0

120 нафтобаз, які перейшли у заставу ПриватБанку у 2016 році, тоді оцінили у 8,7 мільярда гривень. На цю суму банк списав власникам баз їхні борги за кредитами. Після націоналізації банку виявилося, що власники баз пов’язані з колишніми акціонерами ПриватБанку, а їхня ринкова вартість — не 8,7 мільярда, а 580 мільйонів гривень. Втім, покупців навіть за такою ціною уже державний банк часто знайти не може.

Про це йдеться у розслідуванні «Слідства.Інфо» «Приватна математика».

До прикладу, нафтобазу в Сумах, яку близько п’яти років тому оцінили у понад 91 мільйон гривень, наразі банк продає за 4,8 мільйона гривень. Її намагалися продати вже близько десятка разів. Одна з останніх спроб була 30 вересня поточного року. Бажання придбати комплекс тоді не проявив ніхто. Новий аукціон запланували на 6 листопада. Втім, наразі на торги не подалося жодного учасника.

Загалом, як зауважують у ПриватБанку, станом на початок жовтня поточного року їм вдалося продати 32 нафтобази за понад 138 мільйонів гривень. Одна з найуспішніших угод — продаж бази в Коростені на Житомирщині. Торік за неї заплатили майже 22 мільйони гривень. Хоча, коли її передавали у заставу банку кілька років тому, базу оцінили в майже 99 мільйонів гривень.

Як довідалося «Слідство.Інфо», згадана вже нафтобаза у Сумах, перед тим як дістатися ПриватБанку, належала компанії «Пірсан». Серед співзасновників останньої — кіпрська «офшорка» Moshona Investments Limited, яку українські податківці пов’язували з фінансово-промисловою групою «Приват» Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

Ця, а також 148 інших нафтобаз фігурують у звіті про оцінку, який на замовлення ПриватБанку у 2016 році зробила компанія «Бейкер Тіллі Україна ЕК». На той момент вона була пов’язана з українським представництвом Baker Tilly International – міжнародної мережі компаній, що ведуть консалтингову, управлінську й аудиторську діяльність у понад сотні країн. Як генеральний директор і єдиний оцінювач «Бейкер Тіллі Україна ЕК» у звіті вказаний Олександр Полянський.

Усі 149 нафтобаз, які фігурують у звіті, належали майже чотирьом десяткам компаній, здебільшого, з офшорним корінням. У більшості з них «ниточки» ведуть до одних і тих же іноземних фірм, які пов’язували з фінансово-промисловою групою «Приват» Коломойського та Боголюбова.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коломойський через суд зобов’язав НАБУ надати результати аудиту Kroll щодо ПриватБанку

Як повідомили нам у пресслужбі ПриватБанку, звіт «Бейкер Тіллі Україна ЕК» використовували при прийнятті банком за попередніх власників 120 нафтобаз зі списку в заставу. Вони нібито слугували дозабезпеченням раніше виданих банком кредитів на суму в майже 8,7 мільярда гривень. Як стверджують представники банку, до націоналізації установа взяла ці нафтобази собі на баланс — і списала позичальникам згадану заборгованість. А після націоналізації з’ясувалося, що насправді ці бази коштують не 8,7 мільярда, а 580 мільйонів гривень. Тобто, у 15 разів дешевше.

На думку фінансового аналітика Євгена Дубогриза, ситуація із заставами нафтобаз — це ризикові операції, для яких старі акціонери вирішили залучити не власні кошти, збільшивши резерви банку та залучивши капітал — а, фактично, гроші вкладників фінустанови. І які в результаті повертали не старі власники, а держава.

«За такі ризикові оборудки мають платити акціонери, а не вкладники, — резюмує Дубогриз. — А вийшло так, що за це заплатили не колишні акціонери ПриватБанку, а нинішні».

Як раніше розповідало «Слідство.Інфо» з посиланням на звіт детективного агентства Kroll, який журналісти отримали у розпорядження, часто у своїй діяльності до націоналізації у 2016 році ПриватБанк вдавався до кредитування пов’язаних осіб. Частка таких кредитів — де гроші отримували люди, що мають із бенефіціарами банку спільний бізнес — у банку сягала 97%, при нормі в 25%. Ігор Коломойський на це запевняв, що всі ці кредити підтверджено заставами: мовляв, у разі чого банк реалізує закладене майно й отримає ще більшу вигоду, ніж дав позичальнику грошей. На ділі ж реальна вартість цього майна виявлялась у рази меншою за оціночну.

За оцінками представників ПриватБанку, загалом через фінансові махінації колишні основні акціонери установи завдали державі збитків на 10 мільярдів доларів.

Більше про справу ПриватБанку та дані зі звіту Kroll дізнайтесь, подивившись фільм «Зірвати банк» та прочитавши статтю «”Справа ПриватБанку”: виведені мільярди й активи по всьому світу».