Олександр Качкуркін народився в українському Криму. Хлопцю було 14 років, коли Росія окупувала півострів та автоматично визнала його своїм громадянином. Після початку повномасштабної війни в Україні Олександр переїхав до Казахстану, де працював у IT-сфері та донатив на ЗСУ.
Через два адміністративних правопорушення суд в Алмати видворив чоловіка у Росію. За словами матері Олександра Світлани, з якою поспілкувалися журналісти «Слідства.Інфо», ще на території Казахстану її сина затримали співробітники ФСБ.
Олександра Качкуркіна увʼязнили у Москві за державну зраду. Йому загрожує довічне увʼязнення.
МЗС України у відповідь на запит «Слідства.Інфо» заявило, що не має підтвердження українського громадянства Качкуркіна. Це унеможливлює його повернення з російського увʼязнення на Батьківщину.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо».
Після вторгнення в Україну у 2014 році Росія почала активно навʼязувати своє громадянство людям з тимчасово окупованих територій. Першими, хто зазнав наслідків цієї політики, стали мешканці Криму.
Росія автоматично визнала усіх громадян України та осіб без громадянства, які постійно проживали на території півострова станом на 18 березня 2014 року, своїми громадянами.
За інформацією Медійної ініціативи за права людини, через перешкоди, які створювала окупаційна влада, лише 3 247 жителів Криму змогли офіційно подати заяву про відмову від громадянства РФ.
Серед мешканців півострова, які у 2014 році примусово отримали російський паспорт, був Олександр Качкуркін. Незадовго до окупації Криму йому виповнилося 14 років.
«У Росії, згідно з їхніми законами, перший паспорт видають у 14 років, а в Україні раніше видавали у 16. І на той момент у нас вже не було можливості отримати український паспорт у 16 років», — розповіла журналістам «Слідства.Інфо» матір Олександра Світлана.
За словами жінки, після початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України у 2022 році Олександр знайшов роботу в IT-сфері у Казахстані. Спочатку він переїхав сам, а згодом — перевіз і родину.
У тому ж 2022 році чоловік зробив великий донат на підтримку української армії. Світлана додала: «Він справді всією душею переживав за Україну».
«Казахстан взяв участь у фальсифікації кримінальної справи»
У Казахстані родина Качкуркіних прожила більше трьох років. Олександр працював у сфері інформаційних технологій, зокрема DevOps-інженером, старшим SRE-інженером та керівником команди SRE-інженерів. Крім цього, чоловік співпрацював із компанією OpenAI.
За словами Світлани, через кілька років після переїзду сімʼю почали часто викликати на перевірки до міграційної служби. Там Олександр познайомився з одним із співробітників на ім’я Якубжан.
«Він (Якубжан, — ред.) написав Саші: “Ти ж ІТ-вець, допоможи з ноутбуком начальника”. Ну Саша і допоміг. Після цього вони пішли до його (працівника міграційної служби, — ред.) машини і перейшли дорогу у невстановленому місці», — розповіла Світлана.
За словами жінки, тоді на Олександра склали перший адмінпротокол за частиною 1 статті 615 Кодексу Республіки Казахстан «Про адміністративні правопорушення» (невиконання пішоходами та іншими учасниками дорожнього руху вимог правил забезпечення безпеки дорожнього руху).
«Саша подумав, що це просто такий жарт: щось там зафіксували і все. Ми не надали цьому значення», — розповіла Світлана.
Згодом, за словами Світлани, Якубжан захотів нібито віддячити Олександру за допомогу з ноутбуком начальника і запросив його на обід.
«Я питаю: “А куди ви підете обідати?”. Саша каже: “Я навіть не знаю, куди він повезе”. Через якийсь час він мені дзвонить з міграційної служби. Його затримали за адміністративне правопорушення. Виявляється, вони сиділи у кальянній. А у кальянній не можна курити кальян. На вулиці можна, а в кальянній — ні. Такі у них закони», — розповіла Світлана.
Вона додала, що її син взагалі не курить. За словами Світлани, кальян того дня курив працівник міграційної служби Якубжан, однак адмінпротокол за частиною 1 статті 441 Кодексу Республіки Казахстан «Про адміністративні правопорушення» склали на Олександра.
«Це було друге адміністративне правопорушення. А оскільки Саша іноземець, за два адміністративних правопорушення — суд», — розповіла Світлана.
