Уродженця Криму Олександра Качкуркіна видворили з Казахстану через два адміністративні правопорушення, а згодом арештували в Росії за донат на ЗСУ. За словами матері чоловіка Світлани, проступки міг штучно підлаштувати працівник міграційної служби на імʼя Якубжан.
Про це йдеться у матеріалі «Слідства.Інфо» «Кримчанину загрожує довічне увʼязнення в Росії за донат на ЗСУ. Україна не може підтвердити його громадянство, щоб запустити механізм повернення».
Олександр Качкуркін народився в українському Криму. Хлопцю було 14 років, коли Росія окупувала півострів та видала йому російський паспорт.
За словами матері Олександра Світлани, з якою поспілкувалася журналістка «Слідства.Інфо», після початку повномасштабної війни в Україні родина Качкуркіних переїхала до Казахстану. Приблизно у цей період її син зробив великий донат на ЗСУ.
Жінка розповіла, що через кілька років після переїзду родину почали часто викликати на перевірки до міграційної служби. Там Олександр познайомився з одним із співробітників на ім’я Якубжан.
«Він (Якубжан, — ред.) написав Саші: “Ти ж ІТ-вець, допоможи з ноутбуком начальника”. Ну Саша і допоміг. Після цього вони пішли до його (працівника міграційної служби, — ред.) машини і перейшли дорогу у невстановленому місці», — розповіла Світлана.
За словами жінки, тоді на Олександра склали перший адмінпротокол за частиною 1 статті 615 Кодексу Республіки Казахстан «Про адміністративні правопорушення» (невиконання пішоходами та іншими учасниками дорожнього руху вимог правил забезпечення безпеки дорожнього руху).
Згодом, за словами Світлани, Якубжан захотів нібито віддячити Олександру за допомогу з ноутбуком начальника і запросив його на обід.
«Я питаю: “А куди ви підете обідати?”. Саша каже: “Я навіть не знаю, куди він повезе”. Через якийсь час він мені дзвонить з міграційної служби. Його затримали за адміністративне правопорушення. Виявляється, вони сиділи у кальянній. А у кальянній не можна курити кальян. На вулиці можна, а в кальянній — ні. Такі у них закони», — розповіла Світлана.
Вона додала, що її син взагалі не курить. За словами Світлани, кальян того дня курив працівник міграційної служби Якубжан, однак адмінпротокол за частиною 1 статті 441 Кодексу Республіки Казахстан «Про адміністративні правопорушення» склали на Олександра.
«Це було друге адміністративне правопорушення. А оскільки Саша іноземець, за два адміністративних правопорушення — суд», — розповіла Світлана.
Згідно з Кодексом Республіки Казахстан «Про адміністративні правопорушення» за обидва адмінпорушення передбачена відповідальність у вигляді штрафу — у розмірі 2 та 15 місячних розрахункових показників відповідно.
Однак Бостандикський районний суд міста Алмати 29 січня 2026 року ухвалив рішення видворити Олександра Качкуркіна за межі Республіки Казахстан.
Згідно з рішенням суду, копія якого є у розпорядженні «Слідства.Інфо», Олександр Качкуркін мав виїхати з країни протягом трьох днів. Водночас, за словами матері чоловіка, після суду її син вже не повернувся додому.
Жінка розповіла: ще на території Казахстану Олександра зустріли співробітники ФСБ РФ. Вже у Москві його заарештували за донат на ЗСУ (стаття 275 УК РФ — державна зрада).
Зараз Олександр Качкуркін перебуває у СІЗО «Лефортово». Йому загрожує позбавлення волі на строк від 12 до 20 років або довічне ув’язнення.
Доктор політичних наук та експерт Центру громадянських свобод Михайло Савва розповів журналістам «Слідства.Інфо», що Казахстан та Росія сфальсифікували справу, щоб засудити Качкуркіна.
«Казахстан взяв участь у фальсифікації кримінальної справи проти громадянина РФ. Раніше Казахстан міг видати людину, але коли для цього були підстави. В даному випадку вони віддали людину, хоча для цього не було жодних підстав», — наголосив Михайло Савва.
За словами експерта, іноземця можна видворити з Казахстану за умови, що він є загрозою для державної безпеки.
«Це абсолютно незаконно, і з точки зору законодавства Казахстану теж. Тому що він (Олександр Качкуркін, — ред.) не був загрозою для безпеки», — додав Савва.
Він також наголосив, що «жодна угода між державами не дає права фактично порушувати законодавство», тому у цьому випадку йдеться про «таємні, непублічні та незаконні домовленості».
Журналісти «Слідства.Інфо» відправили запит на коментар до посольства України у Казахстані, однак поки не отримали відповіді.