Суддя Печерського районного суду Оксана Царевич написала дисертацію з філософії задля отримання наукового ступеня. За такий ступінь служителі Феміди отримують до 15% доплат до посадового окладу. Як зазначає Фундація DEJURE, у своїй роботі суддя використала чужі публікації та тези, під власним авторством і застосувала плагіат в анотації. Журналісти поспілкувались зі скандальною суддею і служителька Феміди заперечила наявність плагіату в своїй дисертації.
Оксана Царевич відома тим, що виносила неправосудні рішення під час Революції Гідності, «гучним» зняттям недоторканості та звільненням за порушення присяги.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо».
Оксана Царевич написала наукову дисертацію з філософії для того, аби здобути науковий ступінь у цій галузі. За такі заслуги суддям додають 15% до посадового окладу. Як зазначає Фундація DEJURE, у своїй роботі на тему «Корупційні ризики у сфері надання публічних послуг» суддя використала чужі публікації та тези, під власним авторством і застосувала плагіат в анотації. Окрім цього, на доктора філософії служителька Феміди навчалась лише 1,5 року та додала у текст роботи вигадані результати досліджень, пише Фундація DEJURE.
Ви можете підтримати нашу роботу з викриття недоброчесних суддів і підписатися на щомісячний донат на Монобазі!
Журналісти «Слідства.Інфо» зателефонували Оксані Царевич:
Журналістка: У матеріалі від Фундації DEJURE міститься інформація про те, що ви використали у своїй дисертації чужі матеріали під власним авторством, скажіть, чи дійсно це так?
Оксана Царевич: Чи я бачила інформацію від Фундації DEJURE? Ні, не бачила. Я не підписана їхні сторінки в соціальних мережах чи що там у них є, відповідно я не можу вам дати будь-яку відповідь чи щось інше. Якщо ви мені скинете те, що вони написали, я зможу ознайомитися з цим і вам сказати.
Журналістка: Я вам можу озвучити. Для прикладу, ви написали розділ «Особливості контролю під час надання публічних послуг як напрямок запобігання корупції», але таку саму публікацію зробив Олександр Коліуш у 2019 році.
Оксана Царевич: Ви маєте на увазі… Тобто ви зараз ствердно сказали, що ви хочете почути. Чи я його статтю взяла? Ні, не брала. Звідки Фундація DEJURE має такі дані, я не знаю. Моя наукова робота отримала два висновки… Я проводила перевірку ще давним-давно своєї роботи на наявність чи відсутність плагіату в різних установах, які не мають ніякого відношення до міста Києва і в ній не встановлено плагіат. Тому, я вам ще раз кажу, ви можете мені прислати, що написала Фундація DEJURE, я зможу з цим ознайомитись і надати вам більш детальні відповіді. Насправді я вам вдячна, що ви мені зателефонували й таке сказали, бо мені тепер доведеться самій знайти й, можливо, звертатися із захистом честі та гідності, із відповідним позовом. Тому що мене дивує наявність такої інформації.
«Слідство.Інфо» передало опублікований матеріал на ознайомлення судді Царевич та очікує на відповідь.
Оксана Царевич — суддя Печерського районного суду Києва. У 2014 році служителька Феміди позбавляла права керувати автомобілем активістів, які влаштовували мирні протести. Наприклад, «автомайданівці» блокували дорогу, яка вела до резиденції президента-втікача Віктора Януковича у Межигір’ї.
Суддя Оксана Царевич
Однією з учасниць такого автопротесту була Ольга Лугова. Поліцейські склали на жінку протокол про адміністративне правопорушення за те, що вона не зупинилась на вимогу правоохоронців.
Цей протокол розглядали в суді, де Ольгу Лугову визнали винною у скоєнні адміністративного правопорушення. Протестувальницю позбавили права керування автомобілями на 6 місяців. Цю справу розглядала суддя Царевич.
Більшість таких адміністративних протоколів підробляли або оформлювали з помилками. Протокол на Ольгу Лугову не був виключенням.
