У Галицькому районному суді Львова обрали запобіжний захід підозрюваному у вбивстві колишнього спікера парламенту та депутата Андрія Парубія — Михайлу Сцельнікову. Суд відправив його під варту на 60 діб без права внесення застави.
Під час засідання Сцельніков зізнався у вбивстві політика та наголосив, що РФ його не шантажувала, а вбивство Парубія — його «особиста помста українській владі». Він також заявив, що хоче, аби його обміняли та він поїхав у РФ «шукати тіло свого сина» — українського військового, який зник безвісти на Бахмутському напрямку.
Раніше у поліції повідомили, підозрюваний — 52-річний львів’янин, який «мав певні обставини, за яких вчинив це вбивство та не мав постійного місця роботи». Правоохоронці перевіряють наявність російського сліду у цій справі.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо» з зали суду.
У Галицькому районному суді Львова обирають запобіжний захід Михайлу Сцельнікову — підозрюваному у вбивстві Андрія Парубія. Під час засідання чоловік зізнався у вбивстві та наголосив, що РФ його не шантажувала, і це його особиста помста українській владі.
Михайло Сцельніков
«Я хочу, щоб мене швидше засудили, обміняли на військовополонених і я поїхав до Росії шукати тіло свого сина», — заявив він у залі суду.
Прокурор Микола Мерет інформацію про зниклого безвісти сина Михайла Сцельнікова журналістці «Слідство.Інфо» також підтвердив та зазначив, що за словами самого підозрюваного «нібито не один син, але це зараз зʼясовується слідством». Він додав, що наразі суд дав слідству ще два місяці для того, аби зібрати докази, причетності Сцельнікова до вбивства Андрія Парубія, «бо він буде під вартою перебувати 60 діб. І за цей час ми будемо перевіряти інші відомості про підозрюваного, і нову інформація, яка надходить. Також будуть перевіряти за ним кримінальну справу».
За словами прокурора, слідство зараз зʼясовує мотиви Михайла Сцельнікова, про які стане відомо найближчим часом.
Крім того, після засідання очільник Львівської обласної прокуратури Микола Мерет повідомив, що справу перекваліфікують. За його словами, попередня кваліфікація, яка на сьогоднішній день інкримінована, це умисне вбивство, однак правоохоронці хочуть її змінити на статтю 112 — посягання на життя державного чи громадського діяча.
«Ми найближчим часом це зробимо, бо є для цього підстави», — каже Микола Мерет.
Стаття 112 передбачає позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна або без неї.
Пізніше, Офіс Генерального прокурора повідомив, що дії підозрюваного таки перекваліфікували.
«З урахуванням зібраних доказів правову кваліфікацію кримінального правопорушення змінено на частину 1 стмтті 263 (незаконне поводження зі зброєю) та статтю 112 (посягання на життя народного депутата України, вчинене у зв’язку з його державною чи громадською діяльністю) КК України. З огляду на це, прокуратура Львівської області подальше проведення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні доручила здійснювати Слідчому відділу УСБУ у Львівській області, за підслідністю», — йдеться у повідомленні.
Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне ув’язнення.
«За логікою його слів, він мав би вийти і здатися, щоб потрапити в полон… Але, як ми знаємо, це майстерність правоохоронних органів, що його знайшли», — додав Микола Мерет. Він також спростував версію про нібито шантаж спецслужбами РФ підозрюваного Михайла Сцельнікова.
Адвокат підозрюваного Віктор Пономаренко від коментарів журналістам утримався, однак розповів, що його призначили Михайлу Сцельнікову через центр безоплатної допомоги.
У поліції кажуть, що, найімовірніше, причетних до вбивства більше, адже воно було «ретельно сплановане».
«Цей злочин не був спонтанним — це перше. Він ретельно готувався. Ми вважаємо, що це був не один місяць. Підготовка і підходу, і відходу злочинця готувалася заздалегідь. Тому ми вважаємо, що є якась інформація щодо осіб, які інструктували вказану особу і намагалися сприяти скоєнню цього вбивства», — сказав журналістам напередодні суду Андрій Нєбитов.
Наразі правоохоронці розглядають різні мотиви, зокрема і замовлення з РФ.
«На сьогодні ми вивчаємо всі мотиви, ми не прибираємо жодної з версій. Ми продовжуємо працювати по всіх напрямках. Слідчо-оперативні групи працюють за окремими версіями. Але сьогодні ми можемо сказати, що особа мала намір на вбивство. Ми не виключаємо, що це був російський слід, що це замовлення з боку Російської Федерації», — розповів заступник голови Національної поліції.
Крім того, одразу після вбивства Андрія Парубія у ЗМІ зʼявилася інформація, що за пів року до загибелі Андрій Парубій нібито звертався з проханням надати йому державну охорону, однак отримав відмову.
А 31 серпня в Управлінні державної охорони України (УДО) офіційно відреагували на це повідомлення і зазначили, що державна охорона забезпечується лише визначеному колу посадовців в певним період, а у разі припинення повноважень, відповідно до чинного законодавства, особа має право на охорону ще протягом одного року — за винятком випадків, коли є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили.
Натомість заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Андрій Нєбитов офіційно заявив, Андрій Парубій не звертався до поліції чи Служби безпеки України про надання охорони.
Андрій Парубій — учасник Революції Гідності, політик, народний депутат кількох скликань, колишній секретар РНБО, спікер Верховної Ради з 2016 по 2019 рік. Його застрелили у Львові вдень 30 серпня. На місці вбивства знайшли вісім гільз. Прощання з ним відбулося у Львові 2 вересні, далі його мають поховати на Личаківському кладовищі.
За день до цього, 1 вересня, на Майдані Незалежності у столиці кияни влаштували вечір спогадів про Андрія Парубія.
Читайте також: Син підозрюваного у вбивстві Парубія воював у 93-й бригаді й загинув у Бахмуті, — пресофіцерка
