Місцеві чиновники заради перерозподілу землі готові буквально на все. Підробка документів, самовільна забудова, так звані “тітушки”, які захоплюють земельні ділянки, – все це вже будні земельних конфліктів. Але на Миколаївщині стався геть цинічний випадок – місцеві депутати заради землі біля моря вирішили закрити школу. Адже на три гектари її території можна віпхнути або котеджне містечко, або кілька баз відпочинку.
Село Покровське розташоване біля морського узбережжя, в одному з найвіддаленіших районів Миколаївської області. Нещодавно чиновники вирішили поступово скорочувати тут шкільні класи. Діти з Покровського тепер мають їздити до іншого села – Василівки за 25 кілометрів. Школа в Покровському опинилася на межі закриття.
Сергій Філіпенко – мешканець Покровського і батько чотирьох школярів. У 2015 році він пішов добровольцем на Схід України у складі 79-ї бригади. Зараз Сергій у відпустці і каже, що має незабаром знову відбути на Донбас. До від’їзду йому лише хотілося б вирішити проблему з навчанням дітей в своєму селі. Бо їздити дітям щодня в сусіднє віддалене село фізично важко.
– Нас зібрали і сказали, що дітей більше навчати не можуть в зв’язку з тим, що по закону в нiй не вистачає кількості учнів. Тобто, що вони будуть навчатися в селі Василівка, яке розташоване за 25 кілометрів. Їхати туди треба півтори години. Діти укачуються і п’ють таблетки, – розповідає учасник АТО з Покровського.
Поїздку з Покровського до Василівки, куди перевели дітей навчатися, комфортною не назвеш. Кінбурнська коса, на якій розташоване Покровське, – це півострів, вкритий пісками. Півторагодинна поїздка цими піщаними дорогами – серйозне фізичне випробування для організму дорослого, не те, що дитини.
Час від часу учні залишаються вдома, бо у місцевої сільради не завжди є кошти на пальне для сільського автобуса. За словами Філіпенка, перші та останні заняття дітям знімають. На перше вони не встигають, а останнє їм скасовують, щоб вони до темряви потрапили додому. Втім, місцеві мешканці твердять, що кошти на школу в Покровському, при бажанні, можна було б знайти. Тільки у керівництва сільради інші пріоритети.
– Ми зараз зайшли у глухий кут по цьому питанню. Але потім ми вирішили це питання таким чином, щоб довозити дітей до Василівки і навчати 5-10-11 класи в Василівцi, – заявив Покровський сільський голова Григорій Агафонов.
Але місцеві активісти впевнені, що під закриттям учбового закладу криється схема чергового розподілу коштовної землі. Адже, школа займає майже 3 гектари біля моря. Сергій Філіпенко каже, в закритті школи зацікавлений сільській голова.
– Школа знаходиться на самому побережжі, на морі. Навіщо її закривать? Я вам скажу навіщо. Тому що це готова база відпочинку.
Очільник села такі звинувачення відкидає:
– Це нісенітниця і маячня сивої кобили. Але як можна навчальне приміщення продати кудись або кудись загнати ще й землю?
Кінбурнська коса, на якій розташоване село – унікальне місце. Тут є кефалеві озера, соснові ліси, заповідник з рідкісними рослинами та тваринами. А головне – чисте море. Влітку на цьому півострові, відірваному від цивілізації, відпочивають тисячі туристів. Відтак, земля коштує чимало – від 1000 до 3000 доларів за сотку.
Єдина влада на косі – Покровська сільська рада. Вже 30 років її незмінно очолює Григорій Агафонов, депутатський корпус також майже не оновлюється. Розуміючи попит на тутешню землю, сільрада поставила її роздачу «на конвеєр». Масова роздача землі в Покровському, зрештою, зацікавила правоохоронців. Поліція Миколаївщини порушила 5 кримінальних проваджень щодо посадових осіб сільської ради. Два з них вже закриті, по трьом іншим слідство ще триває.
– Откупає він свободу землями. Подивiться, кому він землю виділяє і у якій кількості. Він на короткому поводку. Силовики приходять сюди і отримують землю, – впевнений Сергій Філіпенко.
