Суддя Сергій Єдаменко з Центрального районного суду Дніпра нарешті опублікував повний текст свого рішення про зобов’язання для жінки віддати батькам її померлого чоловіка половину ембріонів, завдяки яким подружжя за життя партнера намагалося стати батьками.
У рішенні суддя наголосив, що в Україні відсутнє законодавче регулювання статусу ембріонів. Тож йому довелося «заповнити прогалину через аналогію закону». Так, він прирівняв ембріони жінки до майна, відповідно вирішив віддати їх половину батькам померлого чоловіка, як спадок.
До цього, як раніше писало «Слідство.Інфо», майже два тижні аргументація судді щодо прийнятого ним рішення у цій справі лишилася невідомою.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо».
22 вересня на сайті Судової влади нарешті оприлюднили повний текст рішення судді Центрального районного суду Дніпра Сергія Єдаменко про зобовʼязання для жінки віддати батькам її померлого чоловіка половину ембріонів, завдяки яким подружжя за життя партнера намагалося стати батьками. До цього, майже два тижні, суддя витримував «тишу», а про його мотиви під час ухвалення рішення можна було лише здогадуватися.
Так, у тексті рішенні Єдаменко прирівняв ембріони жінки до майнового права, подібно до репродуктивних клітин, які можуть бути предметом заповіту. Тут він також згадав, що від спадку на майно жінка добровільно відмовилася.
Служитель Феміди звернув увагу, що на сьогодні питання регулювання статусу ембріонів в Україні відсутнє законодавчо, хоча він і погодився, що у січні 2025 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову, яка визначає коло осіб, що можуть розпоряджатись репродуктивними клітинами після смерті особи (до цього кола віднесені другий з подружжя, а також особа, яка проживала з померлим однією сім`єю). Саме це, за його словами, і не дозволило задовольнити позов батьків померлого повністю.
«Керуючись принципом справедливості, з метою забезпечення рівності та збалансованості прав та законних інтересів позивачів як єдиних спадкоємців після смерті сина, обґрунтованим та законним буде задоволення позовної заяви частково, а саме в частині кількості кріоконсервованих ембріонів, які надаються позивачам для штучного запліднення», — йдеться у вироку.
Таким чином, за логікою судді, жінка зможе користуватися правом на інші три ембріони та, у разі бажання, в подальшому використати ембріони «для продовження програми лікування за допомогою допоміжних репродуктивних технологій».
Як і раніше, рішення судді Єдаменко розкритикували юридична та медична спільноти. Так, адвокатка Юлія Дузь назвала аналогію служителя Феміди «сумнівною».
«Ембріон — це якісно інша категорія, ніж репродуктивна клітина. До того ж в українському законодавстві є визначення ембріона — це зародок людини на стадїї розвитку до восьми тижнів. Тож із досить високим відсотком впевненості можу стверджувати, що наступні інстанції визнають таку аналогію неправомірною», — зазначила вона.
Крім того, адвокатка наголосила, що у своєму рішенні суд спирається на правничі думки та судові практики інших країн. При цьому за основу бере наукову позицію про те, що ембріон є обʼєктом цивільних прав і наводить приклади зі США та Канади, де ембріони визнавалися власністю та предметом судових спорів.
«На моє глибоке переконання Суд вийшов за межі своєї компетентності, вирішивши самовільно змінити курс України. У Франції, Німеччині та Великій Британії ембріони не можуть бути обʼєктом майнових прав і не успадковуються. Суд пішов шляхом американсько-канадської доктрини і таким чином віддалив нас від тих європейських цінностей, які є для нас ближчими», — додала Юлія Гузь.
Вона підсумувала, що в результаті суд порушив права вдови, адже хоч саме дружина була визначена розпорядником ембріонів, суд фактично відсунув її на другий план, що, на думку адвокатки, може розглядатися як втручання у право на приватність.
