Звіт про оцінку нафтобаз, на основі якого ПриватБанк іще за попередніх власників у 2016 році прийняв у заставу 120 баз, зробила компанія «Бейкер Тіллі Україна ЕК». На той момент вона була пов’язана з українським представництвом відомої міжнародної мережі компаній Baker Tilly International. Нафтобази тоді оцінили у 8,7 мільярда гривень. На цю суму банк списав власникам баз їхні борги за кредитами. Після націоналізації банку виявилося, що власники баз пов’язані з колишніми акціонерами ПриватБанку, а їхня ринкова вартість — у 15 разів менша.
Про це йдеться у розслідуванні «Слідства.Інфо» «Приватна математика».
Звіт, про який іде мова, компанія «Бейкер Тіллі Україна ЕК» зробила навесні 2016-го на замовлення ПриватБанку. Як генеральний директор і єдиний оцінювач у ньому фігурує Олександр Полянський.
Останній покладався у своїй оцінці на дані, які йому у 2015-му році надав ПриватБанк. Він рахував не ринкову вартість баз, а так звану «оціночну».
Як розповів «Слідству.Інфо» президент Всеукраїнської асоціації фахівців оцінки Степан Максимов, при визначенні вартості заснавного майна має обраховуватись лише ринкова вартість — і ніяка інша. Оціночна вартість, на його думку, не має жодного практичного значення.
«Він (спосіб оцінки — Ред.) нічим не обґрунтовується. Оцінювачі в таких випадках посилаються на алгоритм, заданий замовником, — сказав він «Слідству.Інфо». — А ви ж самі розумієте, що замовник із якихось причин може задати алгоритм «ринкову вартість помножити на два» чи «ринкову вартість поділити на два» — от вам і оціночна вартість. Їй гріш ціна, її ніде не можна застосувати».
На думку фінансового аналітика Євгена Дубогриза, оборудки із заставами — це «стандартний трюк багатьох банків».
«У цьому випадку, скоріш за все, оцінювачі щось свідомо чи несвідомо наплутали. От і все. Є дуже багато методів оцінки, які допомагають і завищувати, й занижувати оціночну вартість. Тобто багато залежить від оцінювача, його політик та зв’язків з банком», — зауважує він.
«Слідство.Інфо» намагалося зв’язатися з Олександром Полянським, щоб розпитати його про оцінку ним нафтобаз для ПриватБанку. Утім, на момент публікації матеріалу відповідей ми не отримали.
Гендиректор Baker Tilly в Україні Олександр Почкун нині від Полянського та очолюваної ним компанії відхрещується. «Рішенням зборів учасників ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» … було вирішено, зокрема, відкликати згоду на використання фірмового найменування Бейкер Тіллі в найменуванні ТОВ «Бейкер Тіллі Україна ЕК» — ідеться в листі за підписом Почкуна, який «Слідство.Інфо» отримало у відповідь на запит. Підставою відкликати брендове ім’я Baker Tilly начебто стало «виявлення в квітні 2016 року незаконних дій ТОВ «Бейкер Тіллі Україна ЕК» по використанню фірмового найменування». Компанія навіть випустила публічне повідомлення про це – 24 квітня 2017 року. Тепер фірма Полянського називається «Констракшн Енд Проперті Менеджмент Компані».
Зауважимо, що станом на початок жовтня поточного року ПриватБанку вдалося продати 32 нафтобази, які вони отримали в заставу у 2016 році, за понад 138 мільйонів гривень. Одна з найуспішніших угод — продаж бази в Коростені на Житомирщині. Торік за неї заплатили майже 22 мільйони гривень. Хоча Полянський оцінив базу в майже 99 мільйонів гривень.
Як раніше розповідало «Слідство.Інфо» з посиланням на звіт детективного агентства Kroll, який журналісти отримали у розпорядження, часто у своїй діяльності до націоналізації у 2016 році ПриватБанк вдавався до кредитування пов’язаних осіб. Частка таких кредитів — де гроші отримували люди, що мають із бенефіціарами банку спільний бізнес — у банку сягала 97%, при нормі в 25%. Ігор Коломойський на це запевняв, що всі ці кредити підтверджено заставами: мовляв, у разі чого банк реалізує закладене майно й отримає ще більшу вигоду, ніж дав позичальнику грошей. На ділі ж реальна вартість цього майна виявлялась у рази меншою за оціночну.
За оцінками представників ПриватБанку, загалом через фінансові махінації колишні основні акціонери установи завдали державі збитків на 10 мільярдів доларів.
Більше про справу ПриватБанку та дані зі звіту Kroll дізнайтесь, подивившись фільм «Зірвати банк» та прочитавши статтю «”Справа ПриватБанку”: виведені мільярди й активи по всьому світу».