Згідно з Кодексом Республіки Казахстан «Про адміністративні правопорушення» за обидва адмінпорушення передбачена відповідальність у вигляді штрафу — у розмірі 2 та 15 місячних розрахункових показників відповідно.
Однак Бостандикський районний суд міста Алмати 29 січня 2026 року ухвалив рішення видворити Олександра Качкуркіна за межі Республіки Казахстан.
Згідно з рішенням суду, копія якого є у розпорядженні «Слідства.Інфо», Олександр Качкуркін мав виїхати з країни протягом трьох днів. Водночас, за словами матері чоловіка, після суду її син вже не повернувся додому.
«У суді мені сказали, що з суду він вийшов разом з міграційниками. Він поїхав в одній футболці. На ньому була тонка куртка взимку. Близько 10 вечора він мені зателефонував з незнайомого номера. Потім, як з’ясували, оскільки він летів із ФСБівцями, це був номер ФСБівця», — розповіла Світлана.
Жінка додала, що начальник міграційної служби стверджує: Олександр поїхав додому з власної ініціативи.
Пізніше Світлана дізналась, що ФСБівці зустріли її сина ще на території Казахстану і полетіли разом із ним до Москви.
«Ми знайшли знайомого у Москві. Він поїхав зустрічати Сашу і весь час був зі мною на зв’язку. Він мені сказав, що сина вивели під руки (з літака, — ред.) люди в масках, і навіть не дали підійти», — розповіла Світлана.
Доктор політичних наук та експерт Центру громадянських свобод Михайло Савва розповів журналістам «Слідства.Інфо», що Казахстан та Росія сфальсифікували справу, щоб засудити Олександра Качкуркіна.
«Казахстан взяв участь у фальсифікації кримінальної справи проти громадянина РФ. Раніше Казахстан міг видати людину, але коли для цього були підстави. В даному випадку вони віддали людину, хоча для цього не було жодних підстав», — наголосив Михайло Савва.
За словами експерта, іноземця можна видворити з Казахстану за умови, що він є загрозою для державної безпеки.
«Це абсолютно незаконно, і з точки зору законодавства Казахстану теж. Тому що він (Олександр Качкуркін, — ред.) не був загрозою для безпеки», — додав Савва.
Він також наголосив, що «жодна угода між державами не дає права фактично порушувати законодавство», тому у цьому випадку йдеться про «таємні, непублічні та незаконні домовленості».
Журналісти «Слідства.Інфо» відправили запит на коментар до посольства України у Казахстані, однак поки не отримали відповіді.
«Все через компʼютерну гру»
Матір Олександра Світлана вважає, що співробітники російських спецслужб почали відслідковувати її сина з 2024 року через донос російського військового.
«На нього написали донос. І все через комп’ютерну гру», — розповіла жінка.
За її словами, з чоловіком, який воював на боці Росії проти України, у Олександра був конфлікт.
«Саша робив модифікації для якоїсь гри, які виявилися популярними. А той чоловік мав свій сервер. І Саша не дозволяв, щоб його “моди” використовувалися на сервері цієї людини», — повідомила Світлана.
«Якщо буде команда вибити зізнання у будь-яку ціну — тоді можливо все, що завгодно»
31 січня 2026 року Міщанський районний суд Москви обрав Олександру Качкуркіну запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за надання фінансової допомоги іноземній державі та її представникам у діяльності, спрямованій проти безпеки Російської Федерації (стаття 275 УК РФ — державна зрада).
Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від 12 до 20 років або довічне ув’язнення.
«Його відправили в “Лефортово”. Не просто в СІЗО, а у “Лефортово”. Спочатку його затримали на 2 місяці. Наприкінці квітня відбувся ще один суд, і термін затримання продовжили ще на 2 місяці», — розповіла матір Олександра Світлана.
СІЗО «Лефортово» — це слідчий ізолятор у Москві, що фактично підпорядковується ФСБ РФ. Він призначений для утримання осіб, підозрюваних або обвинувачених у скоєнні тяжких та особливо тяжких злочинів. «Лефортово» вважається одним з найбільш закритих слідчих ізоляторів.
«У таких ізоляторах дуже жорсткий режим. Як правило, там навіть не дозволяють побачення з родичами. Адвокати туди заходять, звичайно ж, але з них беруть підписку про нерозголошення», — розповів експерт Центру громадянських свобод Михайло Савва.
