коли ти їдеш по дорозі, то знаєш, який це номер. Можна подивитися по геолокації, можна подивитися на мапі. «Укравтодор» має таку мапу, де можна подивитися якого значення — національного чи місцевого значення дорога», — радить Катерина Басова.

Відтак, представниця CoST пояснює, куди далі звертатися: «Якщо проблема, ця яма, виникла на дорозі місцевого значення, тоді необхідно писати обовʼязково у владу муніципалітетів. Регіональну — коли це обласного значення дороги. Коли це вже національного значення — то до «Укравтодору».

Після того, як визначено відповідального, потрібно визначити власне проблему та де конкретно вона розташована. Тут у пригоді стане онлайн-карта чи навігатор: «Визначаємо геолокацію проблеми на цій дорозі. Тобто ось яма, її геолокація». 

Крім того, за словами виконавчої директорки CoST, необхідно як слід відзняти саме пошкодження.

«Фотографія — це дуже важливо, декілька фотографій з різних сторін. Ми ще завжди клали щось поруч з ямою, щоб визначити… Можна заміри зробити і надати розміри — яка довжина, глибина, ширина. Це дуже важливо теж», — радить Катерина Басова. Вона каже, що координатори ініціативи часто послуговувалися навіть підручними засобами, як-от сірниками, для ілюстрування масштабів ями.

Коли фото зроблені, а яма обміряна, потрібно завантажити документи, а саме — бланки звернень, які суттєво спростять оформлення звернення. Для цього CoST розробили інструмент «Дорожній бот» у Facebook messenger, в якому можна отримати всі необхідні документи.

«За допомогою «Дорожнього бота» представники громадськості зверталися до представників влади. Покрокова інструкція, яка є, до речі, у нас і на сайті, і на нашій сторінці, дає можливість дуже легко, за 3-4 кроки, подати заявку від громадянина до органів влади і вирішити питання стосовно дороги, стосовно якості дороги», — розповідає Катерина Басова.

Наразі бот не працює через технічні роботи. Із січня він буде доступний не у Facebook messenger, а мігрує у Telegram, та розширить свій функціонал.

«Останнім часом ми вирішили його трансформувати в «Інфраструктурний бот», і з цього приводу останній місяць от листопад і грудень два місяці ми працюємо над тим, щоб він став оновленим. До січня місяця — зараз такий період технічної паузи, ми просимо всіх громадян і активістів звертатися просто до нас на сайт, до команди CoST, або на нашій сторінці Facebook», — радить виконавча директорка. «Костівці» допоможуть і з документами, і з правильним складанням звернення. 

Наступний крок — заповнити звернення, надіслати його у відповідний орган та очікувати на результат протягом місяця.

«Чим більше звернень — тим краще. Тому я дуже прошу бути небайдужими та обʼєднуватися, бо в єднанні сила», — наголошує Катерина Басова.

Цей матеріал став можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID). Зміст цього відео є виключною відповідальністю організації Грантоотримувача і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.