Публічна кадастрова карта дає свою відповідь на питання, чому справи про переділ землі в Покровському не доводяться поліцейськими до суду. Наприклад, тільки працівникам Очаківському відділу поліції або їхнім родичам надано тут 9 земельних ділянок. Серед бенефіціарів – Дмитро Волков, дільничний у Покровській сільраді, Артем Родигін, колищній начальник слідчого відділу, Микола Войналович, працівник райвідділу, Юрій Литвиненко теж колишній начальник Очаківського райвідділу.Також землю отримали колишні очільники Нацполіції у Миколаївській області.
В середньому «нарізалось» від 10 до 25 соток, а це за ринковими цінами від 25 до 50 тисяч доларів. Чи можна це вважати підкупом правоохоронців? Запитуємо у в.о. начальника слідчого управління відділу Очаківської поліції.
– Ви отримували землю в Покровськiй сільській раді, село Покровка? – питаємо.
– По-перше, не я її отримував, отримувала моя дружина. І отримували ми до того, як ми одружилися – відповідає керівник поліцейського управління.
– Ми подивилися, у вас піврайвідділу земельні ділянки отримало в Покровці і Покровському. Чи немає в цьому якогось способу у посадових осіб Покровської сільської ради уникнути відповідальності шляхом роздачі землі працівникам райвідділу?
– Це право кожного громадянина, якщо мені пам’ять не зраджує, відповідно до Земельного кодексу.
– Але ж не кожен громадянин може отримати цю землю.
– Так, абсолютно. Звичайно, звичайно. Якщо слідчий отримує землю і у нього в провадженні справа, то звичайно виникає питання. Напевно, підлягає перевірці обов’язково – додає поліцейський начальник.
Податківці, судді, чиновники управління земельних ресурсів – всі вони також отримали тут численні земельні ділянки. Не забули сільські депутати і про себе. На депутата сільради Миколу Крумаленка оформлено 10 ділянок площею близько 16 гектарів. Місця, які можна назвати унікальними – біля самого моря та на землях регіонального парку, де розташоване поле орхідей. Депутат каже, випасатиме там худобу.
Місцева прокуратура зробила спробу оскаржити виділення цієї землі. Аж раптом працівниця прокуратури Вікторія Чехліна, яка веде земельну справу депутата Крумаленка, та її чоловік отримали ділянку в цих місяцях. Ми запитали її, чи не виникає конфлікт інтересів при цьому? Працівниця прокуратура відмовилась відповідати на запитання кореспондента та рекомендовала звернутися до прес-служби.
Селяни сподівались врятувати школу через отримання селищем Покровським статусу віддаленого району, який може претендувати на бюджетну підтримку. Але при таких темпах роздачі ділянок і напливі нових землевласників, тут скоро буде популярний курортний центр, а не малозаселений віддалений район.
– Ми написали листа визнати Покровську сільську раду важкодоступними. Мені подзвонили і сказали, що зрозуміло, що буде негативна відповідь. За останні 4-5 років Покровська сільська рада виділила 2,5 тисячі ділянок землі, – відповів Сергій Самоуков, голова Очаківської райдержадміністрації.
Сергій Філіпенко та його односельці вважають, що якби частина земель була продана на відкритому чесному аукціоні, грошей би вистачило і на школу, і на інші потреби села. Натомість тепер, стараннями сільради, у Покровського обмаль коштів і не так багато не зайнятих ділянок землі. Одна з яких – під місцевою школою.
Зараз Сергій Філіпенко не має надії ані на місцеву владу, ані на правоохоронні органи, ані на справедливий суд.
– Чому мені з Очакова з Міністерства освіти дзвонять і кажуть: ми розуміємо, що це незаконно. Але що нам робити? Якщо вони не розуміють, шо робити, хай беруть каску, броню і їдуть туда… Там є що робити… – додає з обуренням боєць АТО.
/Ярослав Чепурний, Олег Оганов – Центр журналістських розслідувань (м.Миколаїв) для «Слiдства.Iнфо».