21

Восени 2017 року з потяга, який прямував до Москви, правоохоронці зняли чоловіка. Затриманим виявився Леонід Богданов, який багато років пропрацював у системі Державної судової адміністрації (ДСА). Офіційне слідство підозрює його у заволодінні державними грошима на закупівлях системи відеоконференцзв’язку.

Цьогоріч Богданов повернувся в судову адміністрацію і продовжив реалізовувати свої ініціативи. Унаслідок поширення коронавірусу і введення карантину — нині в судах запроваджуються віддалені засідання за допомогою відеоконференцій. У зв’язку з цим фігура Богданова становить суспільний інтерес. Адже для відеозасідань планують застосувати сервіс Easycon, ініціатором створення якого він є. Програму обрали без конкурсу і прописали її в офіційному наказі, що в професійних колах викликало чимало критики.

Сам Леонід Богданов запевняє, що зараз не має до неї жодного стосунку. Утім, “Слідство.Інфо” знайшло його зв’язок з новим відеосервісом. З’ясувалося, що держава заплатила за нього майже два мільйони гривень. І, як довідалися журналісти, витрати можуть бути ще більшими. А посадовців, які відповідальні за реалізацію відеозасідань, з Богдановим тісно пов’язує минуле, зокрема, спільне кримінальне провадження. 

Вихідець із системи

У зв’язку з поширенням коронавірусу в Україні Верховна Рада внесла законодавчі зміни, у яких визначила можливість віддаленої участі в судових засіданнях під час карантину. Це зробили для того, аби робота судів не зупинилася через поширення COVID-19.

Реалізовувати рішення парламенту взялася Державна судова адміністрація — орган, який відповідає за забезпечення судів усім необхідним: від зарплат до технічного обладнання. Цей орган існує майже два десятки років. І за цей час на його роботу було чимало нарікань. Зокрема, на сайті президента України близько двох місяців тому опублікували петицію з вимогою ліквідувати державне відомство через його неефективність. Нині її підписало більше тисячі осіб. Також ДСА і його територіальні підрозділи фігурують у низці кримінальних проваджень щодо привласнення бюджетних грошей під час закупівель.

Засідання Верховного Суду України під час карантину/офіційне ФОТО

На початку квітня, за тиждень після того, як законодавчі зміни почали діяти, голова судової адміністрації видав наказ, яким затвердив порядок роботи в режимі відеоконференції під час засідань. У документі чітко прописали, що використовувати для цих потреб потрібно саме систему Easycon. Це — електронний застосунок, через який можна під’єднуватися до відеоконференцзв’язку, здійснивши авторизацію за допомогою цифрового підпису.

Його планують використовувати у більшості судових процесів, крім кримінальних, де вже діє інша система. Водночас дехто з парламентарів засумнівався у прозорості цього процесу. Так, народний депутат Тарас Тарасенко публічно заявив, що Державна судова адміністрація влаштовує монополію, визначивши лише одну програму для використання. Невдовзі після цього в адміністрації запевнили, що збираються прибрати з наказу назву “Easycon” і формально дозволити використання будь-яких інших систем. Попри це, представники судової адміністрації все ж схиляються до того, що навряд чи якась інша програма зможе замінити Easycon.

Упровадженням системи відеоконференцзв’язку у відомстві опікується Леонід Богданов. Власне, він і заявляв про незамінність сервісу. Нині чоловік є радником голови адміністрації на громадських засадах. Однак у самій системі доволі давно.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Головою Шевченківського суду обрали суддю, який відпускав “тітушок” з Антимайдану

Зокрема, раніше він обіймав посаду заступника голови Державної судової адміністрації. Після цього Богданов очолював підконтрольне адміністрації підприємство, яке опікується технологічним забезпеченням реєстрів та баз даних у судовій системі. З його слів, інформаційні технології він упроваджує з 98-го року.

У коментарі “Слідству.Інфо” Леонід Богданов також повідомив, що у всіх судах України є понад 3,2 тисяч залів, які мають обладнання для відеоконференцій. Він припускає, що після запровадження нового сервісу, за один місяць зможуть розглядати близько 320 тисяч справ. Усі їх обслуговуватиме Easycon.

