В останні тижні українські суди масово повідомляють про те, що не можуть відправляти учасникам справ необхідну кореспонденцію. Пояснюють це браком фінансування: мовляв, немає коштів на марки і конверти.

Канцелярські вироби — далеко не єдине, без чого залишилися суди. Як з’ясувала наша редакція, установам також зменшили суму виплат на комунальні послуги та ремонт приміщень судів. Працівники апаратів судів теж залишилися з мінімальними зарплатами.

Розпорядником грошей на діяльність судів є Державна судова адміністрація (ДСА). Саме вона централізовано закуповує все необхідне для установ — комп’ютери, техніку, і навіть марки з папером. Там дефіцит коштів пояснюють зменшенням у цьому році фінансування на судову систему й рекомендують судам відправляти всю кореспонденцію електронною поштою. От тільки через проблеми з оплатою інтернету швидкість зв’язку часто не дозволяє і цього.

Чому українські суди не можуть забезпечити навіть марками? Чи можна було уникнути такої ситуації й чи немає тут помилок самої судової влади? Чого чекати наступного року? Розбиралося «Слідство.Інфо».

ПОВІСТКА ЧЕРЕЗ СМС

Минулого тижня низка судів повідомила, що припиняє надсилати поштову кореспонденцію для учасників справ. Усю інформацію — а це запити, судові повістки, копії рішень та інші документи — відправлятимуть електронною поштою, через систему «Електронний суд» або при зверненні до суду. Також сповіщення відправлятимуть смс-повідомленнями.

Про цю проблему вже заявили сім із десяти районних судів Києва — зокрема, Шевченківський, Печерський, Деснянський, Дніпровський, Оболонський та Подільський. Голосіївський райсуд Києва повідомив про це сьогодні в обід. Повідомляють про проблему і в регіонах.

Всього, за підрахунками аналітиків YouControl, станом на 25 листопада понад 40 українських судів повідомили про те, що припиняють надсилати поштою повістки та інші документи для учасників справ. Це і суди першої інстанції (районні), й апеляційні та спеціалізовані (господарські, адміністративні). Кожного дня про проблеми з відправленням документів повідомляють по кілька судів.

Проблеми з фінансуванням судів з’являлися й раніше. Зокрема, у Шевченківському райсуді Києва нам розповіли, що раніше вже вимушені були припиняти надсилання повісток.

«Ми у червні повідомляли, що в нас припинялося відправлення кореспонденції. Приблизно за місяць ситуація виправилась, і ми знову почали відправляти листи. Якщо не помиляюсь, це все тягнеться ще з весни, — розповіли “Слідству.Інфо” у пресслужбі суду. — На нашому сайті є близько п’яти новин, що ми зверталися до ДСА, що в нас закінчуються марки. Це ж не від нас залежить».

Влітку Державна судова адміністрація зверталася, зокрема, до Міністерства фінансів та низки держслужбовців. Після цього кошти для поновлення поштової кореспонденції в судах знайшлися. Утім, це красномовний, але лише один прояв істотно більшої проблеми.

У ХОЛОДІ Й З ПОГАНИМ ІНТЕРНЕТОМ

Брак фінансування для судів відобразився не лише на відправленні кореспонденції. Так, у судах заявляють про обмеження швидкості або взагалі відключення від інтернету.

«Обмежена швидкість зв’язку негативно впливає на функціонування “Електронного суду”, електронної пошти, проведення судових засідань у режимі відеоконференцій, відправку судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень, своєчасне надсилання судових повісток в електронному вигляді», — зазначили в повідомленні від 3 листопада у столичному Подільському райсуді. Схожі повідомлення опублікували Гребінківський суд на Полтавщині й Татарбунарський суд Одеської області.

У ДСА на початку листопада підтвердили: доступ до інтернету обмежили у всіх місцевих та апеляційних судах. Причина цього — заборгованість на понад 15 мільйонів гривень перед держпідприємством «Інформаційні судові системи». Саме воно забезпечує доступ судів до інтернету. Іще 5,7 мільйонів гривень бракує для оплати за систему відеоконференцій судових засідань, а 6,8 мільйонів — на підтримку системи «Електронний суд». Зазначимо, що саме за допомоги останньої в ДСА рекомендують тепер відправляти кореспонденцію.

В Галицькому райсуді Львова розповіли: проблема з фінансуванням торкнулась і їх. Інтернет працює обмежено, накопичилося чимало невідправлених документів. А ще — працівників апарату суду позбавили доплат і премій, а будівля суду майже не опалюється.

«Кожен день у нас як новий, очікуємо чогось нового, бо буде опалення чи не буде, повідомляється напередодні, — розповів прессекретар суду Павло Береза. — Але найбільш болюче питання — із преміями й надбавками для працівників апарату. Їх нема: повідомляють, що є проблеми з фінансуванням. Не знаю, як викручуватимуться люди, бо все-таки це кінець року, передсвятковий період. Раніше ми в цей час отримували трошки більші надбавки, […] а зараз треба думати, як далі виживати».

Втім, для цього суду у львівському теруправлінні Державної судової адміністрації  все ж знайшли гроші, щоб бодай тимчасового поновити відправлення листів. Однак прес-секретар суду запевняє: цього не вистачить надовго.

«Станом на сьогодні (27 листопада, — ред.) Територіальне управління ДСА України виділило нам марок на 40 тисяч гривень. Але їх вистачить лише на те, щоб відправити тижневу норму листів. Обсяги кореспонденції надзвичайні, й ті 40 тисяч розлітаються буквально за 2-3 дні», — розповів Павло Береза.

