0

Офіс Президента зреагував на сьогоднішнє рішення Конституційного суду щодо системи декларування майна та доходів посадовців і депутатів. КС визнав неконституційними електронне декларування та норму про кримінальну відповідальність за недостовірність поданої в деклараціях інформації – Володимир Зеленський же планує скористатись правом законодавчої ініціативи, щоб відновити дані норми.

Про це йдеться у повідомленні, опублікованому на офіційному сайті Президента України.

«Усвідомлюємо, що рішення Конституційного Суду остаточні та не підлягають оскарженню. Але остаточним і таким, що не підлягає оскарженню, є також і прагнення України до повноцінного приєднання до європейських та євроатлантичних структур, — ідеться в заяві. — Невід’ємною частиною цього прагнення є обов’язок подолати корупцію в Україні, зробивши національну політику чистою. Президент обов’язково використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил. Українські посадовці та депутати продовжать декларувати своє майно та доходи, а антикорупційні органи матимуть необхідні повноваження для їхньої перевірки та притягнення порушників до відповідальності».

Також у повідомленні Офісу Президента систему декларування майна та доходів та відповідальності за недостовірне декларування названо надбанням держави, а тих, хто має намір скасувати відповідні норми — «бізнесменами від політики».

Нагадаємо, сьогодні Конституційний Суд визнав неконституційними норму про кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, а також контролюючі повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

Вимоги народних депутатів

Відповідне подання до КС іще в серпні скерували 47 народних депутатів, значна їх частина — представники фракції «Опозиційна платформа — За життя». Парламентарі просили визнати неконституційними статті Кримінального кодексу, якими встановлено відповідальність посадовців за незаконне збагачення, недостовірне декларування, а також вимоги щодо конфіскації незаконно набутого майна. Також депутати вимагали скасувати відкритий цілодобовий доступ до реєстру декларацій.

З інших наведених у поданні вимог — скасувати обов’язок посадовців зазначати в деклараціях інформацію про членів сім’ї (зокрема, їхні статки), дані про нерухомість декларанта, фінансові зобов’язання посадовців (кредити, позики тощо). Також депутати просили визнати неконституційним моніторинг способу життя чиновників, який НАЗК розпочало влітку поточного року.

Особистий інтерес суддів

Раніше НАЗК заявляло про особистий інтерес кількох суддів Конституційного Суду, які розглядали цю справу. Ідеться, зокрема, про суддю Ірину Завгородню, яка, за даними НАЗК, вказала недостовірні відомості в декларації на суму понад 600 тисяч гривень. Як зауважили у відомстві, за цим фактом НАБУ зареєструвало кримінальне провадження. Іще, за даними Нацагентства, судді КС Ігор Сліденко та Володимир Мойсик не вказали вчасно у своїх деклараціях про суттєві майнові зміни.

Представник президента в Конституційному Суді Федір Веніславський начебто клопотав про відвід цих суддів. Утім, КС відмовився задовольнити клопотання.

Раніше «Слідство.Інфо» розповідало, що Конституційний Суд визнав неконституційним призначення Артема Ситника на посаду директора Національного антикорупційного бюро України, яке відбулось ще у 2015 році. У статті «Рішення Конституційного Суду щодо директора НАБУ: 10 запитань і відповідей» ми розповіли, чому так сталося і що це означає.