Вища рада правосуддя рекомендувала призначити на довічний термін вісьмох суддів, які під час оцінювання отримали негативні висновки Громадської ради доброчесності. Ще один суддя кваліфоцінювання взагалі не проходив та буквально до минулої п’ятниці був обвинуваченим через рішення проти учасників Революції Гідності.
Вища рада правосуддя сьогодні, 3 грудня ухвалила рекомендувати президенту призначити дев’ять суддів довічно. В цьому списку — суддя Майдану, порушники правил декларування майна та судді, які відвідували окуповані території чи ухвалювали рішення проти журналістів.
Під час кваліфікаційного оцінювання вісім із цих суддів отримали від ГРД висновки про невідповідність критеріям доброчесності. Ще один суддя — скандально відомий Віктор Кицюк — взагалі не проходив це оцінювання, і раніше Вища рада правосуддя відмовлялася його призначати.
У своїх рішеннях ВРП посилалась на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів, які нібито підтверджували доброчесність цих суддів.
Напередодні ВРП також призначила низку суддів, кваліфоцінювання щодо яких не було завершене. Вища кваліфкомісія суддів не завершила оцінювання щодо них — також через недотримання норм доброчесності. Тоді громадськість заявила, що їх призначення є незаконним і рекомендувала президенту їх не призначати через порушення порядку. ВРП ж у відповідь звинуватила Громадську раду доброчесності в тому, що їхні заклики «спрямовані на поглиблення кадрової кризи». Мовляв, суди перевантажені роботою через брак суддів, які можуть здійснювати правосуддя.
Кого сьогодні Вища рада правосуддя рекомендувала повернути в українські суди — читайте у матеріалі «Слідства.Інфо».
ТЕРМІНОВО ВИПРАВДАНИЙ СУДДЯ МАЙДАНУ
Скріншот із трансляції засідання ВРП від 3 грудня. Момент прийняття рішення щодо Віктора Кицюка (сам він — на маленькому екрані в центрі)
Скандально відомого суддю Майдану Віктора Кицюка якраз нещодавно виправдали у кримінальній справі — перед самим розглядом Вищої ради правосуддя. Його звинувачували в тому, що у 2014 році він виніс два рішення, якими позбавив водійських прав двох учасників автопробігу до резиденції колишнього президента Віктора Януковича «Межигір’я».
У рапортах на цих протестувальників тодішні працівники ДАІ зазначили, що вони, рухаючись у колоні «Автомайдану», нібито не зреагували на вимогу інспекторів зупинитися. За версією офіційного слідства, у справах Майдану такі рапорти складали централізовано й за вказівкою інших осіб. А інформацію про автівки «Автомайдану» брали нібито з оперативних даних силовиків, які на той момент уже кілька місяців спостерігали за акціями протесту.
Справа Віктора Кицюка слухалася в суді з 2016 року. І якщо зазвичай засідання в ній призначалися з інтервалом у 1–2 місяці, цієї осені розгляд справи значно пришвидшився. За даними видання Prosud, лише за один місяць відбулося 8 засідань із інтервалом у 1-5 днів. При цьому, за словами представника «Автомайдану» Романа Маселка, кількох ключових свідків у справі суд не допитав. Зокрема, працівника ДАІ, який склав рапорт на учасника автопробігу.
Відповідно до декларації Кицюка за 2019 рік, він проживає в будинку на майже 260 квадратних метрів у селі Віта-Поштова під Києвом. Також у власності пов’язаних із його колишньою дружиною та теперішньою співмешканкою, теж суддею Печерського райсуду Крістіною Константіновою осіб перебувають кілька квартир у Києві та чотири автівки. У 2019 році зарплата Кицюка в Печерському суді — попри те, що він не здійснював правосуддя — склала 553 587 гривень.
Цікаво, що Віктор Кицюк, на відміну від інших згаданих у статті суддів, кваліфікаційне оцінювання не проходив взагалі. У 2017 році Вища рада правосуддя вже відмовлялась призначати його через недоброчесність — тож його одразу мали звільнити. Однак Кицюку вдалося скасувати це рішення ВРП у Верховному Суді.
ВЛАСНИЦЯ КВАРТИРИ НА НУЛЬ КВАДРАТНИХ МЕТРІВ
Скріншот із трансляції засідання ВРП від 3 грудня. Момент прийняття рішення щодо Наталі Коваль (вона на маленькому екрані праворуч унизу, те ж стосується наступних суддів)
Наталя Коваль працює у Криворізькому райсуді Дніпропетровської області та з 1996 року користується квартирою батька в цьому місті. Однак у деклараціях за 2012-2015 роки вона не згадувала ні цієї квартири, ні будь-якої іншої нерухомості у Кривому Розі, яка б належала їй за правом володіння чи користування.
Також у своїй декларації за 2018 рік Коваль вказала, що з 2016-го користується квартирою в місті Теребовля, що на Тернопільщині. У попередніх деклараціях вона про цю нерухомість не згадувала. Цікаво, що, якщо вірити цій декларації, площа квартири – нуль квадратних метрів.
