При зміні влади керівники завжди намагаються розставити на ключові місця своїх людей, яким можуть довіряти. Не стала винятком і нова команда Петра Порошенка. На жаль, намагаючись якнайшвидше зайняти крісла, новопризначенці готові діяти методами, які не дають Україні «Жити по-новому». У цьому «Слідство.Інфо» переконалося, коли один з таких чиновників прийшов запропонувати нам цікаву тему для розслідування.
Ми зустрілися з цією людиною двічі. Вже під час першої розмови ми почули речі, які, з одного боку, обурили нас, а з іншого – зробили цю історію ще цікавішою. Тому ми попросили про другу зустріч, щоб задокументувати сказане нашим гостем. Вона відбулася тут, неподалік від студії «Громадського». Наш співрозмовник заявив, що готовий всіляко сприяти тому, щоб запропонована ним тема вийшла в ефір.
– Які саме умови ви пропонуєте?
– Озвучте, какие они должны быть.
– Так суть в тому, що я ніколи не працював у такому режимі.
– В зависимости от того, что это будет. Как оно может попасть, куда оно может попасть. Если это будет коротенький сюжетик, который никто не увидит.
– Его в любом случае увидят, потому что он будет выходить на телевидении.
– Да, но у вас это специфическое. Во-первых, это ютуб канал.
– Не только, это «Первый национальный».
– Ну это тогда уже интереснее. Хорошо, а время сюжета?
– Ну, конкретно в нашем случае это будет где-то около восьми минут.
– Восемь минут – это до фига. По поводу компенсации усилий какой то ориентир дайте.
– Я не знаю, какой вам ориентир дать.
– Я сам нахожусь в зависимом положении, ничего не понимаю, ну, блин… 500 долларов.
Чоловік на відео, який пропонує журналісту 500 доларів – Олексій Валентинович Наумов. Його недавно призначили виконувачем обов’язків директора київського підприємства ВАТ “Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву”, що підпорядковується Міністерству ЖКХ Володимира Гройсмана. Наумов неодноразово наголошував на тому, що він може організувати нам зустріч з віце-прем’єром.
– Я буквально сегодня до конца дня попытаюсь встретиться с его помошником. Задам ему вопрос предметно. Опишу ситуацию, что он должен сказать, получу ответ и сразу передзвоню.
Ми вирішили зняти цей сюжет, але він вийшов не таким, яким хотів бачити його чиновник. Що змусило Наумова звернутися до нас? Причина проста – за контроль над науково-дослідним інститутом, куди його призначили директором, уже давно точиться справжня війна. Підприємству належать дві офісні багатоповерхівки в центрі Києва – якраз навпроти Центральної виборчої комісії. Майже всю корисну площу здають під офіси. Отриманий з цього прибуток мав би озолотити підприємство, однак воно чомусь завжди в боргах. Куди йдуть гроші, ймовірно, добре відомо керівнику. За словами новопризначеного очільника Інститут Олексія Наумова, він би й радий про це розповісти, але на робоче місце його не пускають.
– Седьмого августа 2014 года в связи с систематическим нарушением отстраненного директора Гордиенка Евгения Ивановича меня было назначено исполняющим обязанности. Я на предприятие фактически попасть не могу. Документы, которые должен был мне передать прошлый директор, а именно печать, уставные документы, бухгалтерия – ничего этого передано не было.
Новий директор надав нам документи, що підтверджують законність його перебування на посаді, а також показав папери, які свідчать про критичну ситуацію на підприємстві. Старий директор Інституту Євген Гордієнко наполягає, що насправді все не так.
– Произошло незаконное отстранение от должности с подделкой документов юридического отдела министерства. Сейчас все в судах, все в прокуратуре. Идет какая-то непонятная игра.
Щоб зрозуміти, що насправді відбувається в Інституті, ми вирішили з’їздити в їхню головну будівлю. У цьому нам пообіцяв посприяти новий директор Олексій Наумов. Не заперечував і старий директор Євген Гордієнко. Однак уже перед самим виїздом до нас несподівано зателефонував Наумов та попросив не заходити на підприємство. Буквально за мить на зв’язок вийшов ще й Гордієнко. Сказав, що записати коментар не вийде.
Така синхронність дій цих двох на перший погляд жорстких опонентів здалася нам досить дивною, тому ми завітали в приміщення самостійно. Поверх, на якому мали перебувати керівництво та адмінперсонал, виявився заблокований. Там узагалі не було ознак будь-якої діяльності.
Ситуацію мала прояснити зустріч з віце-прем’єром Володимиром Гройсманом. Однак вона зірвалася. Втрутилися надзвичайні обставини, пояснив нам Наумов, який обіцяв звести нам з урядовцем.
– Пресс-секретарь его посчитала, что комментарии по этой ситуации крайне неприемлемы, поскольку они дискредитируют министерство и органы власти в целом.