Вибір на користь цього сервісу в ДСА пояснюють тим, що ця програма вже давно була у їхній власності. Так, за словами Богданова, її нібито ще в 2016 році отримало підприємство, підпорядковане судовій адміністрації. 

Сервіс для відеозв’язку/ЗОБРАЖЕННЯ з сайту Easycon

“Коли було прийнято зміни в процесуальне законодавство і постало питання щодо термінового запровадження, було прийнято рішення використати той програмний продукт, який є зараз на балансі, у власності, Державної судової адміністрації”, — пояснив Богданов.

Водночас, у публічному доступі будь-якої інформації, яка б підтверджувала купівлю цього програмного забезпечення, знайти не вдалося. Тож “Слідство.Інфо” звернулося до підприємства судової адміністрації і попросило надати дані щодо прав на це програмне забезпечення.

Судячи з документу, програмою Easycon не володіє держава, як твердить Богданов. Власником сервісу насправді є приватна фірма під назвою “Іволга-2”, якою, у свою чергу, володіє офшорна компанія на Віргінських островах. Підприємство ж насправді лише уклало з нею ліцензійний договір на використання програми. Ліцензія на використання, стверджують у державній компанії, їм дісталася як плата за попередні борги однією приватною фірмою. Суму заборгованості, а відтак — і сам програмний продукт оцінили у понад 1,9 мільйона гривень.

Леонід Богданов також запевнив журналістів, що розробник жодним чином не впливатиме на використання програми в судовій системі і не отримуватиме від цього ніяких коштів.

Утім, на думку адвоката й члена Громадської ради доброчесності Олега Яким’яка, це не зовсім так. “Автор, тобто розробник цього продукту, може обмежити осіб, які матимуть право на його удосконалення. І, відповідно, може комусь надавати або не надавати таке право на розробку. Цей хтось, хто буде розробляти, або сам розробник може пропонувати якісь кошториси, за які він готовий це робити. Відповідно, це оплатна робота і судова адміністрація змушена буде це оплачувати”, — вважає адвокат.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Суддя, який напідпитку потрапив в ДТП, уникнув покарання

Також, на думку Олега Яким’яка, існує технічний вплив розробника на продукт, адже у нього є відповідні коди доступу. Крім того, юрист вважає, що відеосервіс має важливе значення для держави, адже фактично забезпечує діяльність судової гілки влади. Відповідно — не кожному розробнику можна його довірити.

“Розробляти стратегічні продукти на Віргінських островах є принаймні дивно. Воно в один момент якось все згорнеться і перестане працювати. І кого спитати?”, — розмірковує він.

Адвокат і член ГРД Олег Яким’як/ФОТО Pravo.ua

Леонід Богданов зізнається, що причетний до розробки Easycon. “Я є один з авторів продукту Easycon. Я був ініціатором розробки цього програмного продукту”, — зауважує він. Утім, за його словами, до компанії “Іволга-2” він не має жодного стосунку, а лише співпрацював з нею як консультант. 

“Останні контакти з “Іволгою-2” були у 2016 році”, — додає він. Утім, ми з’ясували, що між Богдановим та цією фірмою простежується стрункий зв’язок.

Бенефіціари

Восени 2017 року слідчі управління спецрозслідувань Генпрокуратури зняли Леоніда Богданова з поїзда, коли він намагався виїхати до Росії. У той же день йому повідомили про підозру у заволодінні державними грошима на суму понад шість мільйонів гривень. За даними слідства, очолюючи одне з держпідприємств, він закупив програмне забезпечення для систем відеоконференцзв’язку, якого насправді не було.

Як розповів “Слідству.Інфо” колишній очільник управління ГПУ Сергій Горбатюк, у подальшому кошти виводили на офшорні компанії, у яких Богданов та його родичі були бенефіціарами. Попри підозру, експосадовця відпустили під домашній арешт. А нині, як каже він сам, не має жодних обмежень в пересуванні.

