Вища рада правосуддя вирішила звільнити у відставку суддю Святошинського районного суду міста Києва Наталію Петренко та суддю Київського апеляційного суду Оксану Рудніченко. Вони ухвалювали рішення проти учасників Революції Гідності та автопробігу до Межигір’я 29 грудня 2013 року.
Після виходу у відставку судді отримуватимуть довічне грошове утримання з державного бюджету. Виплати Петренко та Рудніченко можуть становити щонайменше 2,3 мільйона гривень на рік.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо».
Наталія Петренко працювала суддею Святошинського районного суду міста Києва з 2007 року. Загальний стаж роботи жінки становить понад 22 роки, що дає їй право на відставку.
19 лютого 2014 року суддя Петренко розглядала справу чоловіка, якого звинувачували в участі у масових заворушеннях на вулиці Грушевського, що супроводжувалися насильством, знищенням майна та опором представникам влади.
Жінка ухвалила рішення про обрання чоловіку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Підозра ґрунтувалася лише на рапортах працівників міліції. Суддя не перевірила допустимість доказів та не врахувала, що при затриманні у чоловіка не знайшли жодних предметів, які могли б використовуватися як зброя.
Крім цього, у січні 2014 року суддя Петренко розглянула дві справи про адміністративні правопорушення за статтею 122-2 КУпАП (невиконання вимоги про зупинку), які стосувалися учасників автопробігу до Межигір’я 29 грудня 2013 року. Обох водіїв жінка позбавила прав керування транспортними засобами на 3 місяці.
Перша справа стосувалася Дениса Бондаренка. Згідно з рапортом старшого лейтенанта міліції, він їхав Столичним шосе за кермом автомобіля «Seat Cordoba» та не зупинився на вимогу жезлом та свистком.
Свідок у суді показав відеозапис, де видно, що у вказаній міліцією час жодних вимог про зупинку не було. Крім того, протокол на Бондаренка склали лише через кілька днів, приїхавши до нього додому.
Суддя відхилила ці пояснення, бо водій нібито не вказав, де саме перебував у той момент.
Другу справу суддя Петренко розглядала 27 січня 2014 року. Водій автомобіля «Skoda» нібито проігнорував вимогу про зупинку, рухаючись Житомирським шосе. У рапорті прапорщика міліції було вказано, що авто рухалося в колоні з символікою «Євромайдан» та революційними плакатами.
Міліціонери намагалися скласти протокол майже через тиждень після події за місцем реєстрації водія, але двері їм не відчинили. Суддя розглядала справу без присутності водія.
28 лютого 2014 року Петренко скасувала свою постанову про позбавлення водія права керування транспортними засобами та закрила провадження у зв’язку з набранням чинності закону про звільнення від відповідальності активістів.
За ухвалення цих рішень під час Революції Гідності Третя дисциплінарна палата ВРП у червні 2017 року притягнула Наталію Петренко до дисциплінарної відповідальності.
Суддю відсторонили від здійснення правосуддя на 6 місяців із позбавленням права на отримання доплат до окладу та направленням до Національної школи суддів для підвищення кваліфікації з подальшим кваліфоцінюванням.
26 червня 2018 року Вища кваліфікаційна комісія суддів призначила Наталії Петренко оцінювання за кримінальною спеціалізацією.
За результатами іспиту суддя набрала загалом 143,375 бала (67% від максимуму). ВККС визнала, що Петренко не підтвердила здатність здійснювати правосуддя, бо не набрала встановлений Комісією мінімальний бал за практичне завдання.
У серпні 2019 року до ВРП надійшло повідомлення від ВККС про результати кваліфікаційного оцінювання, але дисциплінарне провадження відкрили лише у липні 2024 року.
Під час розгляду справи Третя дисциплінарна палата ВРП встановила, що судді призначили іспит за кримінальною спеціалізацією, хоча з 2010 року вона офіційно спеціалізувалася на цивільних та адміністративних справах.
Крім цього, для суддів, які проходять оцінювання через дисциплінарне стягнення, не встановлюється мінімальний бал окремо для тесту чи практичного завдання — враховується лише загальний результат іспиту.
Таким чином, у серпні 2024 року Третя дисциплінарна палата ВРП відмовила у притягненні судді Петренко до дисцплінарної відповідальності.
Друга служителька Феміди — Оксана Рудніченко — з 2002 року працювала в Ірпінському міському суді Київської області, а у 2009-му була обрана суддею апеляційного суду Київської області. У вересні 2018 року жінку перевели на посаду судді Київського апеляційного суду.
Загальний стаж роботи Рудніченко становить понад 24 роки, що дає їй право на відставку.
29 грудня 2013 року о 12:30 на 20-му кілометрі траси Київ – Овруч водій автомобіля «Mercedes-Benz 313» під час автопробігу до Межигір’я нібито не зупинився на вимогу інспектора ДАІ.
Водій заперечував провину, стверджуючи, що бачив інспектора, але вимоги про зупинку не було. 15 січня 2014 року Ставищенський районний суд позбавив водія права керування транспортними засобами на 3 місяці.
Суддя Рудніченко розглядала апеляцію 10 лютого 2014 року і залишила покарання без змін.
У лютому 2017 року Третя дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що таке невмотивоване рішення порушило право особи на справедливий судовий розгляд, згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У своїх поясненнях суддя стверджувала, що суд першої інстанції «всебічно, повно та об’єктивно» дослідив докази і на момент розгляду справи в неї не було даних про те, що водій є учасником масових акцій протесту.
Третя дисциплінарна палата ВРП не покарала суддю Рудніченко та закрила дисциплінарну справу, бо не знайшла доказів «грубої недбалості чи навмисного порушення закону» та через сплив строків давності.
16 червня 2026 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення судді Святошинського районного суду міста Києва Наталії Петренко та судді Київського апеляційного суду Оксани Рудніченко у звʼязку з поданням заяв про відставку.
Звільнення у відставку — логічне завершення кар’єри служителів Феміди, яке супроводжується довічним утриманням за державні кошти. Розмір цього утримання залежить від заробітної плати судді (виплати від 50 до 90% залежно від стажу).
Згідно з деклараціями суддів, за 2025 рік Наталія Петренко отримала майже 1,6 мільйона гривень заробітної плати, а Оксана Рудніченко — понад 3 мільйона гривень.
Таким чином, розмір довічного утримання двох суддів може становити щонайменше 2,3 мільйона гривень на рік.
