Вища рада правосуддя відправила суддю Верховного Суду Ларису Мороз у відставку, яка передбачає пожиттєве утримування на суму близько 100 тисяч гривень щомісячно. Ця суддя захищала «суддів Майдану», дозволила побудувати вітрякову електростанцію у заповідній зоні на схилі Карпат та не декларувала своє майно.
Для судді піти у відставку є важливою частиною його кар’єри. Фактично, це її логічне завершення, яке супроводжується довічним грошовим утриманням від держави. Розмір так званої суддівської пенсії залежить від зарплатні судді (виплати від 50 до 90% залежно від стажу).
Лариса Мороз пішла у відставку з 28-річним стажем з посади судді Верховного суду.
Лариса Мороз допомагала уникати відповідальності так званим «суддям Майдану», які забороняли мітинги, чим підсилювала у суспільстві уявлення про панування безкарності й кругової поруки серед суддів.
Після завершення «Революції гідності» українське суспільство вимагало покарати суддів за їх свавільні рішення, цим займалася Вища рада юстиції. Цей орган міг звільнити та відсторонити суддю. Якраз Лариса Мороз була в колегії суддів, які визнавали незаконними рішеннями Вищої ради юстиції про звільнення чи відсторонення «суддів Майдану».
Таким чином, Лариса Мороз скасувала звільнення судді Оболонського районного суду міста Києва Юлії Швачач, яка свавільно брала під варту учасників «Революції гідності». Згодом Верховний Суд України скасував рішення Мороз.
Також Лариса Мороз була у колегії суддів, яка не дозволила відсторонити суддю Бабушкінського районного суду у Дніпрі Миколи Решетніка. Цей суддя приймав рішення про обрання найбільш суворих запобіжних заходів учасникам мирних зібрань під час «Революції гідності».
Ще Лариса Мороз очолювала склад Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, який скасував постанови щодо звільнення «судді Майдану» Олександра Беця. Він залишав у силі рішення інших судів про взяття під варту понад 20 учасників Майдану й рішення про позбавлення прав керування учасників поїздки до Межигір’я.
Суддівська діяльність Лариси Мороз має й резонансні рішення у сфері екології. Вона була в колегії суддів, яка дозволила будівництво вітрової електростанції у заповідній зоні на схилі Карпат. Активісти нарікають, що суд виніс постанову з процедурними порушеннями.
Окрім цього, у 2020 році Лариса Мороз отримала судову догану від Вищої ради правосуддя за те, що вона під приводом виправлення описки змінила деякі частини судової ухвали. Також Вища рада правосуддя позбавила суддю права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.
Цікаво, що на етапі відбору до Верховного суду Громадська рада доброчесності визнала Ларису Мороз недоброчесною. У 2012 році вона отримала в спадок будинок, який продала і не вказала це в декларації. Також її син на підставі довіреностей користувався машинами Toyota Avalon та Volkswagen Touareg, які теж суддя не внесла у декларацію.
Попри це, все Лариса Мороз стала суддею Верховного суду й продовжила працювати, поки не пішла у відставку 8 липня 2023 року. Тепер вона перебуває на утримуванні у держави, тобто щомісяця отримує виплати з бюджету, середній розмір яких складає майже 100 тисяч гривень.
Раніше журналісти «Слідства.Інфо» дослідили список суддів, яких Вища рада правосуддя відправила у відставку. Можливість піти у відставку після 20 років служіння державі передбачена лише для тих, хто не брав хабарів та судив чесно. Журналісти виявили, що за 2023 рік у відставку пішло 168 служителів Феміди, багато з яких мають сумнівну репутацію.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну держава витратила на пенсії суддів понад 5 мільярдів гривень.
Читайте також: Вдати доброчесного суддю і втекти у відставку: як судді з сумнівною репутацією отримують стотисячні пенсії від держави