Журналісти-розслідувачі можуть перевіряти тендери багатьох державних підприємств. Але тільки не «Укроборонпрому». Закупівлі цього державного концерну суворо засекречені, і як він витрачає багатомільярдний бюджет суспільству майже нічого не відомо. Але Слідство.Інфо отримало доступ до документів про закупівлі «Укроборонпрому». І спільно з журналістами з Молдови з’ясувало, що державний концерн недаремно суворо оберігає свої таємниці. Бо чиновники оборонного відомства за бюджетні гроші купують російські комплектуючі за завищеними цінами. І роблять це через фірми, пов’язані з відомими політиками.
Молдова – країна, що є одним з найближчих сусідів України. Українські чиновники часто користуються цим сусідством, щоб саме через Молдову проводити операції з відмивання коштів.
«Молдову используют как третью страну поскольку у нас достаточно хорошие торговые условия с Россией, с большинством стран СНГ, и также с Евросоюзом, поскольку Молдова подписала договор о свободной торговле», – розповідає Володимир Тхорік – журналіст-розслідувач з Молдови. Близько місяця тому, він запропонував зробити спільне розслідування про поставки російських комплектуючих для українського війська.
«И мафия с Востока использует Молдову, чтобы проворачивать темные делишки и экспортировать тот же товар из Турции через Молдову в Россию, также мафия Запада использует для того, чтобы подсанцкционные товары с Запада через Молдову или под молдавскими документами на Восток, в частности, в Россию, Белорусию, ту же Украину», – додає молдавський журналіст.
Поштовхом до цього розслідування стали публічні звинувачення чиновників українського оборонного відомства Міхеїлом Саакашвілі:
«Покупаем мы, оказывается, двигатели для БТР-80… Мы покупаем их в Республике Молдова, но у Молдовы нет БТР-80, у Молдовы почти нет Вооружённых сил и нет бронетехники… Мы покупаем двигатели у барыги машин. Большие барыги покупают у маленького барыги…»
Спільно з колегами з Молдови ми з’ясували, як двигуни для української військової техніки купують за завищеними цінами і замітають сліди через фірми сусідньої країни. Володимир Тхорік пояснює, як саме працювала дана схема:
«Когда мы начали расследовать эту схему, мы думали, что она будет достаточно мудреная, закрученная, но она оказалась прост, как три копейки. То есть, молдавская компания купила на заводе КАМАЗ 20 двигателей, эта компания ввезла эти двигатели в Молдову на двух грузовиках. Затем через несколько дней компания, которая ввозила эти двигатели – это молдово-украинская компания, – она через несколько дней эти двигатели перепродала второй компании – “Автопрезенту”. Вторая молдавская компания перепродала третьей – немецкой компании, и немецкая уже ввезла эти двигатели в Украину. То есть, схема, в которой участвуют 4 экономических агента…»
Отже, оскільки постачати нові комплектуючі напряму з Росії занадто скандально, то дочірнє підприємство «Укроборонпрому» провело закупівлю двадцяти двигунів для українських БТР-80 через молдавські фірми–посередники. Як тільки в схемі з бюджетними грошима з’являється посередник, сумнівів немає – ціна закупівлі зросте суттєво. Український оборонний концерн заплатив за двигуни по 15 тисяч доларів за одиницю. Ми дізналися, скільки насправді вони коштують в Молдові.
У відповідь на запити ми отримали кілька комерційних пропозицій. У Молдові нам готові були продати ці ж двигуни не дорожче 10 тисяч євро, включно з ПДВ, за штуку, що дешевше майже на 5 тисяч від того, що заплатило дочірнє підприємство «Укроборонпрому» посередникам.
«В одном грузовике помещается 10 двигателей, то есть, все эти двигатели, которые были вывезены из Молдовы и которые в Молдове стоят 10 тысяч евро, они были вывезены на двух грузовиках. Транспортировка из того же Кишинева до Киева за один грузовик стоит, допустим, 1000 евро. То есть, транспортировка из Молдовы в Украину всех 20 двигателей может стоить, ну максимум, 2 тысячи евро, но нисколько не 100 тысяч евро. Если мы умножим 20 двигателей на 5 тысяч евро», – додає молдавський журналіст.
