Вища рада правосуддя доручила Раді суддів України та Державній судовій адміністрації перевірити роботу Печерського райсуду міста Києва.
Таке рішення прийняли через втрату справ на двох скандальних суддів після того, як у ВРП розпочали розгляд дисциплінарних скарг на цих служителів Феміди.
Одного підозрюють у водінні в стані алкогольного спʼяніння, іншого — у систематичному ухваленні сумнівних рішень. Йдеться про суддів Печерського райсуду Києва Олега Білоцерківця та ліквідованого ОАСКу Кирила Гарника.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо».
19 серпня Вища рада правосуддя доручила Раді суддів України перевірити роботу Печерського районного суду Києва. Зокрема, оцінити мають здатність суду забезпечувати належний рівень правосуддя та незалежність суддів.
За словами члена Вищої ради правосуддя Романа Маселка, втрата справ на двох суддів, що в одному випадку призвела до неможливості надалі проводити розслідування, може свідчити про «зловживання суду з метою приховування та знищення судових справ, що створює враження про відсутність справедливого судового розгляду та можливості легкого уникнення відповідальності через втрату справи».
Так, 29 січня 2025 року Друга дисциплінарна палата ВРП відкрила дисциплінарну справу стосовно судді ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва Кирила Гарника.
Кирил Гарник, суддя ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва / Фото: Bihus.Info
Згідно зі скаргою, поданою на нього, це повʼязано з тим, що під час зупинення автомобіля судді патрульними поліцейськими у 2022 році, Кирило Гарник перебував у стані алкогольного сп’яніння. Унаслідок чого поліціянти склали на суддю адмінпротокол, а справу передали до Печерського райсуду. Однак трохи згодом — у 2023 році — суд своєю постановою повернув протокол поліції для доопрацювання. Після чого матеріали справи проти Кирила Гарника зникли, а версії поліції та суду суттєво відрізняються.
Ви можете підтримати нашу роботу з викриття недоброчесних суддів і підписатися на щомісячний донат на Монобазі!
За версією представників Печерського райсуду, матеріали справи вони особисто передали поліцейському, коли той зʼявився до суду — він забрав нові та старі протоколи. Керівниця апарату суду Наталія Ліннік також переконує, що вона особисто передала матеріали справи співробітнику поліції, однак без фіксації його персональних даних. За її словами, поліцейський розписався у супровідному листі, однак де цей лист знаходиться зараз, керівниці апарату невідомо.
Водночас у поліції переконують про протилежне. За їх словами, матеріали справи проти Кирила Гарника вони отримали у конверті, надісланому їм судом поштою, а коли відкрили його, виявили, що він порожній.
«Таким чином, ані в суді, ані в поліції матеріалів справи стосовно судді немає. Тож розглянути протокол про адміністративне правопорушення виявилося неможливим», — підсумував доповідач Роман Маселко.
Після цього випадку, у Печерському райсуді провели розслідування, однак його результати ні до чого не привели.
Схожа історія трапилася і зі справою судді Печерського райсуду Києва Олега Білоцерківця.
Олег Білоцерківець, суддя Печерського райсуду Києва / Фото: УНІАН
Так, торік ВРП відкрила дисциплінарну справу проти нього за фактом ухвалення Олегом Білоцерківцем рішень, які можуть свідчити «про безпідставне затягування суддею заходів щодо розгляду справи про скасування повідомлення про підозру». Тоді дисциплінарна палата ВРП з’ясувала, що кримінальна справа, до практики розгляду якої ще у 2021 році виникли претензії у Офісу Генпрокурора, зникла.
Печерський райсуд повідомив до ВРП, що встановити, де наразі знаходиться кримінальна справа, неможливо. Про результати відповідного службового розслідування, розпочатого для встановлення обставин зникнення справи, також не змогли повідомити нічого конкретне, сказали під час засідання ВРП.
Зазначимо, наразі Олег Білоцерківець продовжує виконувати обовʼязки заступника голови судді Печерського районного суду столиці. Згідно з його виправленою декларацією за 2024 рік, за свою роботу він отримав понад 1,5 млн грн заробітної плати від судової адміністрації, а також понад 70 тис. грн від Національної академії внутрішніх справ, де служитель Феміди викладає за сумісництвом.
Попри це, раніше журналісти «Слідства.Інфо» вже зʼясовували, що суддя Печерського районного суду Києва Олег Білоцерківець рік тому уник покарання від Вищої ради правосуддя за те, що закрив справу порушника карантину з елітного столичного ресторану. Так, у цьому випадку суддя не покарав порушника, бо той працює у непростому закладі, куди ходять непересічні українці. Водночас Білоцерківець спокійно знаходив час, щоб призначити 17 тис. грн штрафу українцю, який був без документів на вулиці.
У своєму рішенні Білоцерківець написав, що справу варто закрити «і відправити нах*р» винного. Зараз цю постанову не можна знайти в реєстрі, залишились тільки зроблені скриншоти.
Скриншот постанови Білоцерківця / Фото: Роман Маселко
Суддя Білоцерківець не вперше постає перед ВРП через свої рішення. Наприклад, він дозволяв уникати відповідальності п’яним водіям. «Фундація DEJURE» писала, що Білоцерківець закрив усього 406 таких справ через закінчення строків. Юристи вибірково проаналізували 10% цих рішень і виявили, що суддя системно затягував розгляд матеріалів справ, щоби допомогти порушникам уникнути будь-якої відповідальності.
За інформацією DEJURE, серед виправданих Білоцерківцем водіїв напідпитку був і суддя Києво-Святошинського районного суду Дмитро Усатов, який вчинив резонансну ДТП і намагався втекти з місця аварії. У судді виявили 1,52 проміле алкоголю в крові при дозволених 0,2 проміле. Також «Фундація DEJURE» виявила, що одну зі справ Білоцерківець закрив ще до спливу строку, обґрунтувавши рішення його закінченням.
Читайте також: «Мені огидно виправдовуватися»: ВРП відкрила справу на «суддю Майдану» Луценка, скарги на якого розглядають вже не один рік
