У селі Мотижин на Київщині місцеві жителі впізнали трьох російських окупантів, які були у складі російських підрозділів, що вбивали і катували беззбройних українців.
Про це йдеться в новому розслідуванні «Слідства.Інфо» «Де вбивали, там і жерли: в Мотижині люди жертви впізнали своїх катів».
Журналісти ідентифікували десятки російських військовослужбовців з 37-ї мотострілецької бригади з Бурятії. За даними ЗСУ, саме цей підрозділ окупував Мотижин та сусідні села Київщини. Згодом ми роздрукували обличчя росіян в каталоги і показували місцевим жителям, сподіваючись, що хтось впізнає своїх катів.
Зокрема, кілька працівників реабілітаційного центра для алко- та наркозалежних в Мотижині впізнали сержанта 37-ї мотострілецької бригади Чингіза Гончикова. Він був у складі групи, яка вдерлася на територію центра. За словами очевидців, у нього в руках була снайперська гвинтівка.
«Він був зі снайперською гвинтівкою. Він з-за кута постійно дивився через приціл СВД (радянської гвинтівки – ред.). Я його впізнав, бо спостерігав за його діями», — описує дії Чингіза Гончикова один з працівників ребцентра.
Чоловік також розповідає, як поводився Гончиков і його колеги: «Стоять і радяться, що з нами робити. Кажуть: розстріляємо, чи в ту будівлю їх заженемо і дві гранати кинемо всередину? Це вони жартували так, як я зрозумів».
Також російського сержанта Гончикова впізнав і керівник цього ребцентру Олег. Росіяни взяли в полон чоловіка і кілька днів катували, вимагаючи зізнатися у співпраці з українськими військовими.

Також кількох російських окупантів впізнав житель Мотижина Микола Литвиненко. Росіяни застрелили його доньку в нього на очах тільки тому, що вона була одягнена в чорне. Микола та його дружина переконані, що їхню 41-річну доньку Ярославу застрелив російський найманець Сєргєй Сазонов. За даними українських правоохоронців, 34-річний Сазонов є представником так званої ПВК «Вагнера» — російської приватної армії, яка воює і вчиняє злочини по всьому світу.
«Він (Сазонов — ред.) один з перших прибіг. От вони ідуть до нас, а я питаю: навіщо ви це зробили? А він мені відповідає (про чорний одяг — ред.). Якщо б це був не він, то він би не відповідав. Я так думаю, що стріляв саме він», — каже Микола. За словами чоловіка, під час спілкування найманець Сазонов розказав йому, що воював у Сирії, Лівії, та у 2014-му році на Донбасі.

Після вбивства доньки Миколу взяли в полон. Коли його вели вздовж позицій росіян, він впізнав ще одного ідентифікованого нами окупанта — сержанта 37-ї бригади Магомедмирзу Сулейманова.
«Оцей (Сулейманов — ред.) схожий на одного хлопчину. Там в капонірах два БТРи було, і ще машина. Цей схожий на нього. Він був у спортивних штанях і кросівках, він був без форми. Я його побачив тільки тоді, коли був біля дочки, а потім я його не бачив. Він такий худорлявий, височенький, десь під метр вісімдесят», – згадує Микола. Коли Миколу вели повз російський табір, ймовірно, Магомедмирза Сулейманов готував собі обід. Ми показали Миколі додаткові фотографії окупанта, і він підтвердив, що з «високим ступенем імовірності» бачив саме його.
Українські військові знайшли документ з поля бою, де фігурує імʼя Магомедмирзи Сулейманова. Росіяни записували, хто, де і коли нібито знищив українську військову техніку. Згідно з цими документами, Сулейманов знищив український автомобіль Газель опівдні 7 березня в місті Макарів. Це усього в двадцяти хвилинах їзди від місця, де Микола бачив Сулейманова.

Під час підготовки цього розслідування, Офіс генпрокурора оголосив підозри вісьмом російським військовим за злочини, вчинені ними під час окупації Мотижина — їх обвинувачують за 14 епізодами. Більшість з цих окупантів раніше ідентифікували журналісти «Слідства.Інфо».