Чим пояснюється таке марнотратство з боку державної оборонної структури? Виявляється, молдовські посередники українським гравцям оборонного ринку зовсім не чужі. Через засновників молдавська фірма, пов’язана з братами Бабенками, які входять до близького оточення екс-нардепа Олександра Дубового. “Слідство.Інфо” вже розповідало, як родичі цього політика позначилися в оборудках на Київському бронетанковому заводі. Ми спробували довідатись в пана Дубового, чи причетний він до цієї історії. Розмовляти особисто політик не захотів, довелось листуватися через соціальні мережі.
– Що Вас поєднує з братами Бабенко? – питаємо.
– Бабенків знаю і одного і другого, не погані люди! – написав Дубовой.
– Чи відомо вас щось з приводу даних поставок та чи маєте ви до цього відношення?»
– Ніякого відношення не мав і думаю Бабенки теж не мають (по перше це не їх сфера)…
За даними медіа, значний вплив на роботу «Укроборонпрому» чинить народний депутат Сергій Пашинський, який очолює парламентський комітет з питань національної безпеки та оборони. Олександр Дубовой – давній друг Пашинського. Нещодавно наші колеги помітили їх разом, коли вони виходили з Адміністрації Президента України.
– З яких причин Ви відвідували АП разом з паном Пашинським? – уточнюємо у політика.
– Із Пашинським зустрілись на виході із АП (мені не замовили перепустку) де він взявши мене за руку і ми пішли, я повернув у бюро перепусток а він до свого авто! – пише Дубовой.
– А що ви там робили?
– Це моя справа!
Але, крім цього випадку з двигунами, “Слідство.Інфо” має в розпорядженні документи щодо десятків подібних закупівель «Укроборонпрому». І мало не по кожній угоді ціни виглядають занадто завищеними.
Можно предположить, что чиновникам украинским уже некуда тратить деньги, зарплата в Украине выросла и, конечно, можно компаниям доплачивать по 50 процентов за стоимость товара и, наверное, ни в одной нормальной стране такого нету, маржа нигде не составляет 50 процентов за стоимость товара! – дивується Володимир Тхорік з Молдови.
Можливо, гриф «Таємно» в «Укроборонпромі» використовують зовсім не даремно? І не з метою захисту національної безпеки?
Оксана Сироїд – заступниця Голови Верховної Ради України. Вона одна з тих, хто намагається вплинути на закупівлі в «Укроборонпромі», зробити їх більш відкритими і публічними. Місяці наполегливого тиску, і Оксана Сироїд нарешті отримала доступ до всіх документів про закупівлі української оборонки за останні роки.
– Парадоксальна ситуація, що я, побачивши зловживання, не можу сказати про це людям. Я не можу сказати про це журналістам, тому що тоді будуть покарані не ті, хто зловживали грошима, а я, за те, що порушую державну таємницю», – розповідає Сироїд.
Сироїд має свій план боротьби з безконтрольним використанням українською оборонною галуззю мільярдів гривень платників податків:
– Нашим рішенням було ініціювати скасування ось цієї державної таємниці на всі закупівлі, які стосуються сфери державної безпеки і оборони… Це, фактично, вимивання грошей державного бюджету через фірми-прокладки. Друге, що ми повинні всі разом вимагати докладного бюджету у сфері безпеки і оборони. Сьогодні, якщо ви подивитесь на державний бюджет, на видаткову частину, то бюджет Міністерства оборони – це 20 лінійок. Якщо ви подивитесь бюджет США на оборону – це 160 сторінок. Тобто 20 лінійок на половині сторінки і 160 сторінок. Різниця не велика, але дуже суттєва, правда? – додає парламентарій.
То що ж насправді приховує гриф “таємно” на угодах “Укроборонпрому”? Важливу інформацію про секретну зброю чи деталі скандальних оборудок? Народні депутати можуть зняти цю завісу секретності. Якщо, звісно, захочуть.
/Олександр Гуменюк для «Слідства.Інфо»