Апеляційний суд Києва переглянув рішення Оксани Царевич і прийшов до висновку, що у матеріалах справи відсутні докази: немає підтвердження відмови зупинятися на вимогу поліцейських, тому визнав постанову незаконною та необґрунтованою.
Царевич була однією з суддів, з якої «гучно» знімали недоторканність і яку майже одразу звільнили за порушення присяги. Але вже у червні 2020-го Шевченківський суд визнав суддю невинною, бо Царевич розглядала всі справи у законний строк, за правилами територіальної юрисдикції, провадження розпочинала відповідно до закону тощо.
У 2021 році наказ про звільнення Царевич скасували. Перед поверненням до роботи суддя мала пройти кваліфікаційне оцінювання, проте через її позов до ДБР воно затягнулось.
11 березня 2025 року ДБР провело обшуки у Вищій кваліфікаційній комісії суддів та заступника голови ВККС Олексія Омельяна.
Скарги до ДБР подали кілька суддів та нардеп за фактами різних порушень: щодо втручання в приватне життя подала скаргу Оксана Царевич, щодо можливого надання неправдивих свідчень заступником голови ВККС у справі судді Олексія Тандира — народний депутат Максим Бужанський, щодо витрачання коштів через незаконне кваліфікаційне оцінювання — суддя Господарського суду Києва Інна Отрош молодша.
Оксана Царевич тоді коментувала своє рішення подати скаргу так: «Наприкінці минулого року від Комісії за підписом Олексія Омельяна мені надійшов запит, деякі запитання з якого мене відверто здивували. Наприклад, член ВККС просив надати інформацію щодо ухвалених мною судових рішень за період з 2012 по 2016 роки, хоча у мене ще у 2015 році закінчився 5-річний строк повноважень. Також члена Комісії цікавило, де я проживаю та на якій підставі, яким автомобілем користуюся, хто наразі є членами моєї сім’ї. Крім того, його цікавила інформація про підтвердження проходження мною різних навчальних курсів. Це виглядало дивно, адже вся запитувана Комісією інформація зазначалася мною у різного роду деклараціях, а копії підтверджувальних документів я неодноразово самостійно направляла до Комісії для їх долучення до матеріалів досьє. Тому, відповідно, запитувана інформація мала б бути у моєму суддівському досьє».
17 березня 2025 року ВККС призначила тестування 41 судді, проте на іспит з’явилося лише 8. Серед цих служителів Феміди: судді Окружного адмінсуду Києва Євгеній Аблов та Анна Кузьменко, суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Василь Бедьо, суддя Волинського окружного адмінсуду Олександр Лозовський, суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Катерина Лукінова, суддя Черкаського окружного адмінсуду Тамара Новікова, суддя Кіровського районного суду Дніпра Геннадій Підберезний та суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Зоряна Чевилюк.
Після порушених справ до ВККС перестали з’являтись служителі Феміди, а частина суддів не з’явились на тестування, яке проводила Комісія.
25 березня 2025 року було визначено резервною датою проведення тесту і ті судді, які не відвідали іспит раніше (33 людини), мали прийти цього дня. Журналістка «Слідства.Інфо» відвідала ВККС та з’ясувала, що на другу дату прийшло лише 7 суддів.
«Короткострокова мета цих активностей — затримка проведення кваліфікаційного оцінювання щодо суддів ОАСК, Печерського та Шевченківського райсудів, оскільки ВККС уже з 1 травня буде активно проводити конкурс до апеляційних судів, а поточне оцінювання буде практично на паузі. Довгострокова мета — змусити піти з посади членів ВККС, які однозначно проголосують за звільнення цих одіозних суддів, зважаючи на попередню практику», — зазначав адвокаційний менеджер фундації «DEJURE» Антон Зелінський.
Читайте також: ВРП відсторонила від здійснення правосуддя суддю-зрадника, якого раніше вважали загиблим на окупованій території
