Швейцарія, окрім годинників, засніжених гір і шоколаду, мабуть, відома найбільше своїм банківським сектором. Саме швейцарські банкіри у суспільній думці є найкращими хранителями секретів та статків, які приховують сейфи. І серед швейцарських банків одним із найбільших є Credit Suisse, який за свою 166-річну історію став одною із найважливіших фінансових установ у світі.
Цей банківський гігант — другий за величиною банк у Швейцарії. Нове розслідування, проведене німецькою газетою Süddeutsche Zeitung та OCCRP, показує, що цей блискучий успіх має свою темну сторону.
По всьому світу найближчими днями з’являтимуться журналістські розслідування, пов’язані з витоком даних саме із цього банку. Разом з колегами з OCCRP, New York Times, The Guardian та інших — «Слідство.Інфо» також долучилося до тривалого аналізу цих даних. У витоку знайшлись рахунки відомих та заможних українців — зокрема, олігархи Ігор Коломойський та Рінат Ахметов, бізнесмен російського походження Павло Фукс, ексголова «податкової» Роман Насіров та навіть колишній прем’єр-міністр Павло Лазаренко. Цей витік отримав назву SuisseSecrets, «Секрети Credit Suisse».
ЩО ТАКЕ SUISSESECRETS?
SuisseSecrets — це спільний міжнародний журналістський проєкт, заснований на витоку даних банківських рахунків. Їх надало анонімне джерело німецькій газеті Süddeutsche Zeitung. І вона поділилася ними з OCCRP та 48 іншими медіа-партнерами по всьому світу, серед них і «Слідство.Інфо».
Журналісти з п’яти континентів переглянули тисячі банківських записів, опитали інсайдерів, кримінальних прокурорів, дослідили судові записи і фінансові звіти, щоб зробити свої висновки.
Дані охоплюють понад 18 000 рахунків, які були відкриті за останні понад 70 років. Загалом ідеться про більше ніж 100 мільярдів доларів.
ШВЕЙЦАРСЬКІ ТАЄМНИЦІ ДЕСЯТКИ УКРАЇНСЬКОГО FORBES
У витоку даних Credit Suisse 2,5 тисячі українців. Серед них опинилися і люди з десятки найбагатших українців за версією журналу Forbes Україна — Рінат Ахметов та Ігор Коломойський.
Так, свої рахунки у швейцарському банку олігарх Рінат Ахметов переважно ділив з топ-менеджерами керівної компанії його бізнес-групи, SCM. Загалом журналісти виявили у них більше 50 банківських рахунків, баланс на одному з яких сягав 497 мільйонів франків у 2016 році.
OCCRP попросили Ахметова прокоментувати наявність цих грошей на рахунку, на що отримали наступну відповідь від адвокатів SCM:
«Як і більшість великих міжнародних компаній, що займаються великомасштабним промисловим виробництвом і торгівлею, світовий місячний готівковий оборот на банківських рахунках, які веде СКМ та її об’єкти інвестування, часто перевищує 100 мільйонів доларів США.
Credit Suisse входить до двадцятки найбільших фінансових установ Європи. У цьому контексті думка про те, що SCM може (або не може) підтримувати банківські відносини з Credit Suisse, не є ані новинною, ані особливо цікавою», — вважають адвокати SCM Akin Gump Strauss Hauer & Feld LLP.
Рінат Ахметов. Фото: shakhtar.com
Якщо рахунки Ахметова були напряму пов’язані з його бізнесом, то походження рахунків Ігоря Коломойського не здається таким очевидними.
Як виявили журналісти, у Коломойського був один рахунок на своє ім’я, на якому було понад 27 мільйонів швейцарських франків. І ще один рахунок на імена його матері, дружини та дочки. Цей рахунок мав баланс понад 3 мільярди франків у 2007 році.
«Слідство.Інфо» запитали Ігоря Коломойського про походження цих грошей. Він пояснив це продажем акцій Evraz:
«У мене жодних рахунків у банку Credit Suisse немає. Ні в мене, ні в дочки, ні в матері. А ті, що ви описуєте, це були рахунки не CS, а іншого банку, який потім купив Credit Suisse. У 1996 році це був, по-моєму банк Leu, а потім він став Clariden Leu. І на нього приходили гроші від продажу активів Evraz а також від продажу акцій Evraz, а потім ці гроші перекинули до Кіпрської філії «Приватбанку», і вони зберігалися там. Моя сім’я до цих грошей жодного стосунку не мала. Вона мала право користування, це про всяк випадок, раптом зі мною щось трапиться», — сказав Коломойський. І додав:
«Просто скажіть, що всі гроші пішли в «Приватбанк» і знаходилися там. Щоб не було розмов, що ми щось стягли з «Приватбанку», а навпаки, ми туди надсилали гроші, які отримували з інших активів та інших бізнесів».