Окрім цього, у Громадській раді доброчесності зазначили, що матір Наталі Коваль у 2012 році придбала нову автівку Nissan Juke. Така автівка обійшлась їй у щонайменше 371 тисячу гривень при тому, що її дохід за 2013-2018 роки склав лише 33,5 тисячі гривень. Крім того, відразу після купівлі автомобілем почала користуватися сама Наталя Коваль. Відповідно, вважають у ГРД, машину могли придбати за кошти судді.
Також, відповідно до свого досьє, у 2017 році Коваль проходила 8-годинне навчання у Дніпрі, хоча в цей же день ухвалила вісім судових рішень. Відстань між Дніпром та Кривим Рогом — близько 150 кілометрів, на дорогу в обидві сторони вона мала б витратити близько чотири години. Тож, виходить, що суддя не повністю пройшла навчання або ж зовсім його не проходила.
ЗАБОРОНИВ ПУБЛІКУВАТИ ФІЛЬМ ПРО МАНГЕРА
Дімітрій Гаврилов, працюючи в Херсонському міському суді, у 2017 році задовольнив позов тодішнього голови Херсонської облради Владислава Мангера про спростування інформації, опублікованої місцевим журналістом Сергієм Нікітенком. У своєму рішенні суддя, зокрема, зазначив, що журналіст нібито навмисно поширював недостовірну інформацію, щоб «сформувати негативну думку» в суспільстві щодо голови облради.
Читайте також: 2 роки без Катерини Гандзюк: що за цей час зробило офіційне слідство
Іще до ухвалення цього рішення Гаврилов постановив заборонити публікувати чи поширювати фільм Нікітенка про Мангера. Пізніше Апеляційний суд Херсонської області скасував обидва рішення Дімітрія Гаврилова. Верховний Суд підтримав рішення апеляційної інстанції. На думку Громадської ради доброчесності, мотивування рішення судді Гаврилова може викликати сумнів у його незалежності як судді.
Також Дімітрій Гаврилов у своїх деклараціях за 2017 та 2018 роки вказав, що користується херсонською квартирою свого батька. Цю нерухомість, відповідно до декларації, батько придбав у 2017 році за 64 тисячі гривень. Однак, за інформацією з сайтів продажу нерухомості, схожа квартира тоді коштувала в шість разів дорожче. Також незрозуміло, за які кошти батько зміг її придбати, оскільки його задекларовані доходи за 2013-2016 роки лише трохи перевищують 55 тисяч гривень.
ПРИХОВАЛА «НЕДОБУДОВУ»
Суддя Малинського райсуду Житомирської області Ольга Саланда отримала негативний висновок Громадської ради доброчесності через проблеми з декларуванням. Зокрема, у 2013 році її чоловік придбав земельну ділянку на Київщині площею 666 квадратних метрів. На ній, якщо вірити Google Earth, іще з 2012 року був розташований будинок, однак Саланда до 2015 року його не декларувала.
З 2016-го Саланда почала вказувати в деклараціях цей будинок як незавершене будівництво. Однак, як зазначають у ГРД, з 2015 року вигляд будинку не змінювався — а отже, він не будувався. Також із 2012 року суддя має право користування квартирою в Києві, однак вперше вказала її лише в декларації за 2018 рік.
Окрім цього, у громадськості були запитання й до майна родичів Ольги Саланди. Її свекор у 2015 році придбав квартиру у селі Софіївська Борщагівка, що під Києвом, приблизною вартістю понад 22 тисячі доларів. Також за останні кілька років він придбав дві автівки — Skoda Octavia 2011 року випуску та Nissan Almera 2002-го. При цьому його офіційний дохід за 2014-2018 роки ледве перевищив дві тисячі гривень. Відтак дозволити собі купівлю квартири та двох автівок він навряд чи б міг.
НЕ ВКАЗУВАЛА ЖОДНОЇ НЕРУХОМОСТІ
Євгенія Чернишова починала працювати суддею в Кіровському райсуді Макіївки. Після початку війни на Донбасі місто окупували бойовики так званої «Донецької народної республіки», і в 2015 році Чернишову перевели у Фастівський райсуд Київської області.
Відповідно до висновку ГРД, у своїх деклараціях за 2015, 2016, 2017 та 2018 роки жодної нерухомості в Київській області, яка б їй належала або якою б вона користувалася, Чернишова не вказала. Вся задекларована нерухомість Чернишової — у Макіївці. Також упродовж 2016-2019 років суддя мала довіреність на розпоряджання квартирою та земельними ділянками в місті Святогірську, що на Донеччині — однак у своїй декларації цього не вказала.
Окрім цього, за інформацією Громадської ради доброчесності, упродовж 2015-2017 років Євгенія Чернишова неодноразово відвідувала окуповані території.
ПОШИРЮВАВ КОМУНІСТИЧНУ СИМВОЛІКУ Й УХВАЛЮВАВ РІШЕННЯ РОСІЙСЬКОЮ
Торік Громадська рада доброчесності затвердила висновок про невідповідність судді Краснолиманського міського суду Донецької області Олександра Мірошниченка критеріям доброчесності та професійної етики.