За словами Горбатюка, слідство щодо Богданова завершили ще в серпні минулого року, і з того часу його захист ознайомлюється з матеріалами. Цьогоріч справу передали до Національного антикорупційного бюро, оскільки в прокуратури забрали функцію розслідування.

Тим часом Богданов почав з’являтися у медіа як радник голови Державної судової адміністрації. Як правило, він коментує питання, котрі стосуються впровадження системи відеоконференцзв’язку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Суддів, які скасували націоналізацію “ПриватБанку”, не притягатимуть до відповідальності

Утім, як ми дізналися, під час затримання Богданова у 2017 році слідчі вилучили у нього чорнові записи, які нібито підтверджують контроль останнього над згаданою компанією “Іволга-2”. Також Богданов мав при собі рекламний буклет Easycon. Журналістам чоловік каже, що віз його для того, аби пропонувати комусь на продаж: “Тому що це — бізнес-проект”.

Радник голови ДСА Леонід Богданов/ФОТО з персональної сторінки у Facebook

В епізоді, за яким Богданову оголосили підозру, ідеться про те, що державне підприємство, яке він очолював, укладало угоди із фірмою “Іволга-2”. В одному випадку слідчі виявили завищення цін, а в іншомуфіктивний договір. Богданов, за даними правоохоронців, особисто підписував ці угоди.

Правоохоронці встановили, що на той час “Іволгою-2” володіла офшорна фірма та людина на ім’я Аліна Юрескул.  Як підтвердив нам Леонід Богданов, Юрескул — це його дружина. Натомість довіреною особою офшорної компанії, за даними слідства, був його тесть. 

Сам Леонід Богданов запевняє, що його дружина не має стосунку до фірми “Іволга-2” багато років, а інформацію щодо тестя називає брехнею.

Нині цією фірмою офіційно володіє вже інша компанія з офшорної зони. Утім, місце її реєстрації залишається незмінним з часу створення — це будинок у селі Літки на Київщині. Як з’ясувало “Слідство.Інфо”, власником цієї будівлі є Аліна Юрескул. З 2017 року нерухомість — під арештом.

Крім того, уже близько десяти років фірму “Іволга-2” очолює людина, яка  нині перебуває в розшуку. Їй інкримінують пособництво Богданову.

Богданов та всі інші

Запровадження відеоконференцзв’язку у засіданнях доручили підпорядкованому судовій адміністрації підприємству. Напередодні компанії затвердили новий статут і призначили керівницю Олену Нетишенську. З новою очільницею Богданов раніше працював разом в судовій системі. Також обоє нині входять до однієї громадської організації.

Утім, як з’ясували журналісти, їх пов’язує ще дещо. Чоловік Нетишенської раніше працював у компанії, якою, за даними слідства, володіла підконтрольна Богданову офшорка. З цією фірмою судове підприємство навіть укладало договори — нібито на розробку програмного забезпечення. Як встановили правоохоронці, вони були фіктивними.

А робив це, за даними слідства, нинішній заступник Нетишенської — Віталій Живаєв. Він у системі — теж не нова людина. Колись він очолював державну компанію судової системи. Саме за його керівництва держпідприємство уклало договори зі згаданою вже “Іволгою-2” на використання Easycon. 

Сергій Горбатюк називає Живаєва співучасником Богданова, адже договори були фіктивними. Йому також три роки тому оголосили підозру у цій справі.

Державна судова адміністрація/ФОТО з офіційного сайту

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Як заступник голови ДБР Януковича “не захищав”

“Діями колишніх керівників державних підприємств та їх співучасників заподіяно збитки державі на суму понад 11 мільйонів гривень. На майно підозрюваних з метою відшкодування збитків накладені арешти”, — зауважує Горбатюк.

Допоки Богданов упроваджує нові судові сервіси на період карантину, тим часом, як розповів Сергій Горбатюк, НАБУ розслідує ще один епізод, пов’язаний з ним. У ньому теж ідеться про укладення фіктивного договору на закупівлю ліцензій для відеоконференцзв’язку.