Evraz Group — міжнародна металургійна і гірничодобувна компанія. Входить до числа п’ятнадцяти найбільших виробників сталі у світі. У 2007 році Evraz Group купила п’ять гірничо-металургійних підприємств в Україні у групи «Приват» Ігоря Коломойського. За це Evraz заплатила близько мільярду доларів грошима, а решту суми Коломойський одержав у вигляді акцій Evraz. Згодом, схоже, Коломойський продав ці акції.
Коломойського та його бізнес-партнера Геннадія Боголюбова підозрюють у виведенні з найбільшого українського банку — «Приватбанку» — 5,5 мільярдів доларів. Зараз вже державний банк судиться із олігархом у кількох країнах, зокрема, і у Великої Британії, де розглянуть справу «Приватбанку» вже майже за два тижні.
Ігор Коломойський. Фото: Мусієнко Владислав/УНІАН
ПІДСАНКЦІЙНІ БІЗНЕСМЕНИ ТА ПРОБЛЕМНІ АКТИВИ
Послугами Credit Suisse користувалися й інші українські багатії. Як стало відомо з витоку, ще одним клієнтом цього банку був відомий російсько-український бізнесмен Павло Фукс, який за оцінками того ж Forbes Україна посідає 67 місце серед найбагатших українців.
Фукс став клієнтом Credit Suisse у 2014 році, і його рахунок налічував 17 млн франків у 2015 році.
Павло Фукс відомий тим, що викупив 2 мільярди гривень боргу Київського метрополітену. А минулого року він потрапив під санкції РНБО через зв’язок з нафто-газовими махінаціями часів Януковича — зокрема, через придбану ним компанію «Голден Деррік».
«Голден Деррік» була повʼязана з ексміністром енергетики часів президентства Віктора Януковича Едуардом Ставицьким. І саме ця компанія отримала дозволи на розвідку та видобуток нафти й газу в 2012-2013 роках поза конкурсом, тому що третина її капіталу належала державній НАК «Надра України».
Нещодавно Фукс став фігурантом скандалу, коли журналісти «Української правди» показали, як гучно підсанкційний бізнесмен відсвяткував свій день народження під Києвом.
Ми звернулися по коментар до Павла Фукса, однак на момент публікації відповіді не отримали.
Павло Фукс. Фото: Дмитро Ларін/Українська правда
Ще одним представником бізнесу серед фігурантів витоку Suisse Secrets став закарпатський бізнесмен Орест Фірманюк. Офіційно Фірманюк — митний брокер, власник низки фірм, що працюють в сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Однак колишній очільник Державної митної служби Максим Нефьодов у часи перебування на посаді називав Фірманюка «контрабандистом №1 України». Цього року Фірманюк потрапив під санкції РНБО, як один з ТОП-10 контрабандистів України.
Згідно з даними SuisseSecrets, Фірманюк мав акаунт у Credit Suisse з 2011 року, і мав на рахунку з понад 60 тис франків на у 2015 році. На прохання журналістів OCCRP прокоментувати ці гроші він відповів: «Скажу, що було б непогано… я прагну до такого [багатства], але, на жаль, у мене немає таких грошей, ця цифра в рази більше, ніж у мене є».
Орест Фірманюк. Фото: transkarpatia.net
Іншим бізнесменом, який тримав гроші у банку був Олег Бахматюк, власник великого агрохолдингу UkrLandFarming. Згідно з даними витоку, Бахматюк мав близько десяти акаунтів, один з яких налічував понад 200 млн франків у 2008 році.
Останнім часом бізнесмен перебуває в Австрії і вже 2,5 року намагається залагодити питання з Національним антикорупційним бюро (НАБУ), яке звинувачує його в заволодінні 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту. У жовтні 2014 року «VAB Банк» Бахматюка звернувся до НБУ з клопотанням надати йому стабілізаційний кредит під заставу нерухомого майна. Нацбанк погодився, хоча фінустанова не надала всі необхідні документи. Зрештою, в листопаді того ж року банк було визнано неплатоспроможним, а згодом його ліквідували.
За даними слідства, Бахматюк в жовтні 2014 року отримав стабкредит від Національного банку з наданням завідомо неліквідного забезпечення. На думку слідчих, вартість нерухомості, переданої в заставу НБУ, була завищена майже у 25 разів.
Олег Бахматюк. Фото: latifundist.com
Представники Бахматюка від імені UkrLandFarming так прокоментували журналістам австрійського видання Profil, які також були частиною проєкту, інформацію щодо рахунків: «Як відомо, у 2014 році у ЗМІ широко звучали звинувачення щодо лізингових договорів «Авангарду», «Європа Транс» та торгової мережі «Фаворит» у 2014 році. […] Номери рахунків Credit Suisse, які ви надаєте, не мають відношення до договорів лізингу. Наявність залишків готівки на рахунку компанії групи не означає, що вона може бути використана для оплати боргів іншої компанії групи. Крім того, без договірних відносин такі операції були б незаконними. Жоден акціонер, навіть мажоритарний, не має доступу до рахунків компаній, акціями яких він володіє. Деякі з цих компаній мають міноритарних акціонерів, чиї інтереси не можна ігнорувати».
