14

У разі внесення змін до українського законодавства, примусова реабілітація наркозалежних у спеціальних центрах як альтернатива ув’язненню може коштувати державному бюджету щонайменше 9 мільйонів на рік.

Про це йдеться у розслідуванні «Слідства.Інфо» «Асоціація “Викрадачі”».

Нещодавно заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко заявив про необхідність нового законодавства у сфері боротьби з наркозлочинністю. Відповідно до нього, наркозалежних, які порушили закон, зможуть замість в’язниці відправляти в реабілітаційні центри, зокрема, приватні.

«Якщо він (наркозалежний, — ред.) представляє небезпеку для суспільства,  має бути законодавча процедура (…) за судовим рішенням для направлення його на примусове лікування», — заявив заступник очільника МВС Антон Геращенко у недавньому інтерв’ю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мережа антинаркотичних центрів, близька до заступника Авакова, може бути причетна до викрадення людей

За його словами, платити за примусову реабілітацію наркозалежних має держава. Мовляв, за зміненого законодавства, мережі реабілітаційних центрів почнуть конкурувати між собою за надання послуг за бюджетні кошти. Оплатою послуг реабілітаційних центрів, як вважає Геращенко, має опікуватися Міністерство соціальної політики.

Знайти офіційну статистику, скільки злочинів вчиняють саме наркозалежні, нам не вдалося. Проаналізувавши кілька сотень минулорічних вироків українських судів, журналісти встановили, що у 2020 році ухвалено 265 вироків особам, які вчинили злочин у стані наркотичного сп’яніння. Якщо всі задумані зміни щодо реабілітації наркозалежних за рішенням суду будуть втілені, за підрахунками «Слідства.Інфо», це може усереднено коштувати українському бюджету щонайменше 9 мільйонів гривень на рік.

Втім, люди, що здійснювали злочини у стані наркотичного сп’яніння, можуть бути лише частиною потенційних «клієнтів» реабілітаційних центрів. Зокрема, у січні минулого року кілька депутатів від партії «Слуга народу» подали законопроєкт, який також передбачав примусову реабілітацію наркозалежних. У ньому законотворці посилалися на кількість злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків — упродовж 2015-2019 років було зареєстровано понад 22 тисячі таких кримінальних проваджень щороку. 

А у 2020 році, відповідно до статистики Офісу Генерального прокурора, правоохоронці розпочали понад 28 тисяч розслідувань наркозлочинів, у понад 19 тисяч справ повідомили про підозру. Більша частина зареєстрованих кримінальних проваджень стосується статті кримінального кодексу щодо виготовлення, придбання та зберігання наркотиків без мети продажу — зокрема, і для особистого вживання. Торік таких справ зареєстрували понад 15,7 тисяч. Десятьом тисячам людей повідомили про підозру за цією статтею.

Про необхідність такого законодавства нам розповів і керівник «Міжнародної антинаркотичної асоціації» Ігор Щеглов. За його словами, зараз написанням законопроєкту займаються відразу кілька відомств — «і міністерство, і наша асоціація, різні органи».

Зазначимо, «Міжнародна антинаркотична асоціація» працює по всій Україні вже понад 15 років. На сайті самої асоціації вказано, що вона об’єднує близько 50 центрів. До вересня 2019 року високу посаду в організації займав чинний заступник міністра внутрішніх справ Олександр Гогілашвілі. У міністерстві він займається, зокрема, боротьбою з наркозлочинністю. 

Як встановило «Слідство.Інфо», «МАА» може бути причетна до викрадення та запроторення людей до реабілітаційних центрів для наркозалежних без їхньої згоди. У межах журналістського експерименту репортерка звернулася до «Міжнародної антинаркотичної асоціації», представившись родичкою наркозалежного. Для того, щоб доставити клієнта до одного з трьох центрів, які працюють на Київщині, представники асоціації запропонували приїхати у поліцейській формі та забрати людину силоміць. Якщо вона опиратиметься, запропонували вколоти заспокійливе.

Головне фото — одна зі спалень реабілітаційного центру «Міжнародної антинаркотичної асоціації» у селі Віта Поштова, що під Києвом.