За даними ГРД, попри вимогу із серпня 2012 року використовувати в судових документах виключно українську мову, з того часу Мірошниченко ухвалив близько сотні судових рішень російською мовою.
Також, як з’ясувала Громадська рада доброчесності, 9 травня 2019 року Олександр Мірошниченко розмістив на своїй Facebook-сторінці картинку із зображенням серпа, молота й п’ятикутної зірки. Поширення комуністичної символіки в Україні, як зауважують в ГРД, заборонено законом. Із посиланням на Конституційний Суд у ГРД додають, що символи комуністичного режиму десятиліттями використовували для антиукраїнської пропаганди.
«ПРИХОВАНА» ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
У липні 2019 року Громадська рада доброчесності склала висновок щодо судді Тальнівського районного суду Черкаської області Ірини Воронкової. На думку ГРД, ця суддя також не відповідає критеріям доброчесності.
Зокрема, як ідеться у висновку ГРД, у листопаді 2018 року Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя притягнула суддю Воронкову до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження. Оскаржити це рішення судді не вдалося.
На думку дисциплінарної палати, суддя Воронкова разом із колегами порушила право обвинувачених на захист, оскільки провела підготовче судове засідання у кримінальному провадженні без їхніх захисників. На цьому засіданні вирішувалося питання щодо їх тримання під вартою.
У поданій в 2019 році декларації доброчесності, за даними ГРД, інформацію про дисциплінарне стягнення Воронкова приховала.
БРЕХНЯ В ДЕКЛАРАЦІЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ Й «ЗНИКЛА» ЧАСТКА КВАРТИРИ В ЛУГАНСЬКУ
У висновку від вересня 2019 року ГРД зазначала, що суддя Ковпаківського райсуду Сум Микола Зорік не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Так, суддя Зорік із серпня 2012 року ухвалив низку рішень російською мовою, попри те, що на той час уже діяла вимога послуговуватися в судових документах виключно державною мовою.
Крім того, члени ГРД виявили невідповідності в деклараціях про доходи Миколи Зоріка.
Так, у 2016 році суддя не вказав 1/5 квартири в Луганську на 58,5 квадратів, яка належала його дружині, чи доходів від її відчуження. Хоча ще у 2015 році, як зауважують у ГРД, він це майно декларував. Водночас, як з’ясували у раді доброчесності, 2016 року дружина Зоріка оформила довіреність на свого батька, дозволивши йому розпоряджатися її часткою квартири.
Також, як наголошують члени ГРД у своєму висновку, Микола Зорік збрехав у декларації доброчесності. Зокрема, він вказував, що у 2018 році його до дисциплінарної відповідальності не притягали.
Однак, як зауважують у Громадській раді доброчесності, того року його карали двічі: він отримав попередження за грубу недбалість під час розгляду кримінальної справи, а також догану з позбавленням доплат на один місяць через недбалість у винесенні судового рішення.
«ПЛЯМИ» В МАЙНОВИХ ДЕКЛАРАЦІЯХ
Суддю Великоберезнянського райсуду на Закарпатті Петра Тарасевича ГРД також вважає недоброчесним. Про це вона зазначила у своєму висновку, датованому липнем 2019 року.
Члени Громадської ради доброчесності виявили численні порушення в декларуванні Тарасевичем своїх статків.
Так, у деклараціях за 2014-2018 роки суддя не вказував жодного майна у власності чи в користуванні, яке було би поряд із його місцем роботи. Найближча квартира, якою володів суддя, розміщувалася у Львові — за 200 кілометрів від суду, в якому працював Тарасевич. На думку членів ГРД, суддя вказував не всю нерухомість, якою користується.
Також, за даними ГРД, Петро Тарасевич не оприлюднив так званої декларації про суттєві зміни в майновому стані, в якій мав відобразити продаж нерухомості на суму понад 140 тисяч гривень.
Іще, як ідеться у висновку ГРД, суддя вказував у декларації майно із заниженою вартістю.
Так, львівську квартиру на 266 квадратів він оцінив у 26,3 тисяч гривень; квартиру на 65,8 квадратів у Львові — у 20,9 тисяч гривень. Іща одна квартира у Львові площею 43,6 квадрата, на думку Тарасевича, коштує 20,5 тисяч гривень, а автомобіль Honda HR-V 2016 року випуску — майже 140 тисяч гривень.
«Наведена суддею вартість нерухомого майна у Львові та рухомого майна виглядає явно заниженою під кутом зору стороннього спостерігача. Наведені суддею дані викликають впевненість у свідомому заниженні вартості нерухомого майна», — йдеться у висновку ГРД.
Крім того, як зазначають у раді доброчесності, у 2016 році суддя Тарасевич, відповідно до даних суддівського досьє, на 1 рік передав своєму брату за довіреністю автомобіль 2004 року випуску. Однак це авто у своїй декларації він не вказав.
Також у ГРД зазначають, що вони не виявили даних про подання суддею декларацій доброчесності та родинних зв’язків за 2016-2017 роки.
«Ця інформація відсутня як у суддівському досьє, так і на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України», — йдеться у висновку ГРД.
