Уже понад 600 людей отримали підозри за передачу росіянам інформації про ЗСУ

В Офісі Генерального прокурора журналістам «Слідства.Інфо» розповіли, що від початку широкомасштабного вторгнення 606 завербованих виконавців отримали підозри за статтею про несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ. Крім того, 34 підозри вручили і російським кураторам, дві з них — цьогоріч.

Про це повідомляє «Слідство.Інфо» з покликанням на статистичні дані  від Офісу Генпрокурора.

За даними ОГП, до 2022 року підозри за статтею 114-2 Кримінального кодексу України «Несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та зброю» отримали 10 завербованих виконавців і четверо вербувальників-громадян РФ. Останнім інкримінують шпигунство (стаття 114 КК) та диверсії (стаття 113 КК). 

«Масштабного характеру справи набули після 24 лютого 2022 року. Активне вербування через месенджери (переважно Telegram) системно фіксується з 2022 року. Пік реєстрації нових підозр припав на 2024 рік», — кажуть у Офісі Генпрокурора.

Що стосується підозр громадянам РФ, які причетні до вербувань українців, то до 2022 року їх було 4. Вже після початку повномасштабної війни й донині у шпигунстві та диверсіях запідозрили 34 громадян РФ:

• у 2022 році підозри отримали 5 росіян,
• у 2023-му — 8,
• у 2024-му — 12,
• у 2025-му — 7,
• за 5 місяців 2026-го — двоє.

Загалом з 24 лютого 2022 року за злочини проти основ національної безпеки та злочини терористичної спрямованості підозри дали 1490 громадянам РФ. 

«Це складає 6,6% від загальної кількості осіб, яким повідомлено про підозру за відповідними статтями Кримінального кодексу України у цей період», — уточнюють у Офісі Генпрокурора.

У 441 кримінальному провадженні фігурують представники ФСБ Росії: 274 справи вже направили до суду, у 138 випадках — є вироки, а 24 провадження зупинили — підозрюваних оголосили у міжнародний розшук. 

Правосуддя щодо ФСБівців відбувається заочно, адже обвинувачені перебувають у Росії. Начальник управління Офісу Генпрокурора Іван Кісілевич пояснює «Слідству.Інфо», що заочні судові процеси передусім мають історичне значення.

«Це констатація їхньої винуватості, а також сигнал міжнародним партнерам. Крім того, це можливість конфіскувати певні активи як в Україні, так і за її межами. У певних випадках ідеться навіть про безстрокове переслідування осіб за вироком суду. Тобто якщо ця особа опиниться за межами окупованих територій або Росії, ми можемо через міжнародні доручення, екстрадицію, сили і засоби Інтерполу вимагати арешт такої особи і її видачу Україні. Не може бути такого, щоб правосуддя не відбувалося», — каже Іван Кісілевич.

Крім того, додають у ОГП, заочне правосуддя щодо ФСБівців має і превентивний вплив, а також важливе для українців, які постраждали від їхніх дій: «Заочний вирок визнає шкоду, дає потерпілим юридичний статус, у тому числі і для відстоювання своїх прав у міжнародних юрисдикціях, відновлює відчуття справедливості». 

У новому документальному фільмі «Балерини ФСБ» журналісти «Слідства.Інфо» дослідили, як російські спецслужби вербують українок для вчинення диверсій, підпалів, коригування вогню та навіть убивств. Щоб зрозуміти, як працює вербування зсередини, журналісти провели власний експеримент. Під виглядом молодої дівчини журналіст вийшов на зв’язок із вербувальником та листувався з ним впродовж місяця. Куратор пропонував знайти українського військового та вбити його отруйними випарами за 5 тисяч доларів США. 

Крім того, «Слідство.Інфо» записало інтерв’ю з двома українками, які погодилися на співпрацю з РФ та відбувають покарання у в’язницях. Йдеться про 23-річну Настю Ясагашвілі, яка співпрацювала з росіянами на окупованій частині Запорізької області та отримала 15 років ув’язнення, а також — 52-річну Вікторію Хвиль, яка має довічний вирок.