– А чому?
– Потому что такая ситуация есть и она длительное время не решается.
– Так це вони через те, що коаліцію зараз збирають?
– В том числе.
– Тобто основна причина в тому, що зараз не зручний час?
– Да да да, совершенно верно….
Нам усе ж таки вдалося отримати коментар міністра ЖКГ.
ВОЛОДИМИР ГРОЙСМАН, Віце-прем’єр-міністр України-Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства:
– Державний інститут ніхто не має права держати під собою – це перша позиція. Друга позиція – якщо є суперечки, їх потрібно вирішувати у суді. За вашим зверненням я сьогодні ж дам доручення дуже об’єктивно подивитись на це питання і проінформувати Ваш засіб масової інформації про ці рішення.
Ми прямо поцікавилися в міністра, як він ставиться до спроб свого ставленика купити сюжет на телебаченні.
– Я думаю, що якщо Вам хтось пропонував хабар за щось, ви маєте звернутись до правоохоронних органів, провести розслідування і кожен громадянин, в тому числі і я, має бути зацікавлений у тому, щоб кожна людина яка порушила закон несла відповідальність незалежно від того де вона працює і яку посаду обіймає.
Уже за декілька годин після нашого діалогу з віце-прем’єром почали відбуватися дивні речі. На нас звалився небачений парад щедрості від Міністерства ЖКГ. Хто нам тільки не дзвонив. Нам готові були надати абсолютно всі документи, надіслали лист та навіть обіцяли провести на підприємство, щоб ми впевнилися: проблеми як такої не існує.
– Володимир Борисович не до кінця зрозумів про яка там є ситуація.
– … Напевно, у вас є якась потреба це відзняти на камеру, якщо вам це потрібно, то я вас можу зв’язати з людиною, яка займається цим в Мінрегіоні.
– … Коли б ви хотіли потрапити?
– І вам би дав би інформацію можливо з цілком відповідними коментарями за потреби вашої.
– … Там ніяких проблем. Там вже все гаразд.
– Зараз я наберу Наумова. Запитаю, де він, щоб можна було вас завести…
Нам також надіслали лист про те, що підприємство вже почало працювати в штатному режимі. За словами помічника віце-прем’єра Анфілова, ситуація нормалізувалася ще два тижні тому. Це суперечило інформації від Наумова і тому, що ми бачили в Інституті на власні очі за день до цього.
Гріх було не скористатися щедрістю владних структур, тому ми поїхали на підприємство ще раз – цього разу в супроводі представника Міністерства, в.о. Директора, його заступника та охоронця. Те, що ми побачили там, нормальною назвати роботою було важко. Візит більше нагадував виставу. Ось, наприклад, бухгалтерка ламає весь сюжет.
– Доброго дня.
– Здраствуйте.
– Як останнім часом працювалось, були якійсь проблеми чи ні?
– Та нет, нормально.
– А хто у вас зараз на підприємстві директор?
– Гордієнко…
А ось як інший працівник підприємства реагує на новоспеченого директора.
– Добрый день.
– Добрый день.
– Можно ли вас отвлечь от разговора?
– Не отвлекайте, пожалуйста. Закройте дверь, пожалуйста.
Представники нової влади й самі періодично плуталися у своїх свідченнях. Райдужна картина розсипалася на очах.
РУСЛАН АНФІЛОВ, керівник відділу взаємодії з органами державної влади та інформаційно-аналітичної роботи при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства:
– Наскільки я знаю, в нього вже як два тижні є магнітна картка.
– Картка у вас є?
– Ну, насколько я понимаю, это теперь моя карточка.
Ще один цікавий момент. Тепер Наумов почав натякати, з замовленим ним сюжетом краще не поспішати, бо з колишнім керівництвом підприємства йдуть переговори.
– Мы можем попытаться взять недельную паузу, а может, и больше, чтобы у нас все эти переговоры закончились, чтобы нам все передали после этого.
– Так а с ким ви переговори ведете?
– З Гордиенко и компанией.
Представник міністерства знову озвучив іншу версію.
– Нє. Та не може буть. По перше ніяких перемовин з колишніми керівниками не йде, виключно тих, які є в судовій площі.
За порадою віце-прем’єр-міністра Володимира Гройсмана цим сюжетом ми звертаємося до правоохоронних органів із заявою про злочин. Але після дій його ставленика виникає чимало запитань до самого урядовця. Кажуть, у коаліції Гройсману пообіцяли не останню посаду.
І ще одне. Ми не брали гроші за нашу роботу і вирішили публічно продемонструвати цей випадок. Щоб країна зажила по-новому, чиновники повинні перестати сприймати журналістів як інструмент для лобіювання своїх інтересів. Інакше це їм дуже дорого коштуватиме.
ОЛЕКСАНДР ГУМЕНЮК, Слідство.Інфо