УКРАЇНСЬКІ ЕКСПОСАДОВЦІ У ВИТОКУ
У Credit Suisse тримали гроші також колишні українські посадовці. Наприклад, ексголова Служби безпеки України Валерій Хорошковський мав три рахунки. Він став клієнтом Credit Suisse у 2004, 2006 та 2007 роках. Один з акаунтів Хорошковського налічував щонайменше 1 мільярд франків, коли Хорошковський закінчив роботу у російській гірничодобувній та металургійній компанії Evraz-Group і став заступником секретаря Ради безпеки та оборони України. Інший його рахунок існував того ж року, коли Хорошковський очолив українську митницю, а згодом перейшов працювати до СБУ.
Хорошковський довгий час був відсутній в Україні. Як повідомляли журналісти проєкту «Схеми» Радіо Свобода, залишивши Україну у 2012-му, він мешкав у Європі, мандруючи різними країнами. У 2014-му не зміг обратись у Раду. У 2019-му «Схеми» встановили, що після перемоги Володимира Зеленського на виборах президента Валерій Хорошковський повернувся в Україну, і журналісти неодноразово фіксували його на Банковій.
Валерій Хорошковський. Фото: pravda.if.ua
Сам Хорошковський на запит OCCRP відповів наступне: «У мене не було жодного рахунку у вказаному банку у цей період. Вважаю, на цьому все».
До речі, як виявили журналісти-розслідувачі, у швейцарському банку тримали гроші й спецслужбісти з інших країн — з Венесуели, Іраку, Чорногорії, Ємену, Єгипту та інших.
Ще одним посадовцем, який тримав гроші у швейцарському банку був колишній голова Державної фіскальної служби України протягом 2015-2018 років Роман Насіров. У Credit Suisse він мав рахунок, на якому у 2010 році за кілька місяців з’явилось 699 тисяч франків.
У часи, коли відкрито рахунок, Насіров був головою напрямку з торгівлі цінними паперами та СЕО підрозділу Центральної і Східної Європи в компанії Renaissance Capital. І за рік до того закінчив працювати керуючим директором інвестиційної компанії Concorde Capital.
Роман Насіров. Фото: Кабінет міністрів України
У березні 2017 року Насірова заарештували за підозрою у припиненні оподаткування газотрейдингових компаній народного депутата та бізнесмена Олександра Онищенка. Тоді Насірова як керівника головного податкового органу звинувачували у завданні державі збитків на 2 мільярди гривень.
Після затримання Насіров заявив про проблеми зі здоровʼям і певний час перебував у лікарні Феофанія. А вже за тиждень його дружина заплатила 100 млн грн застави і його випустили з-під варти.
Ми звернулися по коментар до адвокатів Романа Насірова, однак на момент публікації відповіді не отримали.
НОВЕ — ДОБРЕ ЗАБУТЕ СТАРЕ
Витік SuisseSecrets проливає світло і на інші справи, про які, здавалося б, уже забули. Так, у даних знайшлися аккаунти колишнього прем’єр-міністра України Павла Лазаренка. Світовий банк у 2007 році включив його до десятки найбільш корумпованих лідерів світу.
Лазаренко обіймав посаду премʼєра понад рік у середині 90-х. У 2009 році, через майже десять років після затримання у США, його засудили загалом до восьми років перебування за ґратами за корупцію і відмивання коштів. Він вийшов на волю 2012 року. За даними ЗМІ, Лазаренко із родиною живе в передмісті Сан-Франциско.
Павло Лазаренко
Ім’я Лазаренка як власника чи співвласника з’являється у двох раніше невідомих рахунках Credit Suisse. Обидва його рахунки відкриті у 1997 році. І відповідно до отриманих журналістами даних, обидва рахунки були дійсними станом на 2003 рік — коли тривало офіційне розслідування по Лазаренку у США та Швейцарії.
Перший рахунок Лазаренко ділив разом з Петром Кириченко, його найближчим радником і товаришом, який зіграв вирішальну роль в ув’язненні колишнього прем’єр-міністра України. У 2003 році цей рахунок налічував більше 7 мільйонів франків. Ми запитали Лазаренка про те, чи міг він користуватися цими грошима під час проведення слідчих дій.
«На цьому рахунку знаходиться приблизно 5 мільйонів доларів, — повідомив адвокат Лазаренка. — Рахунок залишається відкритим до розгляду справи щодо цивільної конфіскації в США та провадження в Україні. Як ми розуміємо, доступу до нього не було з 1998 року».
Представники Лазаренка підтвердили існування й іншого акаунту, який належав лише українському експремʼєру. За даними журналістів, він також у 2003 році мав більше 45 тисяч франків на рахунку. Адвокати також заперечили цю інформацію.
«Рахунок, що закінчується на 4994, був закритий у квітні 1998 року, коли кошти були переведені на рахунок 41610 у Гернсі, також у Credit Suisse. Кошти на рахунку 41610 залишаються замороженими з 1998 року», — повідомили представники Лазаренка журналістам.
