Кілька місяців тому на піщаному кар’єрі у Матвіївському лісі поблизу Миколаєва пролунали постріли. Громадські активісти спробували перешкодити незаконному видобутку піску. Нелегальні копачі боронили свій бізнес. Та після стрілянини, бійок, зламаних носів та ребр вони накивали п’ятами.
На піску можна заробляти непогані гроші, тому підпільних кар’єрів навколо Миколаєва десятки. Пісок серед білого дня крадуть навіть у самому місті – наприклад, у найбільшому спальному мікрорайоні «Намив». Наслідки –місячний пейзаж і реальна загроза безпеці тисяч людей. Будинки, що стоять на намитому піску, можуть провалитися. – Сюда приезжают с мусором грузовые машины, отсюда уезжают с песком, – розповідають місцеві мешканці.
Відомий миколаївський еколог Олег Деркач переконує, що незаконні кар`єри – серйозна загроза. – Розкопуються великі за площею земельні ділянки. Тим самим наноситься велика шкода сільськогосподарським угіддям, лісовим землям, зокрема зеленим насадженням, землям природоохоронного, рекреаційного призначення. І збитки нараховують мільйони гривень, – каже заслужений природо охоронець України і голова регіональної Чорноморської мережі громадських організацій.
Учасники тіньового бізнесу розповіли нам, що раніше піщані кар’єри «кришував» кримінальний авторитет Гурген Оронюк на прізвисько «Гурік». Він же – колишній президент МФК «Миколаїв». ЗМІ пов’язували його з екс-головою Миколаївської обласної ради Ігорем Дятловим. У березні Оронюк загинув у туалеті від пострілу з пістолета. За офіційною версією, це було самогубство. Та при новій владі пісок риють не менш активно. Відбувся банальний перерозподіл «чорних» прибутків, натякнули «Слідству».
Віталій Шевченко, директор та співвласник ТОВ «Микитівський гранітний кар’єр», яке працює в цьому бізнесі законно, не приховує свого обурення. – Сегодня эти копанки работают без лицензии без оплаты налога на недры по-чёрному. И крышуются сегодня нашей властью николаевской, – каже бізнесмен.
Журналісти побували у Коларово, де вже багато років поспіль відкрито розробляють нелегальний кар’єр. Хоча там одночасно працювало кілька бульдозерів, які завантажували пісок на машини, робітники, яких ми зустріли, вдали, ніби не знають, що тут відбувається.
Цей незаконний кар’єр – один з найбільших поблизу Миколаєва. За неофіційними даними, щомісяця він видає «на гора» 20 тисяч тон піску. Якщо помножити на середню ціну піску – 80-100 грн за тонну – виходить близько 24 мільйони гривень на рік. Робота кипить.
Утім, директор фірми, яка розробляє кар’єр, зробив круглі очі. Каже: пісок вони вимушені добувати, щоб не сталось лиха. А винні, за його словами, «попередники». – Карьер здесь не разрабатывается… Передо мной были люди, разрыли здесь накопали, наделали, бросили. Обратился ко мне этот человек. Ну что делать… Уже зарывать нечем, потому что его разрыли, – стверджує директор і співвласник ТОВ «Санта Мрія» Олексій Сафьолкін.
Але господарю кар’єра важко повірити. Цей незаконний котлован розширюється вже не перший рік, однак правоохоронці та можновладці його чомусь вперто не помічають. Хоча грізні обіцянки навести нарешті лад лунають регулярно. До недавнього часу незаконні кар’єри кілька разів обіцяв закрити голова Миколаївської обласної ради Ігор Дятлов. Тепер присягаються прикрити цей тіньовий бізнес нові можновладці.
– Даны распоряжения на отработку всех незаконних карьеров в Николаеве и Николаевской области. Они уже выявлены и, соответственно, будут приняты меры, – пообіцяв голова Миколївської обласної державної адміністрації Вадим Меріков.
За даними УБЕЗ, за два роки за фактом незаконного видобутку корисних копалин з 46 порушених карних справ до суду дійшли тільки 3. А поки нелегали спокійно копають пісок, тиснуть чомусь на тих, хто намагається працювати законно.
– Постоянно вези кому-то бабки, постоянно кому-то отстегивай. Постоянно едут с любых структур и постоянно чего-то просят. Им не важно, нарушаем мы или нет – им надо бабки платить, – обурюється здирництвом можновладців та правоохоронців директор ТОВ «Микитівський гранітний кар’єр» Віталій Шевченко, що працює легально.
Директор ПП «Лідія» Віктор Хіврич не з чуток знає закони, які панують у цьому бізнесі. Він витратив кілька років, щоб нарешті отримати офіційний дозвіл на геологічну розвідку піщаного кар’єру поблизу с.Баловне Новоодеського району Миколаївської області. Але наступний документ – спецдозвіл на розробку даного кар’єру – він не може отримати досі. Державна бюрократична машина буксує. Хоча незаконно працювати на цьому кар`єрі дозволяли.
– У нас пытались отжать бизнес. Люди, близкие к прошлой власти, вызвали меня и предложили, чтобы мы отдали карьер без всяких документов – при условиях пятьдесят на пятьдесят. Мы отказались. Потом у нас начались всякие проверки, – розповів Центру підприємець.
Віктор Хіврич сказав, що спочатку за справу взялися депутати обласної ради на чолі з Ігорем Дятловим. Далі завітало управління боротьби з економічними злочинами. – Приехали работники МВД без никаких документов и часть техники изъяли, часть техники повредили так, что ее невозможно восстановить, – пригадує керівник фірми.
На підприємця за однією і тією ж статтею завели одразу дві карні справи у двох прокуратурах. Через півтора року судових розглядів їх закрили за недоведеністю факту злочину. Перед людиною ніхто не вибачився. Утім, працівники миколаївського УБЕЗу не вважають, що вчинили щодо Хіврича неправильно. За їхніми словами, у всьому «винне» занадто ліберальне українське законодавство.
– Здесь тоже необходимы ключевые изменения в законодательство, потому что у нас нет инструмента. Те действия, которые мы совершаем, они малоэффективны, – каже Віталій Ніколенко, начальник відділу УБЕЗ, який займається незаконними піщаними кар’єрами.
Будь-які закиди, що саме УБЕЗ «кришує» нелегальний видобуток піску, озвучені копачами, правоохоронець відкидає.
– Я могу сказать это полная как бы ложь. Нужно это доказать. Потому что просто слова, – заявив міліціонер.
Чому ж нелегальні кар’єри працюють? Правоохоронці розводять руками – кажуть, їм бракує повноважень. Мабуть, громадськості лишається сподіватися тільки на себе. У Матвіївському лісі, який тепер охороняють активісти, вже чотири місяці пісок не копали.
ЯРОСЛАВ ЧЕПУРНИЙ, ОЛЕГ ОГАНОВ, Миколаївський Центр журналістських розслідувань