Загалом, на її думку, це рішення є знаковим для українського права: «Воно вперше чітко визнає ембріони як обʼєкт цивільних прав і фактично допускає їх спадкування». Хоча це і може призвести до появи нової категорії спадкових спорів, конфліктів між родичами та вдовами чи вдівцями щодо використання ембріонів, а також застосування ембріонів без прижиттєвої згоди донора, тиск на клініки Допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) та спричинити використання ембріонів всупереч волі біологічних батьків.
Якщо хочете бачити більше викриттів корупціонерів на нашому сайті, підтримайте нашу роботу одноразово або щомісяця. Також ви можете підписатися на щомісячний донат на Монобазі!
Нагадаємо, справа щодо ембріонів Олександра та Анастасії Кузьменків розглядалася у Центральному районному суді Дніпра два роки. Ще за життя Олександра подружжя намагалося стати батьками завдяки репродуктивним технологіям. Однак процедуру не встигли закінчити через смерть чоловіка, а відразу після поховання батьки померлого почали вимагати, щоб колишня невістка терміново народжувала. За словами жінки, вона була проти через психологічний стан. Тоді батьки пішли до суду.
10 вересня цього року суддя Сергій Єдаменко з Центрального районного суду Дніпра вирішив задовольнити позов батьків померлого.
Раніше журналістка «Слідства.Інфо» вже намагалася зʼясувати, чому суддя Єдаменко вирішив винести саме таке рішення у цій справі. Однак тоді виявилося, що за понад тиждень із винесення цього рішення, доступна лише його резолютивна частина, а повний текст — суддя відмовився коментувати
За відсутності деталей цієї справи, «Слідство.Інфо» також звернулася до адвокатки Анастасії Кузьменко Людмили Кириленко.
«Суд повністю перевищив повноваження: взяв функції лікаря, обрав ембріони на власний розсуд і так далі. І коли буде остаточний повний текст, тоді ми зможемо предметно говорити. Поки що я не коментувала б… Але якщо апеляцію не подати, тоді репродуктивну медицину в Україні потрібно закривати», — зазначила адвокатка.
Вона наголосила, що рішення суду підлягає оскарженню протягом 30 днів з моменту оприлюднення повного тексту — «для цього є апеляція, касація та є Європейський суд».
Зазначимо, раніше Анастасія Кузьменко розповіла, що не погодилася народити на вимогу батьків свого померлого чоловіка через психологічний стан.
«Я п’ю заспокійливе, снодійне, я не можу спати. Про яких дітей ідеться? Потім пішло про те, що, якщо ти не можеш, то давай запросимо сурогатну матір (жінка, яка виношує дитину для інших, — ред.), хай вона народить цих дітей. Я їм сказала, що рік після смерті [чоловіка] я не готова про це говорити», — пояснила Анастасія.
Жінка також наголосила, що після відмови батьки Олександра тиснули на неї, зокрема пришвидшували виїзд із квартири, де подружжя мешкало, та вимагали відмовитися від спадщини, частиною якої вважали й ембріонів.
Захист Анастасії Кузьменко наполягав, що ембріон — створений з клітин двох людей, тож у спадок до родичів переходити не може, бо це не річ.
Як зазначає центр прав людини ZMINA, в Україні після початку повномасштабної війни розвиток репродуктивних технологій став одним із пріоритетів охорони здоров’я, бо населення сильно скоротилось.
Офіційно батьками народжених у штучний спосіб дітей є подружжя, з клітин якого створений ембріон, перенесений в організм іншої жінки. Як пояснювали правниці з організації «Юрфем», лише зареєстроване за законом подружжя може скористатися сурогатним материнством, заперечувати батьківство таких дітей не можна.
Отже, жодна клініка, яка працює за ліцензією в Україні, не допоможе бабусі та дідусю стати батьками дітей свого сина.
«Мої діти ще не народжені, але вже арештовані два роки», — наголошує Анастасія Кузьменко.