Він додав: «Але режим там уставний — нема свавілля персоналу. І якщо немає команди на тортури, то людей не чіпають. Але якщо буде команда вибити зізнання у будь-яку ціну — тоді можливо все, що завгодно».
За словами Михайла Савви, «після “Лефортово” люди отримують величезні терміни».
«Оскільки ти з Криму, ти не маєш жодного права на українське громадянство»
Олександр Качкуркін народився в українському Криму у 2000 році. Це підтверджує копія свідоцтва про народження чоловіка, яка є у розпорядженні «Слідства.Інфо».
Журналісти «Слідства.Інфо» надіслали запит до Міністерства закордонних справ України, аби дізнатися, чи визнає Україна Олександра Качкуркіна своїм громадянином та чи бачить МЗС можливі шляхи його повернення на Батьківщину.
У відповіді йдеться, що до департаменту консульської служби МЗС наразі не надходило підтвердження наявності в Олександра Качкуркіна громадянства України.
«Свідоцтво про народження не зазначено у статті 5 Закону України “Про громадянство України” серед документів, що підтверджують громадянство України, а підстави набуття громадянства України визначено статтею 6 зазначеного Закону», — повідомили у МЗС.
Водночас у статті 6 закону «Про громадянство України» йдеться, що громадянство України набувається, зокрема, за народженням, територіальним походженням та фактом поновлення у громадянстві.
У квітні 2014 року виконувач обов’язків Президента України Олександр Турчинов підписав закон «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», згідно з яким «примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України».
Цей закон також встановлює, що будь-які документи, видані окупаційними органами, є недійсними і не створюють жодних правових наслідків.
За словами доктора політичних наук та експерта Центру громадянських свобод Михайла Савви, факт громадянства України доводиться на підставі Єдиного державного демографічного реєстру.
«Він (демографічний реєстр, — ред.) почав запроваджуватися з 2007 року. Запрацював він значно пізніше. І сталося так, що про цю людину (Олександра Качкуркіна, — ред.) у реєстрі жодної інформації немає. Тому що коли настав час його реєструвати там як громадянина, він був в окупованому Криму. Доступу до його особистої інформації в України не було. Тому вони (МЗС, — ред.) не підтвердили його українське громадянство», — розповів Михайло Савва.
За словами експерта, зараз Олександр Качкуркін не є громадянином України: «Він є людиною, яка має право на громадянство».
У відповідь на запит «Слідства.Інфо» у МЗС також зазначили, що Олександр Качкуркін жодного разу не звертався до посольства України в Казахстані, в тому числі щодо оформлення українських паспортних документів.
Водночас матір Олександра Світлана стверджує, що її син у 2022 році дзвонив до посольства України у Казахстані, щоб дізнатися, що потрібно зробити, аби отримати українські документи.
«Там (у посольстві України в Казахстані, — ред.) жінка грубо відповіла. Вона сказала, що оскільки ти з Криму, ти не маєш жодного права на українське громадянство. І взагалі ти зрадник. Ось так було сказано», — розповіла Світлана.
Експерт Центру громадянських свобод Савва пояснив: «Я думаю, що це звернення ніяк не було зафіксовано. Він не звертався з документами. Він не отримував підтверджень того, що він звертався».
У МЗС «Слідству.Інфо» також повідомили, що Олександра Качкуркіна видворили з Казахстану на підставі рішення суду цієї держави як громадянина Російської Федерації, а під час війни чоловік їздив до Росії. Йдеться про конференцію DevOpsConf 2024, на яку Качкуркін приїжджав до Москви.
Водночас у міністерстві зазначили, що «розірвання дипломатичних відносин з Росією та припинення функціонування закордонних дипломатичних установ у РФ наразі унеможливлює використання консульських механізмів для захисту прав громадян України на території держави-агресора».
За словами Михайла Савви, процес визнання українського громадянства Олександра Качкуркіна може бути дуже складним: «Тут є певна процедура, яку потрібно проходити. І вона дуже складна, тому що законодавство України до закінчення воєнного стану та ще рік після нього забороняє навіть приймати документи на розгляд питання про громадянство України від громадян РФ».
Експерт додав, що статус громадянина України може дати Олександру шанс на повернення на Батьківщину через механізми взаємного повернення осіб.
За даними голови Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендера Барієва, станом на 30 квітня 2026 року з моменту окупації Криму з російських місць несвободи Україні вдалося повернути лише 12 цивільних кримських політичних в’язнів, з них 4 — після початку повномасштабної війни.