НА ТРЕТИНУ МЕНШЕ

У Державній судовій адміністрації про проблеми з фінансуванням говорили ще з початку року. Мовляв, на утримання судової системи у 2020 році виділили майже на третину менше, ніж торік — 10,2 мільярда гривень. У першу чергу це мало вплинути, як розповідали в ДСА, на зарплати працівників апаратів судів, забезпечення установ охоронцями та ремонти й реконструкції в будівлях судів.

Попереджала Державна судова адміністрація й про проблеми з забезпеченням поточної роботи судів — в тому числі й про брак коштів на відправлення листів. Згідно з повідомленням адміністрації, у 2020 році на це виділили 444,7 мільйони гривень замість торішніх 1 159,9 мільйони.

«Слідство.Інфо» звернулося за коментарем до Державної судової адміністрації — зокрема, із питанням про бачення виходу з ситуації. Однак на момент публікації матеріалу відповіді не отримало.

Тимчасом із окремими ініціативами почали виступати самі суди. Зокрема, голова Західного апеляційного господарського суду Борис Плотніцький запропонував взагалі відмовитися від відправлення судами поштової кореспонденції. Він пропонує Верховній Раді підтримати законопроєкт, відповідно до якого учасники справ отримуватимуть всі процесуальні документи на електронну адресу.

«У 2019 році на відправлення поштової кореспонденції судова система України витратила близько 1 мільярда 150 мільйонів гривень, — написав Плотніцький. — В цьому ж 2019 році на ці послуги лише Західним апеляційним господарським судом було витрачено 1,2 мільйони гривень, а у 2020 — 786,9 тисяч гривень. Це не є раціональним у час, коли існує електронна пошта».

За словами голови суду, виділених цьогоріч коштів суду вистачило лише на 9 місяців, наразі всі поштові відправлення припинено. Натомість надсилання документів через інтернет, вважає голова суду, мінімізує контакти між працівниками судів, «Укрпошти» та отримувачами листів — а це може знизити ризик поширення коронавірусу.

Схожої думки дотримується й голова Ради суддів Богдан Моніч. У коментарі «Слідству.Інфо» він зазначив, що запровадження електронної кореспонденції дасть можливість зекономити кошти.

«Вважаю, що перехід на електронні засоби повідомлення сторін про час та місце розгляду справи є більш виправданим. […] Сьогодні багато учасників процесу вже мають мобільні телефони, практично в кожного є месенджери. Тому такий спосіб направлення поштової кореспонденції (особливо через месенджери) має стати основним», — розповів Моніч.

Проте, за його словами, чинне законодавство до таких змін не готове: «Наразі перешкодою цьому є недосконалість процесуального законодавства та існуюча судова практика, — запевняє голова Ради суддів. І наводить приклад. — Неповідомлення особі про час та місце розгляду справи вже було причиною прийняття рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України. Тому без прийняття відповідних законодавчих змін суди змушені направляти всю кореспонденцію поштою».

Що буде наступного року? Як запевняють у Раді суддів, краще не стане.

«Ситуація не лише повториться, а й погіршиться, — стверджує Богдан Моніч. — На початку минулого року в судах був певний “запас” марок, паперу тощо. Сьогодні ці запаси практично вичерпано. Наразі Кабінет Міністрів України, готуючи проект Закону України “Про державний бюджет на 2021 рік” до другого читання, пропозицій судової гілки влади щодо її належного фінансування не врахував взагалі. Бракує близько 5,6 мільярда гривень. Тому в 2021 році ситуація може суттєво погіршитись».

ДО СУДДІВ ТАКОЖ Є ПИТАННЯ

Утім, відповідальність за нестачу коштів несуть і самі судді, додає експертка з судової системи «Центру протидії корупції» та членкиня Громадської ради доброчесності Галина Чижик.

«Саме судді призначили тих членів Вищої ради правосуддя, які замість того, аби шукати фінансування й забезпечити ефективне витрачання коштів на судову владу, роблять фінансові діри ще більшими», — зазначила Галина.

Зокрема, за її словами, мільйони гривень можна було б зекономити, якби Вища рада правосуддя (ВРП) вчасно звільнила суддів, які не здійснюють правосуддя, але при цьому продовжують отримувати зарплату. Нагадаємо, за підрахунками DEJURE, з 2016 року суддям, обвинуваченим у корупційних злочинах, виплатили майже 45 мільйонів гривень зарплати. З них понад 19 мільйонів пішли на виплати відстороненим суддям.

«Були непоодинокі випадки, коли зарплату продовжували отримувати навіть ті судді, які зараз здійснюють так зване правосуддя на окупованих територіях», — додала експертка «Центру протидії корупції».

Також, за словами Чижик, Вища рада правосуддя не контролює ефективність витрат Державної судової адміністрації.

«ВРП закриває очі на неефективне витрачання коштів на колекційні монети, брендовані папки чи прапорці для Державної судової адміністрації чи Служби судової охорони», — розповідає вона.

Одну з таких закупівель ДСА активно обговорювали наприкінці літа. Тоді адміністрація замовила просування своєї діяльності в соцмережах та створення контенту для українських інтернет-порталів на пів мільйона гривень.

«Нарешті, самі судді, які отримують найвищі у країні зарплати, через суд намагаються відсудити додаткові фінансові компенсації — які, звісно, виплачуються за рахунок видатків на судову владу, — стверджує Чижик. — А відтак, за рахунок зарплат для апарату чи коштів на здійснення правосуддя».