Вища рада правосуддя відкрила дисциплінарну справу на суддю Оболонського районного суду Києва Олександра Луценка. Причина: витрати судді та його дружини у 2020 та 2023 роках, які перевищували їхній заробіток.
Під час Революції Гідності Луценко позбавляв протестувальників права керування транспортними засобами нібито за невиконання вимог працівників міліції про зупинку. Через це у 2016 році Вища рада правосуддя розглядала внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Олександра Луценка з посади судді, але цього так і не сталося. У 2024 році Вища кваліфікаційна комісія співбесідувала цього суддю через ці факти.
Журналісти «Слідства.Інфо» звʼязалися з суддею, аби той прокоментував скаргу, подану на нього юристкою Христиною Буртник та прийнятим через неї рішенням ВРП. У коментарі журналістам Олександр Луценко всі звинувачення у свій бік відкинув.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо».
11 серпня Вища рада правосуддя відкрила дисциплінарну справу на суддю Оболонського районного суду Києва Олександра Луценка. Скаргу на служителя Феміди подала Христина Буртник.
У коментарі журналістці «Слідства.Інфо» служитель Феміди з висунутими звинуваченнями в його бік не погодився.
Згідно зі скаргою, упродовж 2015–2020 років видатки Олександра Луценка та його дружини Наталії Луценко перевищували доходи. На обґрунтування своєї позиції скаржниця посилалась на висновок Громадської ради доброчесності від червня 2024 року.
Ви можете підтримати нашу роботу з викриття недоброчесних суддів і підписатися на щомісячний донат на Монобазі!
У скарзі Христина Бурник також зазначає, що суддя Луценко понад пів року самотужки уникав кваліфікаційного оцінювання, надаючи довідки про незадовільний стан здоровʼя. При цьому практично відразу після неявки на чергову співбесіду продовжував здійснювати правосуддя.
Щоправда, сам суддя Олександр Луценко наголосив, що ніяких «фактів і підтверджень» у скаржниці немає, тобто, на його думку, факти, описані у її скарзі, уявні.
«Це просто не те, що вимислено. Мені аж огидно виправдовуватися з цього приводу», — каже Олександр Луценко.
Коли ВРП розглянула скаргу Буртник, то погодилася з її вмістом лише частково. Так, члени Ради вирішили, що за невідповідності у доходах у 2015–2019 роках притягнути суддю вже не можна, адже строки сплили. Також у ВРП вважають непідтвердженим порушення етичних норм, коли Луценко, за твердженням скаржниці, міг ухилятись від оцінювання.
Водночас члени ВРП погодились, що у 2020 році суддя Луценко задекларував у власності його дружини квартиру, нежитлове приміщення та машиномісце загальною вартістю 1 609 092 грн. При цьому, як зазначили на засіданні, дружина судді не мала грошей для придбання вказаного майна.
Сам служитель Феміди ці звинувачення прокоментував так: «Річ у тому, коли ми одружилися — у 2016 році — то в мене була однокімнатна квартира, і в неї була однокімнатна квартира, і вона її продала, і я її продав. І придбали цю квартиру… Я не знаю, звідки там взялися мільйони. Певно, з відхилення вона (скаржниця Христина Буртник, — ред.) таку ціну взяла. Тобто кошти у дружини були. І з продажу моєї квартири у мене кошти були», — зазначив Луценко.
На сайті електронного декларування дійсно міститься інформація про продаж нерухомого майна Луценком у 2017 році.
ВРП також погодилася, що у травні 2023 року дружина придбала ще одну земельну ділянку за 32 тис. грн, хоча, відповідно до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, їй нараховано: за 2021 рік — 4 802 грн, 2022 рік — 12 140 грн, 2023 рік — 1 118 грн.
Тобто сумарний дохід дружини судді за 3 роки складає 18 060 грн.
«Обставини, викладені у скарзі, вказують на наявність у діях судді Луценка ознак дисциплінарного проступку (…), а саме допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна», — йдеться у висновку ВРП.
Зазначимо, згідно з декларацією судді Олександра Луценка за 2024 рік, він отримав заробітну плату від судової адміністрації Києва у розмірі понад 1,7 млн грн, а його дружина Наталія Луценко — понад 41 тис. грн від ТОВ «ВАЛОН КОМЕРЦ ГРУП».
У 2014 році суддя Оболонського районного суду Києва Олександр Луценко ухвалив низку рішень про позбавлення учасників «Автомайдану» права керування транспортними засобами на 3–6 місяців за нібито невиконання вимог працівників міліції. Згідно з рішенням Вищої ради юстиції, суддя ухвалював рішення без належних доказів, часто без участі самих водіїв у судовому засіданні.
Суддя використовував сумнівні докази, наприклад, витяги з сайтів: «Виносячи постанову від 5 лютого 2014 року, як на підтвердження факту вчинення Особа_1 адміністративного правопорушення суддя Луценко О.М. посилався на… «витяг із сайту Департаменту ДАІ МВС України».
Також служитель Феміди спирався на рапорти без ідентифікації осіб: «Однак зазначений рапорт не містив вказівки на Особа_1 як на особу, яка вчинила правопорушення…», «Суддя не обґрунтував свого висновку про те, що за кермом автомобіля… перебував саме Особа_1…».
Деякі з рішень були скасовані апеляційними судами.
У 2016 році Вища рада правосуддя розглядала внесення подання до Верховної Ради України на звільнення Олександра Луценка з посади судді, але за результатами таємного голосування Вища рада юстиції вирішила відмовити у внесенні такого подання до ВР. А у 2024 році Вища кваліфікаційна комісія повторно співбесідувала суддю Олександра Луценка через висновок ГРД «про невідповідність Олександром Луценком критеріям доброчесності та професійної етики».
«Луценко розглядав справи без присутності тих, кого притягав до адміністративної відповідальності: ігнорував клопотання про відкладення розгляду або запізно повідомляв час розгляду справи, коли в особи обʼєктивно не було можливості з’явитися на засідання. Також він, порушуючи закон, не вносив дані щодо цих справ до ЄДРСР», — зазначали аналітики DEJURE.
Під час співбесіди з ВККС на запитання представника Громадської ради доброчесності про те, як під час Революції Гідності Луценко встановлював особи людей, що були за кермом, суддя відповідав: «Мені Бог дав таку посаду «суддя», щоб встановити ці обставини, от я і встановив».
Читайте також: ВРП вкотре ігнорує відкриття справи щодо експомічниці Портнова. Кажуть, що пізніше буде зрозуміло чому
